$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+15° Київ +14° Варшава +10° Вашингтон

Економічні ризики з присмаком газу: чи стануть санкції на заваді Nord Stream 2

Діденко Сергій 17 Травня 2019 17:43
Економічні ризики з присмаком газу: чи стануть санкції на заваді Nord Stream 2

Проект трубопроводу вартістю 9,5 мільярдів доларів, реалізацію якого планують завершити до кінця 2020 року, дає можливість Росії повністю обходити Україну експортуючи газ до Європи, позбавивши Київ від 2 до 3 мільярдів доларів, які він отримує від транзитних доходів.

Термін дії  контракту на транзит газу між українською державною енергетичною компанією «Нафтогаз» і її російським колегою «Газпромом» закінчується в кінці поточного року.

Якщо контракт по транзиту газу сторонами не буде підписано, втрата доходів від транзиту може обумовити економічну нестабільність в Україні, яка здатна перерости у рецесію, — посилаючись на заяву Юрія Вітренка, директора з розвитку бізнесу НАК «Нафтогаз України», - зазначає видання Foreign Policy.

Та варто наголосити, що йдеться не лише про безпеку України, а й безпеку регіону, інших країн та їх економічних інтересів.

У вирі останніх подій трансатлантичної напруженості, у фокусі санкційної політики опинилися європейські кораблі, які беруть участь у будівництві спірного газопроводу з Росії до Німеччини. Відтак, будівельні кораблі, які через акваторію прокладають газогін, можуть піддатися санкціям США в рамках нового двопартійного законопроекту. Законопроект готується для представлення в Сенаті США вже у понеділок.

Законопроект, представлений республіканцем, сенатором Тедом Крузом і демократом Джином Шахіним, передбачає санкції на компанії, які беруть участь у прокладанні глибоководних трубопроводів для російських енергетичних проектів, і буде спрямований безпосередньо на трубопровід Nord Stream 2, який вже став наріжним каменем в стосунках між США та Німеччиною.

Скептики стверджують, що проект «Північний потік-2», який збільшив би у двічі обсяг російського газу, який направляється до Німеччини через Балтійське море, не має великого комерційного сенсу і є істотним важелем в геополітичній грі Москви з метою здійснення впливу використовуючи енергетичну залежність в Західній Європі. Такі країни, як Польща та країни Балтії, приєдналися до Сполучених Штатів у протидії реалізації проекту Nord Stream 2. Вони також застерігають ЄС, що це може дестабілізувати Україну, оскільки країна веде війну проти підтримуваних Росією сепаратистів на сході країни. Попри наявний конфлікт, український уряд покладається на доходи від транзитних зборів за російський газ, який транспортується територією України до Європи.

Але німецька влада відхиляє всі аргументи проти газопроводу. Міністр закордонних справ Німеччини Хейко Маас розкритикував загрози, зазначивши: «Питання європейської енергетичної політики повинні вирішуватися в Європі, а не в США», - сказав Маас. «Накладення односторонніх санкцій проти «Північного потоку 2», безумовно, хибний шлях».

Прихильники Nord Stream 2 наголошують, що цей трубопровід є альтернативою, що збільшує європейські постачання дешевого російського газу по більш надійному маршруту, ніж традиційна труба територією України,  яка зазнала численних перебоїв і стала заручником геополітичної напруженості між Києвом і Москвою протягом минулого десятиліття.

Адміністрація Трампа продовжує дорікати Німеччині у тому, що просуваючи проект Nord Stream 2, вона підвищує градус напруженості трансатлантичних відносин, порівнюючи напруженість з Іраном, кліматичними змінами та торговельними війнами. У липні минулого року президент США Дональд Трамп звинуватив Берлін у тому, що Німеччина знаходиться «у полоні» Росії через її залежність від Москви в галузі енергетики.

Варто зазначити, попри конфлікт Трампа з демократами та республіканцями через своє ставлення до Росії, у Вашингтоні існує широка двопартійна опозиція до проекту Nord Stream 2.

Додатково, нова законодавча ініціатива вимагає автоматичного (без попередніх умов) введення санкцій проти російського держборгу, включаючи цінні папери Мінфіну, ФНБ, Банку Росії і будь-якої структури, яка діє від імені уряду РФ.

Законопроект також вимагає, щоб Мінфін США зобов'язав всіх американських юрособи розкрити, чи мають вони зв'язку або частки принаймні в одному з шести найбільших держбанків. Це Сбєрбанк, ВТБ, Россельхозбанк, Газпромбанк, ВЕБ і Промсвязьбанк.

