1 квітня закінчується термін подачі електронних декларацій відповідно до закону України «Про запобігання корупції». Закон зобов'язує декларувати доходи чиновників і фізосіб, задіяних в діяльності з протидії корупції. Простіше кажучи – активістів громадських організацій. Вимоги стосуються і міжнародних представників наглядових рад державних компаній.
Дана норма багаторазово піддавалася критиці з боку Європейського Союзу, Єврокомісії та Венеціанської Комісії через її недемократичність. Примушувати декларувати доходи активних людей, що борються з корупцією – спрямування щодо них додаткового тиску і демотивація проактивної громадянської позиції. Ці ж аргументи актуальні на користь скасування для міжнародних членів наглядових рад.
Позиція західних партнерів
29 березня посли країн «Великої сімки» зробили спільну заяву, у якій закликали українську владу скасувати обов'язкове декларування доходів для антикорупціонерів:
«Посли країн «Великої сімки» (G7) залишаються глибоко стурбованими наближенням 1 квітня, кінцевої дати подачі е-декларацій міжнародними членами наглядових рад державних компаній і антикорупційними активістами. Ми настійно закликаємо народних депутатів знайти законодавче рішення в ході найближчого засідання, яке скасовує ці вимоги відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, або відкладає їх дію»
У заяві увагу акцентовано на тому, що діюча норма суперечить міжнародним зобов'язанням України, світовій практиці боротьби з корупцією і значно ускладнює антикорупційну діяльність у державі:
«Поточні вимоги перешкоджають залученню і збереженню кваліфікованих міжнародних членів наглядових рад державних компаній, що необхідно для поліпшення корпоративного управління в Україні і покращання економічного зростання. Ці вимоги істотно ускладнюють боротьбу з корупцією в Україні»
Посли G7 нагадали владі, що система декларування призначена для забезпечення підзвітності осіб, наділених державними повноваженнями, а не для створення зайвого навантаження і тиску на громадянське суспільство.
За день до цього, 28 березня, європейський комісар з питань європейської політики розширення та сусідства Йоханнес Хан поширив позицію Єврокомісії з цього приводу:
«Небажання скасувати це декларування суперечить європейським прагненням України ... в тому числі, і в контексті моніторингу виконання Україною зобов'язань в рамках процесу лібералізації візового режиму. Це суперечить рекомендаціям міжнародних партнерів України, в тому числі ЄС»
Києву необхідно зосередити зусилля на контролі державних чиновників і посадових осіб, якими цивільні антикорупціонери не є. Примус до декларування створює додатковий тиск на їх роботу і нівелює всі зусилля, спрямовані на боротьбу зі злом №1 в Україні, вважає єврокомісар.
Фото: humanrights.org.uaПозиція влади
На критичні заяви єврочиновників відреагував Петро Порошенко. У повідомленні прес-служби президента парламент закликали проголосувати скасування скандальної норми:
«Верховна Рада і всі її фракції без виключення, нарешті, повинні почути аргументацію громадянського суспільства, наших партнерів, глави держави і прийняти відповідальне рішення про скасування електронного декларування. Законопроект про це подано Президентом ще влітку минулого року. Президент, зі свого боку, оперативно підпише закон»
До слова, рік тому, 27 березня 2017 Петро Порошенко підписав зміни до Закону «Про запобігання корупції», яким і зобов'язав активістів до подачі електронних декларацій. В адміністрації президента запевнили у бажанні виправити «помилку, допущену раніше»:
«Глава держави ще раз підкреслює, що впровадження електронного декларування для активістів, прийняте в минулому році, було помилкою. Вона небезповоротна, і її можна виправити, і слід це зробити»
28 березня голова Верховної Ради Андрій Парубій заявив про готовність винести рішення про скасування на голосування 3 квітня, тобто фактично після дедлайну.
«Сьогодні під час наради голови і представники фракцій і груп парламенту узгодили, що проведуть роботу у своїх фракціях, щоб ми спільно вийшли на позитивне рішення щодо декриміналізації статті про неподання електронних декларацій громадськими активістами і про скасування електронного декларування для громадських активістів»
Прокоментувати ситуацію щодо відповідальності для тих антикорупціонерів, які не подадуть декларацію вчасно, тобто до 1 квітня, зголосилися представники опозиційних сил. Однією з фракцій готується законодавча ініціатива про скасування кримінального переслідування для тих активістів, хто не подав декларацію або зробив це невчасно.
Фото: asn.in.uaПозиція громадських організацій
29 березня стало відомо, що 86 громадських організацій України підписали заяву з ініціативою опротестувати рішення про обов'язкове декларування доходів у Конституційному суді.
«Фактично у відношенні осіб, які не мають можливість здійснювати корупційні дії, а навпаки направляють свою діяльність на запобігання та боротьбу з корупцією, поширюються антикорупційні заборони і обмеження, і вони стають суб'єктами кримінальної та адміністративної відповідальності за їх порушення»
Серед підписантів: «Реанімаційний Пакет Реформ», «Слідство-інфо», «Бігус-інфо», «Інститут громадянського суспільства», «Центр UA», «Центр економічної стратегії», «Інститут масової інформації», «Кримська правозахисна група», «Українська Гельсінська спілка з прав людини» та інші.
«Громадські організації, які підтримують цю заяву, будуть застосовувати всі інструменти правового захисту конституційних прав, перш за все, невідкладно поставлять питання про конституційність нових положень Закону України «Про запобігання корупції» у Конституційному Суді України»
Активісти вважають, що антикорупційні зобов'язання для фізичних осіб є дискримінаційними і порушують «Європейську конвенцію з прав людини і основних свобод», норми Конституції України про право на свободу об'єднань, праці, рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, свободу думки і слова, вільне висловлення своїх поглядів і переконань, приватність і невтручання в особисте і сімейне життя.
«Ні в одній європейській країні не існує обов'язку декларування майна для громадських активістів, експертів або журналістів-розслідувачів на одному рівні з державними посадовими особами»
***
Крім того, що Україна вкотре займається дискредитацією у сфері боротьби з корупцією, вона викликає виправдане обурення своїх західних партнерів. І дуже ймовірно, що через це може піддатися санкціям з боку ЄС. У пресі вже звучали думки про скасування безвізового режиму. Експерти відзначають, що швидше за все цього не станеться. Коментує заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль:
«На жаль, дійсно, не дивлячись на усі наші обіцянки вирішити це питання протягом року, цього не сталося. З одного боку, це дійсно робить негативний вплив на нашу репутацію. З іншого – по безвізу, не думаю, що є ризик. Адже є технічні умови, які служать підставою для скасування безвізового режиму»
Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Петро Бурковський додав, що можуть бути введені персональні санкції проти певних чиновників і суддів.
Розвиток ситуації і можливу реакцію європейців, в разі негативного результату, ми побачимо на найближчому засіданні Верховної Ради 3 квітня. Чи вистачить у депутатів політичної волі виправити помилку, яку визнали на Банковій?
Марія Гелюх
