Денаціоналізація «Приватбанку»: позиції Порошенка, уряду і Коломойського
Президент Петро Порошенко під час засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО) щодо судового рішення про скасування націоналізації «Приватбанку» заявив, що скоординовані дії органів влади повинні захистити інтереси людей, відвернути будь-які ризики, захистити стабільність національної грошової одиниці і не допустити паніки, яка може бути викликана на ринку, повідомляє прес-служба глави держави.
Порошенко зазначив, що скликав термінове засідання Ради національної безпеки оборони у зв’язку із ситуацією, яка виникла після прийняття першою інстанцією – адміністративним судом міста Києва рішення, яким, якщо виходити з його регулятивної частини, фактично зроблено спробу скасувати усі нормативні рішення уряду та РНБО стосовно націоналізації «Приватбанку», що були ухвалені в 2016 році.
Президент звернувся до міністра фінансів та глави Національного банку проінформувати про «ситуацію з судом, який прийняв подібне рішення, що руйнує фінансово-банківську систему», та ситуацією у фінансово-банківській системі, на банківському ринку і в самому банку.
«Хочу наголосити, що у нас дуже тривожна ситуація з точки зору реакції світу на подібні позиції. Ми вже маємо реакцію США, реакцію Європейського союзу, Світового банку і Міжнародного валютного фонду, та інших країн Великої сімки, які чітко наголошують, що націоналізація 2016 року була вимушеним кроком, абсолютно виправданим після проведення ретельної перевірки і аудиту. Фактично не залишалося жодного іншого виходу і в таких спосіб була врятована фінансово-банківська система», - зазначив Порошенко.
Глава держави підкреслив: «Сьогодні нашими скоординованими діями ми маємо прибрати будь-які ризики, захистити інтереси людей, захистити позицію щодо стабільності національної грошової одиниці і не допустити паніки, яка може бути викликана на ринку».
«Безумовно, що сьогодні мене турбує і зв’язка Коломойський-Зеленський перед виборами, які відбудуться 21 квітня. І нам потрібно сьогодні вжити усіх можливих заходів для того, аби не допустити реваншу, повернення або пограбування держави олігархами, які зараз перебувають за кордоном», - підкреслив президент.
Глава держави звернувся до Секретаря РНБО Олександра Турчинова з вимогою провести чітку координацію дій усіх органів державної влади, щоб не допустити паніки і захистити інтереси людей.
Яків Смолій
У свою чергу, глава Нацбанку Яків Смолій зауважив, що був здивований ухвалою суду, адже рішення, які були прийняті у 2016 році щодо націоналізації «Приватбанку» були виправданими, оскільки в банку близько 20 млн вкладників, чверть банківського сектору України, на рахунках фізичних осіб розміщено близько 140 млрд грн.
«На той час це було єдино правильним рішенням, щоб зберегти фінансову стабільність і не допустити соціального зриву. Нам вдалося таким рішенням забезпечити спокій і стабільність на фінансовому ринку. Сьогодні націоналізований «Приватбанк» працює прибутково», - зазначив він.
Глава НБУ також акцентував увагу на можливих ризиках рішення суду:
«Повернення банку до попередніх власників неможливо. Сьогодні законом це не передбачено, однак те рішення, яке було прийнято в 2016 році, якщо повернеться, то це створює ризики, що Фонду гарантування вкладів прийдеться виплатити вкладникам близько 100 млрд грн. Це будуть емісійні кошти. Вони можуть суттєво вплинути як на інфляцію, бо ми мали подібні випадки у 2014-2015 році, коли довелося докапіталізовувати «Нафтогаз». Також ми не можемо сьогодні прогнозувати як це вплине на курс», - сказав Яків Смолій.
За його словами, уже сьогодні певні коливання є, зокрема різниця вже склала +15 коп. за долар.
