Економіка України: оцінка ключових факторів подальшого зростання

Економіка України: оцінка ключових факторів подальшого зростання

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

У березні 2020 року стрімке поширення пандемії коронавірусу та обмеження, запроваджені для боротьби з поширенням інфекції, визначали ситуацію на глобальних товарних та фінансових ринках.

Вплив від поширення вірусної інфекції на українську економіку є обмеженим і нейтральним, наголошують в Національному банку.  Проте більш тривалий ефект від поширення коронавірусу може призвести до рецесії світової економіки та значного сповільнення економічної активності в Україні.

Ми вирішили висвітлити ключові аспекти економічних факторів, які обумовлюють майбутнє зростання. Варто зазначити, на відміну від попередніх криз у 2008-2009 та 2014 роках, Україна підготовлена краще. Економіка та фінансова система не мають накопичених дисбалансів, а відтак запас міцності вищий.

Ключові зовнішні фактори

Призупинення дії угоди ОПЕК+ через відмову РФ скорочувати видобуток нафти, обумовивши негайну реакцію світового ринку нафту.

Як наслідок країни ОПЕК, насамперед Саудівська Аравія, наростили пропозицію нафти на ринку знизивши ціни для своїх клієнтів, що призвело до різкого обвалу світових цін на нафту.

Нагадаємо, нафта російського сорту Urals наразі впала у ціні до 13 доларів за барель у Північно-Західній Європі. У порівнянні з 27 березня, вона подешевшала на 20% і сягнула мінімуму з 1999 року. У Середземномор’ї нафта Urals торгується за 15,25 долара/барель. Варто зазначити, ціна Urals обвалилась до неприпустимої для країни-агресора ціни.

Ціни на сталь продовжили знижуватися на тлі скорочення попиту і ділової активності. Водночас ціни на залізну руду підтримувались на відносно високому рівні на тлі обмежень поставок із низки країн через погодні умови та заходи карантину.

Рисунок 1 – Світові ціни на окремі сталеві напівфабрикати та залізну руду (62%), дол./т

Джерело: Refinitiv Datastream.

Цінова кон’юнктура на зернові, зокрема пшеницю та кукурудзу погіршилася. Ціни знижувалися під впливом збільшення обсягів експорту з Європи, України, Аргентини та поліпшення оцінок урожаю. Активізація попиту в Європі, Китаї та низці інших країн, а також логістичні проблеми у зв’язку з карантином призвели до певного зростання цін на зернові наприкінці місяця. Попри це, індекс зміни світових цін на товари, що превалюють в українському експорті, й надалі знижувався.

Пандемія коронавірусу у світі та колапс цін на нафту призвели до найбільшого падіння фондових індексів із часів світової фінансової кризи. Так, упродовж березня торги у США призупинялися чотири рази, коли індекс S&P 500 знижувався більш як на 7%, – уперше з 1997 року. Індекс Dow Jones, один з найстаріших в США, показав найгірші результати за всю доступну для огляду історію. З січня по березень він опустився майже на чверть — на 23,2%. Якщо брати в розрахунок відомості по всіх кварталах, то зниження виявилося найсильнішим з 1987 року. Тоді за один день, 19 жовтня, Dow обвалився на 22,6%. Ця подія отримала назву «чорний понеділок».

На тлі ринкової турбулентності, інтерес інвесторів до ризикових активів також позначилося на країнах з ринками, що розвиваються.

Рисунок 2 – Зміна обмінних курсів валют окремих ЕМ до долара США, %, на кінець періоду

Джерело: НБУ.

Отже,  відплив капіталу за неповні перші три місяці 2020 року був співставний із сукупним обсягом припливу капіталу у 2019 році (майже 79 млрд дол.), а валюти цих країн суттєво девальвували відносно долара США.

Інфляційні тенденції

У лютому споживча інфляція сповільнилася до 2,4% р/р (з 3,2% р/р у січні). У місячному вимірі індекс споживчих цін знизився на 0,3%. Споживча інфляція очікувано перебувала нижче цільового діапазону 5% ± 1 в. п.

Рисунок 3 – Інфляція та інфляційні цілі Національного банку

Джерело: НБУ.

Утім, вона й далі сповільнювалася суттєвіше у порівнянні з траєкторією прогнозу, опублікованого в Інфляційному звіті за січень 2020 року. Базова інфляція сповільнилася до 3,0% р/р.

Сповільнення інфляції зумовлене подальшим відображенням торішнього зміцнення гривні у вартості товарів, нижчими цінами на енергоносії, розширенням пропозиції сирих харчових  продуктів.

Відповідні фактори переважували тиск на ціни в бік збільшення з боку стійкого зростання споживчого попиту та зарплат. У лютому темпи падіння цін у промисловому секторі поглибилися (до 6,8% р/р) насамперед унаслідок зниження цін на енергію – як через падіння світових цін на енергоресурси, так і завдяки зменшенню внутрішнього попиту на тлі теплої погоди.

Економічна активність

Падіння індексу виробництва базових галузей суттєво сповільнилося (до 0,8% р/р) у лютому внаслідок поліпшення показників промисловості та транспорту (падіння сповільнилося відповідно до 1,5% р/р та 12,5% р/р). Так, уповільнилося падіння в металургії на тлі звуження пропозиції на світовому ринку з боку КНР.

