Економіка Китаю продовжує сповільнюватися на тлі торгової війни. Але, схоже, причини не лише у цьому. В світлі цих подій, колись найбільша компанія світу Apple, капіталізація якої перевищувала 1 трлн доларів, попередила, що вперше за 11 років не виконає квартальний прогноз по виручці: замість 89-93 млрд доларів продажі складуть 84 млрд доларів США. Причиною очікуваних доходів за І квартал 2019 року є уповільнення економічного зростання в Китаї (ця країна - важливий ринок для продажів продукції Apple). З проблемами завершив рік і автопором КНР – продаж упав на 6%, і зменшення продажів авто стало рекордним за 20 років. Представники Китайської асоціації автовиробників дали зрозуміти, що падіння продажів відбулося через уповільнення темпів економічного зростання в країні та внаслідок міжнародних причин, ідеться про торгову війну між США і КНР.
Торговельний протекціонізм США та інші зовнішні чинники не можуть мати суттєвий вплив на внутрішні витрати економіки Китаю, а відтак розкривається більш глибинний зміст проблеми. Проблема економічного піднесення КНР криється у вичерпанні ефективності парадигми на якій базується сучасна модель економіки Китаю. Історія аналогічного гальмування економік Японії та Південної Кореї показує, якщо експортно-орієнтована економіка не встигає вчасно переорієнтуватися в сторону внутрішнього попиту, то на неї чекають значні проблеми.
За даними Reuters, кількість дефолтів в КНР зросло на 40% з початку року: до початку осені корпорації не повернули позичальникам 3,81 млрд доларів.
В цілому до кінця 2020 року уряд КНР планує влити в економіку близько 9-10 трлн юанів, або 1,4 трлн доларів, з яких п’ята частина, або 2 трлн юанів, зазначають аналітики.
На тлі економічних тенденцій, ставка 10-річних держоблігацій Китаю опустилася до мінімального за останні два роки рівня. Це ознака очікування учасниками ринку подальших заходів монетарної влади щодо ослаблення грошово-кредитної політики з метою боротьби з уповільненням економічного зростання.
Монетарна влада КНР добре усвідомлює ситуацію економіки країни. Як зазначає видання Bloomberg, Народний банк Китаю приховано понижає вартість міжбанківських запозичень, не понижаючи при цьому офіційні процентні ставки: останнім кроком в цьому аспекті було рекордне для одного дня вливання ліквідності на ринок.
У середу, 16 січня 2018 року, Народний банк надав фінансовій системі 560 мільярдів юанів ($ 83 мільярди) в чистому вираженні, що стало наймасштабнішою в історії операцією на відкритому ринку. Хоча цей крок був спрямований переважно на усунення дефіциту фондування напередодні китайського Нового року, він також свідчить про зміщення акцентів, та наявні пріоритети Народного банку Китаю – розширити кредитну експансію шляхом надання банкам більш дешевого фінансування, щоб вони мали можливість кредитувати компанії за нижчими ставками.
Стратегія працює за рахунок заміщення більш дорогих джерел банківського фондування, таких як програми середньострокового кредитування, більш дешевої короткостроковою ліквідністю або вивільнення додаткових резервів для більш широкого кола банків.
Останнім часом центробанк здійснив низку кроків у цьому напрямку, і стратегія виявилася ефективною. Вартість міжбанківських запозичень за операціями 7-денного РЕПО була нижче ставки 7-денного зворотного РЕПО Народного банку Китаю протягом більшої частини січня, підвищившись лише цього тижня на тлі виведення коштів компаніями для виплат податкових зобов’язань.
Народний банк Китаю все більше використовує управління ліквідністю замість зниження основних процентних ставок для зниження вартості міжбанківського фондування та прибутковості облігацій і забезпечення банкам більш високої рентабельності, щоб вони могли пропонувати клієнтам менш вартісні кредити.