«Ми робимо все можливе, щоб не допустити паніки і впливу на стабільність банківської системи... Такі рішення можуть зруйнувати повністю всю стабільність, яка була досягнута в попередні роки», - сказав він, і додав, що НБУ подасть апеляцію і зробить усе можливе, аби не допустити денаціоналізації «Приватбанку».
Оксана Маркарова
Міністр фінансів Оксана Маркарова нагадала, що під час націоналізації «Приватбанку» для покриття негативного балансу і порятунку фінустанови було випущено на 155,3 млрд грн. облігацій.
«Ми, як Міністерство фінансів, розраховуємо на повернення цих коштів від прибуткової діяльності, від подальшої приватизації банку, як це встановлено у нашій стратегії. Звичайно, Міністерство фінансів не погоджується з цим рішення суду. Воно не набрало чинності і ми будемо його апелювати так само, як і Національний банк. Бо насправді не говорячи навіть про те, що це рішення досить важко виконати, але його виконання повинно, зокрема, передбачати якимось чином повернення понад 155 млрд коштів державного бюджету, які були витрачені на капіталізацію цього банку», - сказала очільник фінансового відомства.
Павло Петренко
Міністр юстиції Павло Петренко зазначив, що позиція уряду, Міністерства юстиції є чіткою.
«Ми цю позицію виклали під час слухання справи. Усі рішення, які приймалися щодо націоналізації банку були законними з чітким дотриманням чинного законодавства. Ці рішення були спрямовані, зокрма, і на захист національної безпеки і на захист українських громадян», - сказав він.
Павло Петренко зазначив, що зараз Мінюст очікує повного тексту рішення суду, щоб подати апеляцію. Водночас він наголосив, що Окружний адміністративний суд міста Києва, як суд першої інстанції, на сьогоднішній день є нереформованим.
За його словами, цей суд «таких неоднозначних рішень виносив багато». Павло Петренко нагадав, що саме цей суд виносив рішення про відсторонення в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, рішення щодо блокування конкурсів, які оголошував уряд. Він додав, що Мінюст подавав скарги на дії суддів, але, на його думку, слід приймати комплексне рішення та запропонував РНБОУ звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів із пропозицією пришвидшити процес кваліфікаційного оцінювання суддів цього суду, включно з оцінкою на доброчесність.
Підсумки наради у РНБО
Як повідомляє прес-служба Президента, за підсумками наради в РНБО Петро Порошенко доручив Національному банку забезпечити безперебійну роботу усіх філіалів «Приватбанку», забезпечити їх необхідною кількістю готівки та не допустити збоїв у функціонуванні установи.
Глава держави також звернувся до Міністерства фінансів проаналізувати ризики і загрози щодо можливого виконання рішення Окружного адміністративного суду Києва у справі ренаціоналізації «Приватбанку» та прорахувати можливі збитки держави.
«В умовах, якщо ми вилучимо 155 млрд грн. докапіталізації – це потягне за собою ризики у вигляді 100 млрд додаткового фінансування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які держава буде зобов’язана взяти за рахунок коштів Державного бюджету. А виплата цих грошей буде мати величезні ризики і для інфляції, і для курсової політки, і для стабільності банківської системи. Ми точно не можемо допустити подібного розвитку сценарію», - сказав Петро Порошенко.
Президент підтримав пропозиції Міністра юстиції Павла Петренка щодо прискорення проведення кваліфікаційного оцінювання суддів Окружного адміністративного суду Києва з боку Вищої кваліфікаційної комісії суддів, зокрема, на доброчесність із залученням громадської ради доброчесності для того, аби перезапустити цей суд забезпечити, щоб він нарешті пройшов судову реформу.
«Якщо б не була запущена судова реформа, усі суди в Україні були б такі, як на сьогоднішній день цей нереформований Окружний адміністративний суд», - зазначив президент і наголосив на важливості проведення перезапуску цього суду об’єктивно і незалежно.
