Демографічний чинник є одним із визначальних для забезпечення стабільного й безпечного розвитку держави, а проблеми оптимального демографічного розвитку слід розглядати як першочергові інтереси держави, як фактор і водночас як результат її функціонування.
Висвітлюючи проблематику забезпечення економічного зростання в Україні, наголошували на тому, що демографічний чинник є одним із ключових у розв’язанні низки економічних проблем країни.
Експерти зазначають, що неминуче уповільнення китайської економіки в певній мірі має демографічне коріння: кількість новонароджених в країні скорочується (з 17,2 млн осіб у 2017 році до 15-16 млн - в минулому році), а з 2027 року почне падати і загальна чисельність населення, прогнозує Академія суспільних наук Китаю.
До середини століття населення КНР повернеться до рівня початку 1990х - 1,17 млрд осіб, прогнозують в академії.
Як раніше зазначали, за підсумками 2018 року ВВП Китаю збільшився на 6,6% - мінімальна величина відліку, починаючи з 1990 року. За четвертий квартал зростання склало 6,4% і став рекордно низьким за останнє десятиліття, про що відзвітувало Головне статистичне управління КНР в понеділок. «Зовнішня ситуація стала складною і суворою», а економіка зіткнулася з «знижувальним тиском», заявив голова Головного статистичного управління КНР Нін Цзічже, презентуючи статистичні дані на прес-конференції в Пекіні.
«Локомотив» зовнішньої торгівлі, що обумовлював високі темпи Китаю за рахунок експорту дешевих товарів широкого вжитку, уповільнюється на тлі торгових перегонів із США та скандальних претензій в адресу одного з найбільших в Китаї виробників електроніки Huawei.
У грудні обсяги китайського експорту в доларовому вираженні скоротилися на 4,4%, рекордно за 2 роки, всупереч консенсус-прогнозом, який передбачав зростання у 2,5%.
Імпорт впав на 7,6%, а по високотехнологічним товарам - на 14,9%. За підсумками року зовнішньоторговельний баланс Китаю стиснувся майже на третину - з 509,7 до 351,8 млрд доларів - і став мінімальним за 5 років.
Нагадаємо, що Народний банк Китаю здійснює розширення кредитної експансії банків, і окрім розширення кредитної експансії, КНР проводить істотні інтервенції на внутрішньому ринку енергоресурсів з використанням важелів стимулювання малого і середнього бізнесу.
У відповідь на уповільнення економіки, влада КНР вирішили знизити податки на малий бізнес, в якому, за даними Boston Consulting Group, зайнято майже 80% працездатного населення країни.
З січня і до 2021 року компанії з щомісячними продажами менше 100 тисяч юанів (14,7 тисячі доларів) будуть звільнені від сплати податку на додану вартість. Раніше ця планка становила 30 тисяч юанів. Крім того, знижуються ціни не паливо - на 370 юанів за тонну бензину і 355 юанів за тонну дизпалива.
Крім того, влада готує стимулюючі заходи на 4 трильйони юанів і ще на 3 трильйони вливань в банківський сектор, коментують економісти ING.
У цих умовах Пекін зможе утримати в 2019 році темпи зростання ВВП на позначці 6,3%, проте юань ослабне з 6,8 до 7,3 юанів за долар, прогнозують експерти.
Отже, економічні реалії Китаю, які зумовлюють непрості часи для країни, можуть мати відголоски кризи для економіки України. Економіка Китаю – одна із найбільших світових економік, і якщо країни з ринками, що розвиваються, не зрозуміють належним чином виклики, та не підготуються до трансформації економічної моделі країн, які впливають на кон’юнктуру глобальних ринків, в подальшому на них очікує занепад національної промисловості, що може стати одним із негативних факторів соціально-економічної кризи в державі.