Окрім розширення кредитної експансії банків, КНР здійснює суттєві інтервенції і на внутрішньому ринку енергоресурсів. Як раніше зазначали, влада Китаю в п’ятий раз поспіль знижує роздрібні ціни на бензин та дизельне пальне в умовах уповільнення національної економіки. Як повідомляє «Сіньхуа», з початку 2019 року ціна за одну тонну бензину і дизельного палива на внутрішньому ринку КНР зменшиться ще на 370 і 355 юанів відповідно. Рішення було прийнято Державним комітетом у справах розвитку і реформ КНР у зв’язку з падінням світових цін на «чорне золото».
Важлива деталь, відповідно до чинного в Китаї механізму, якщо міжнародні ціни на сиру нафту змінюються більш ніж на 50 юанів і зберігаються на цьому рівні протягом 10 робочих днів, на внутрішньому ринку вартість нафтопродуктів, включаючи бензин і дизпаливо коригується відповідно.
Одночасно Народний банк Китаю готує нові заходи щодо підтримки малого бізнесу.
Прийняті нові нормативами центробанку, наголошують, що до суб’єктів малого підприємництва будуть віднесені компанії, які мають кредити на суму до 10 млн юанів (або 1,5 млн доларів).
Підвищення стелі з нинішніх 5 млн юанів дозволить вивільнити ресурси для кредитування малих підприємств: для банків, що видають такі позики, запроважено пільгові нормативи за нормою резервування.
За оцінкою China International Capital Corporation (CICC), зміни правил обумовлюють можливість для банківського сектору спрямувати на кердитування малого та серднього бізнесу близько 400 млрд юанів.
Отже, припустимо, що Китай фундаментально вичерпав модель зростання економіки, яка приносила йому карколомні результати, а відтак відновлювальне економічне зростання закінчилося (при цьому появилися «токсичні позики» у банківському секторі), інвестиційний попит поступово рухається до вичерпання залишивши значну кількість неліквідних споруд. І до всіх прорахунків варто додати ініціативи адміністрації Д. Трампа щодо переносу виробництва з КНР в США, які обумовлюють пошук альтернатив.
Щодо економічних реалій Китаю, які зумовлюють непрості часи для країни, та можливих відголосків кризи для економіки України. Економіка Китаю – одна із найбільших світових економік. Варто зазначити, що Світова організація торгівлі наголошувала, що повномасштабна торговельна війна між Сполученими Штатами та Китаєм може призвести до зменшення обсягу глобальної торгівлі на 17,5 відсотка.
Якщо країни з ринками, що розвиваються не зрозуміють належним чином виклики, та не підготуються до трансформації економічної моделі країн, які впливають на кон’юнктуру глобальних ринків, на них очікує в подальшому занепад національної промисловості за рахунок припинення діяльності підприємств, що може призвести до соціально-економічних проблем в цих державах.
З метою нівелювання економічних негараздів, та недопущення соціальної дестабілізації, Китай напевно вживає заходи зі стимулювання внутрішнього виробництва, в тому числі сільськогосподарського виробництва. Тенденції в економіці країни указують на суттєве зростання відповідних стимулів. Відтак, експорт кукурудзи до Китаю, а це суттєвий ринок, має багато передумов до істотного скорочення. Песимістичні припущення у цьому контексті, можна робити у відношенні до ситуації щодо майбутнього експорту Україною в КНР пшениці та ячменю, а також соняшникової олії та продукції птахівництва.
Статистика торгівельних відносин України з Китаєм указує на те, що за січень-вересень 2018 року український експорт товарів до КНР складає 1,32 млрд. доларів. Основу товарного експорту з України до КНР становить сільськогосподарська продукція, на яку припадає левова частина обсягу товарообороту. Мінеральні продукти (сировина – шлак, руда) складають одну третину, обладнання та машини - 10%, деревина - 4%. Отже, питання чи продовжить Китай купувати українську сільгосппродукцію в нинішніх обсягах, чи буде український метал користуватися попитом на сьогоднішньому рівні, і чи не продовжать знижуватися ціни є досить актуальним для України.
Вочевидь, Україні ще належить правильно підійти до переоцінки ризиків, враховуючи втрати конкурентних переваг внаслідок торгового протекціонізму США та активного розвитку внутрішнього ринку Китаю.