«Я ще раз хочу наголосити, що інтереси людей не мають постраждати. Ми маємо діяти ефективно. Ми маємо діяти швидко. Я твердо переконаний, якщо хтось буде намагатися сьогодні зробити реванш, якщо хтось буде намагатися сьогодні вилучити з державної власності («Приватбанк» – ред.), я прошу забезпечити надійний захист інтересів народу, надійний захист інтересів держави», - сказав глава держави.
Президент звернувся з проханням до Служби безпеки України, Генеральної прокуратури оцінити, після завершення усіх необхідних судових процедур, підстави і можливості для порушення кримінальної справи за неправосудне рішення, яке було ухвалено суддями, не втручаючись у аналіз цього рішення по суті.
Також він підкреслив важливість провести необхідні комунікаційні кроки для того, щоб пояснити суспільству позицію влади щодо загальної стабільності банківської системи. «Влада контролює ситуацію і влада не допустить негативного розвитку подій, і забезпечить необхідні кроки для збереження стабільності», - сказав Президент.
Глава держави також доручив Міністерству закордонних справ у координації з позицією Адміністрації президента України, забезпечити своєчасне інформування наших міжнародних партнерів: Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку, Світового банку, Міжнародного валютного фонду і представників «Великої сімки», США, Європейського союзу. «Детальне інформування, зокрема, і щодо мотивації колишніх акціонерів та їх політичних представників для кроків з дестабілізації політичної ситуації в нашій державі. І також з необхідним інформуванням про це нашого суспільства», - сказав глава держави.
Президент також доручив Голові Національного банку України Якову Смолію інформувати його про ситуацію на банківському ринку і у випадку виявлених ознак дестабілізації, виходити з ініціативою щодо скликання наради для координації.
Петро Порошенко також повідомив, що скоординує позиції з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом та Головою Верховної Ради України Андрієм Парубієм. Він додав, що у разі необхідності мають бути підготовлені відповідні законопроекти, які можуть бути розглянути Верховною Радою на наступному пленарному тижні.
Позиція Ігоря Коломойського
Ігор Коломойський у інтерв’ю для видання «Економічна правда» пов’язав рішення перших осіб держави про націоналізацію «Приватбанку» з інтересом до телеканалу «1+1», зернового терміналу «Бориваж» і курорту «Буковель».
Водночас він висловив сподівання, що судове рішення про скасування націоналізації Приватбанку не вплине на операційну діяльність фінустанови.
«Ми не будемо форсувати ніякі події, ми не будемо лізти в операційну систему, ми не будемо нікого кошмарити – все буде по закону», - сказав бізнесмен.
Щодо вимог компенсації за націоналізацію, то Коломойський зазначив, що «ми ж розуміємо, що Україна – небагата держава, і зараз вішати їй тягар на плечі – це важко», додавши, що «ми створимо достатньо комфортні умови».
Також бізнесмен серед іншого констатував, що без платежів Мінфіну за держоблігаціями, які були залиті державою в статутний капітал «Приватбанку», ця фінустанова мала б збитковою.
Нижче пропонуємо витяг з інтерв’ю Ігоря Коломойського:
- Ви вважаєте, що одним з бенефіціарів націоналізації Приватбанку був Петро Порошенко. У чому полягала його вигода?
- Це довга історія. Гонтарева і Рожкова доповіли йому, що в заставах Приватбанку є акції «1+1 Продакшн». Однак «1+1 Продакшн» - це не компанія, на якій ліцензія, а яка просто виробляє контент. Це звичайна продюсерська компанія. Його неправильно інформували, він – дурень – не розібрався. Він до цього часу вів тривалі переговори з Суркісами про те, щоб відкупити у них 25% (телеканалу – ред), які належать Ігорю Суркісу. Порошенко вів ці переговори починаючи з 2015 року ... Сума була солідна – близько 200 млн доларів. Тоді до нього прийшла Гонтарева і сказала: «Навіщо вам, пане президент, гроші витрачати? Давайте заберемо «Приватбанк» – там у заставі ці акції і купимо НЕ контрольний, але блокуючий пакет». І Порошенко дав зелене світло. В якості застави були і інші пакети. Вони з Гонтаревої вирішили змінити правила гри і поживитися. З причини прийдешніх виборів Порошенко дуже цікавив пакет «1+1».