Другий етап санкцій, згідно з проектом, повинен бути введений, якщо підтвердиться повторне втручання Росії у вибори – цього разу у 2020 році.

В цьому випадку принаймні один з 6 держбанків повинен бути внесений до «чорного списку» із забороною мати коррахунки в США і, відповідно, проводити операції в доларах. Крім того, під заборону повинні потрапити будь-які інвестиції на суму понад 5 млн доларів в енергетичні проекти Росії (наприклад, трубопроводи) за межами країни.

Законопроект націлений також на судна, які використовуються для прокладки глибоководних трубопроводів. Йдеться про технологічні ноу-хау, які є у західних енергетичних компаній, але яких немає у Росії. «Це одна із галузей де, фактично, «Газпрому» істотно бракує технічних знань та наявних технологій для будівництва трубопровідних магістралей», - зазначає Агнія Грігас, експерт з євразійських енергетичних питань в Атлантичній раді Вашингтону.

Чиновники адміністрації Трампа письмово попередили причетні компанії щодо санкцій протягом декількох місяців, якщо проект не буде відхилений і просуватиметься далі. У січні посол США в Німеччині Річард Гренелл написав листа групі компаній, які долучені до участі у «Північному потоці 2», попереджаючи їх, що вони можуть зіткнутися зі санкціями, якщо  продовжуватимуть реалізацію проекту відповідно до іншого закону США 2017 року — Закону про протидію супротивникам США.

Відповідно до законопроекту, у частині енергетики, особи, які продовжують продавати або орендувати судна для використання їх у будівництві Nord Stream 2, будуть піддаватися забороні на поїздки до США, і будь-які активи в Сполучених Штатах будуть заморожені. Законопроект також передбачає низку санкцій, що накладаються на осіб, причетних до надання фінансової або технічної підтримки.

«Чи може це затримати реалізацію проекту? Так, звичайно. А чи може зупинити його реалізацію? Маю великі сумніви», - зазначає Річард Нефью, старший науковий співробітник Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету. «Росіяни ясно дали зрозуміти, що мають тверді наміри попри все продовжувати будівництво проекту до повного його завершення».

Законодавчі ініціативи, які застосовуються до всіх суден, що використовуються для прокладання трубопроводів для російського експорту енергоносіїв на глибині понад 100 футів, також можуть вплинути на подальше будівництво газопроводу TurkStream, який простягається через Чорне море від Росії до Туреччини.

Грігас, автор «Нової геополітики природного газу», сказав, що ці два трубопроводи є частиною зусиль Росії по зміцненню свого впливу на європейські газові ринки в той час, коли у світі посилюється конкуренція.

У своєму нинішньому форматі законопроект також вимагає, щоб держсекретар США щорічно представляв Конгресу звіт про діяльність всіх компаній, що беруть участь в будівництві газопроводу «Північний потік-2», включаючи фінансові установи, й давав оцінку в тому, чи порушили вони будь-які інші санкції США щодо росіян або компаній.

У фокус законопроекту автоматично потрапляють дві компанії, які мають контракти на прокладку труб для Nord Stream 2: швейцарська Allseas і італійська Saipem - дві з небагатьох компаній в світі, які експлуатують судна для укладання труб. Це також посилює тиск на «Газпром» і п'ять компаній, які співпрацюють з «Північним потоком 2»: Uniper і Wintershall з Німеччини, Anglo-Dutch Shell, OMV з Австрії та Engie із Франції.

Варто зазначити, нещодавно Глава Держдепу США Майк Помпео, який здійснив візит до Росії з метою проведення переговорів з главою МЗС Сергієм Лавровим і президентом Володимиром Путіним, за результатами зустрічі коментуючи санкційний законопроект заявив: «Я пояснив панові Лаврову, що втручання у виборчу компанію США — річ неприпустима, і якщо це буде у 2020 році, наші взаємини будуть ще гіршими». «Ми також покладаємо великі сподівання, що Росія припинить підтримку режиму Мадуро, щоб страждання венесуельського народу, врешті, закінчилися», - додав глава Держдепу.

Третя вимога, за його словами, полягає у тому, щоб Кремль «простягнув руку» владі України, в питаннях врегулювання ситуації на Донбасі, і звільнив заарештованих українських моряків.