- Що було потім?
- У 2016 році він нічого не отримав. Коли розібралися, що це не те, за чим вони йшли, то Порошенко так кричав на Гонтареву, що викликали швидку допомогу. Він кидався на неї всім, що у неї на столі було і обзивав останніми словами... Говорив, що вона показала йому, як ослу – морквину, і він, як осел – йшов за нею півроку. Порошенка обдурили. Замість того, аби нормально купити у Суркісів пакет акцій, він у блуд вліз.
- За вашими словами, Порошенко хотів «1+1». А в чому полягали інтереси Гонтаревої і Рожкової?
- Гонтарева – одна банда з ICU і Пасенюком. «Убиті» банки вони відправляли Ворушиліну та ФГВФО і продавали за 1-2% вартості.
Найголовніше, що цікавило Гонтареву – це зерновий термінал «Бориваж». Був покупець, який готовий був заплатити $250 млн доларів, а вона хотіла його за $100 млн доларів вкрасти з банку. І у них був покупець на «Буковель».
- Хто хотів купити «Буковель»?
- Це ви у Гонтаревої запитаєте. Тоді Пасенюк сидів то у Лондоні, то в Києві – шукав інвесторів. (...) Він (Порошенко – ред.) повинен вийти до українського народу і сказати, що за те, що він хотів поживитися чужою власністю, він влаштував націоналізацію Приватбанку разом із Гонтаревою. Точно також як він влаштовував мародерство в «Укроборонпромі».
Пакету «1+1» у заставах «Привату» ніколи не було. Якщо ви пам’ятаєте, наприкінці 2016 року «1+1» довго не продовжували ліцензію. Це Порошенко давав команду не продовжувати.
- Як вплине рішення суду на операційну діяльність банку?
- Я не керую «Приватбанком», тому мені все одно. Сподіваюся, що поки ніяк.
- А потім?
- А потім зміниться менеджмент і воздасться тим, хто сьогодні керує «Приватбанком» і завдає державі збитків. Воздасться – це вони понесуть кримінальну відповідальність і сядуть у в’язницю на довгі роки.
Вони витрачали державні гроші, не дивлячись на наявні судові заборони – я маю на увазі витрати на аудиторів, юристів, розслідувачів. Були витрачені величезні гроші на незаконну розшукову діяльність.
- Ре-націоналізація «Приватбанку» неможлива. Банк не може повернути 155,4 млрд грн.
- Як влили ОВДП, так нехай і заберуть назад. Ці папери лежать у банку на спецрахунку. Приватбанк збитковий, і якби не відсотки по ОВДП, то він би «заробляв» мінус $400 млн.
За рахунок відсотків банк отримує близько 15-16 млрд грн (близько $600 млн). Відсотків вистачає на те, щоб покрити збитки банку і показати нібито прибуток.
(...) Порошенко кричав, що Зеленський - моя маріонетка. А хто рішення суду приймає в мою користь? Порошенко?
- Ви хочете сказати, що Порошенко може робити все це спеціально?
- Я думаю так, спеціально. Він навіть сюди Ложкіна надсилав з тим, що хоче спокутувати свою провину за неправильну приватизацію.
- Що говорив Ложкін? Як це відбувалося?
- Ложкін каже, що він (Порошенко – ред.) усвідомив, що все це було неправильно і питав, чи можна спокутувати свою провину.
- А ви що йому відповіли?
- Я сказав, що у нього залишилося небагато часу. Подивимося, чи готовий він все визнати. Я вважаю, що Порошенко повинен публічно вийти і сказати, що вважає, що націоналізація була помилкою.
- Коли Ложкін був у вас?
- Ложкін тут два тижні відсиджувався, поки від Кулика переховувався. (Прокурор Костянтин Кулик мав намір вручити підозри оточенню президента – ред.) Порошенко адже кричав, що це Кулик у мене був. На самій-то справі я Ложкіна тут переховував.
- Ложкін і зараз у вас?
- По-моєму, Кулика як усунули, так він відразу до Києва поїхав.
- Чи правильно я розумію, що протягом останніх місяців Порошенко намагався домовитися з вами про «мирову»?
- Ні ні. Загострення було буквально, коли були пред’явлені підозри – Ложкін, Гонтарева, інші. Після цього прискакав Ложкін. Тут він консультувався, ми йому давали всякі рекомендації, ми звичайно в такій ситуації не були, щоб підозри виписували. Тому ситуація складна, але якщо що, ми тобі дамо адвокатів, та інше.
Він каже: а як вирішити питання з виною? Я йому кажу: як вирішувати? Ось як забрали банк, так і поверніть. Коли Кулика відсторонили, він поїхав назад до Києва, як-то там, напевно, вирішував з Порошенком питання. Але я вважаю, що цього мало.
Судове рішення – це судове рішення. Нехай Порошенко публічно визнає свою помилку. Завтра адже дебати, нехай скаже, що націоналізація - це помилка.
(...) - Як ви гадаєте, що буде з Петром Олексійовичем після виборів?
- Це від нього залежить. Може очолить партію «Солідарність», піде на парламентські вибори.
- Правоохоронці «наздоганяти» його не будуть?
- Дивіться, я не правоохоронець, але вважаю, що коли людина була в фіналі президентських виборів, він уже суб’єкт політичного життя і це буде сприйнято як політичне переслідування. Тому я не думаю, що новій владі потрібно наступати на такі граблі, на які наступив Янукович щодо Тимошенко у 2011 році.
Який би він не був, він – колишній президент країни. Пора закривати «ящик Пандори» на політичні переслідування. Що б він не накоїв, це питання до правоохоронців. У кожному разі, він суб’єкт політичного життя і будь-яке його переслідування, а тим більше з надуманих причин, є неприйнятним, це моя думка. Але не виключаю, що у нього є оточення, з яким потрібно розбиратися по повній програмі.
А щодо «Приватбанку» - Порошенко зберігає міну при поганій грі. Розповідатиме, що це було неправильно, або буде розповідати, що це «катастрофа, все завалиться і помре».
Повірте мені, ми не будемо форсувати ніякі події, ми не будемо лізти в операційну систему, ми не будемо нікого кошмарити – все буде за законом.
Якщо була неправильна націоналізація і ця позиція встоїть у судах вищих інстанцій, значить за це потрібно буде відповідати.
Те що стосується шкоди... Адже ми розуміємо, що Україна не багата країна і зараз їй вішати «тягар» на плечі – це важко. Ми створимо досить комфортні умови. Але нам важлива правда, перш за все.
Нагадаємо, детективна агенція Kroll за підсумками аудиту Приватбанку підтвердила, що фінустанова до її націоналізації наприкінці 2016 року була об’єктом масштабних і скоординованих шахрайських дій, що призвело до збитків мінімум на $5,5 мільярдів. Верховний Суд України підтримав правову позицію Нацбанку щодо забезпечення виконання зобов’язань «Приватбанку» по кредитах рефінансування. Крім того, суд задовольнив позов НБУ з націоналізації «ПриватБанку».
18 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку» та скасував виведення неплатоспроможної установи з ринку за участю держави.
Національний банк України не згоден із таким вердиктом суду і готує апеляцію на таке рішення. Рішення має намір оскаржити і Міністерство фінансів.
Тим часом керівництво «Приватбанку» зазначило, що забезпечить стабільну роботу фінустанови, незалежно від обставин.