Рисунок 4 – Ціни в окремих галузях промисловості, % р/р

Джерело: НБУ.

Прискорилося зростання обсягів виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів. Зросли обсяги виробництва хімічної продукції, у тому числі завдяки подальшому здешевленню сировини. Поліпшилися показники виробництва в енергетичному секторі як завдяки певному розширенню попиту з боку переробної промисловості, так і завдяки погоді. Водночас у машинобудуванні спад поглибився. Падіння у вантажному транспорті сповільнилося завдяки нарощуванню обсягів транзиту газу у порівнянні з січнем.

Зростання в роздрібній торгівлі й надалі прискорювалося (до 15,7% р/р), підтримуване сталим підвищенням доходів населення (середня заробітна плата в номінальному і реальному вимірах зросла відповідно на 15,0% р/р і 12,2% р/р) та все ще високими споживчими настроями домогосподарств.

Обсяги виробництва в сільському господарстві зросли (на 1% р/р) передусім завдяки птахівництву. Втім, уперше з 2016 року знизилися обсяги виробництва будівельної продукції (на 4,2% р/р) внаслідок будівництва інженерних споруд, зокрема через обмежене бюджетне фінансування, та триваючий спад в житловому будівництві. Також знизився оптовий товарооборот (на 3,1% р/р), значною мірою відображаючи зменшення обсягів імпорту палива та вугілля.

Фіскальний сектор

У лютому 2020 року дефіцит державного бюджету звузився до 6,4 млрд грн завдяки зростанню доходів на 2,3% р/р.   Підвищенню доходів сприяли стале зростання номінальних заробітних плат, відновлення виробництва тютюнових виробів, повернення відшкодування ПДВ практично до середньомісячних обсягів за попередній рік та поліпшення його адміністрування. Зростання видатків прискорилося (до 8,0% р/р) коштом витрат на соціальне забезпечення, використання товарів і послуг, а також обслуговування боргу. Місцеві бюджети очікувано для перших місяців року виконано з профіцитом (6,9 млрд грн у лютому). Як наслідок зведений бюджет виконано з незначним додатним сальдо.

Варто зазначити,  доходи держбюджету у першому кварталі сягнули 210,694 млрд гривень, а планувалося – 238,286 млрд гривень. Отже, бюджет недоотримав за доходами 27 мільярдів у січні-березні. Надходження ЄСВ у 1 кварталі 2020 року – 69,397 млрд гривень, а у 2019 році було 59,514 млрд гривень.

Зокрема, у березні держбюджет отримав 87,921 мільярда гривень доходів при плані у 98,111 мільярда. Дефіцит бюджету у березні – 10,190 млрд гривень.

Платіжний баланс

У лютому поточний рахунок зведено з незначним дефіцитом (0,2 млрд дол.). Однак такий результат був кращим у порівнянні з лютим минулого року завдяки звуженню дефіциту торгівлі товарами та розширенню профіциту торгівлі послугами, що переважили збільшення планових виплат з обслуговування зовнішнього боргу.

Погіршення зовнішньої цінової кон’юнктури та запроваджені Китаєм карантинні заходи ще не позначилися на показниках української зовнішньої торгівлі товарами. Експорт товарів продовжував зростати (на 1,2% р/р). Високими темпами тривало зростання експорту соняшникової олії та залізних руд.

Рисунок 5 – Експорт та імпорт товарів

Джерело: НБУ.

Істотно сповільнилося падіння обсягів експорту металургії, передусім унаслідок вичерпання ефекту високої бази порівняння. Це повністю нівелювало очікуване зниження поставок зернових культур. Падіння обсягів імпорту товарів поглибилося (до 4,7% р/р) насамперед внаслідок продукції машинобудування через ефект високої бази порівняння (переважно внаслідок пільгового розмитнення вживаних легкових автомобілів торік). Попри нарощування другий місяць поспіль обсягів закупівель газу, обсяги енергетичного імпорту продовжували знижуватися. Це відбувалось з огляду на подальше зниження світових цін на енергоносії та зменшення імпорту дизпалива через менші відвантаження з білоруських НПЗ та вугілля через теплу погоду і високі запаси. Імпорт продовольчих та промислових товарів продовжував зростати сталими темпами.

Чисті надходження за фінансовим рахунком збільшилися до 0,9 млрд дол. та були забезпечені припливом капіталу до реального сектору. Зокрема, зросли надходження прямих іноземних інвестицій (до 0,25 млрд дол.). Крім того, компанія Vodafone Україна здійснила розміщення єврооблігацій, які були спрямовані на рефінансування короткострокових зобов’язань.

Завдяки профіциту платіжного балансу (0,7 млрд дол.) міжнародні резерви збільшилися до 27 млрд дол., що забезпечує чотири місяці майбутнього імпорту, попри планові виплати за кредитами МВФ.

В підсумку слід зазначити, Кабінетом Міністрів розроблено зміни до Держбюджету на 2020 рік, які наразі  отримали підтримку народних депутатів на Погоджувальній раді, повідомляє урядовий портал. В рамках перегляду Держбюджету вдалося забезпечити в повному обсязі значну кількість статей по підтримці економіки, по підтримці аграріїв, по підтримці дорожнього господарства. Лише на будівництво та ремонт доріг державного значення в бюджеті залишається 37,3 млрд грн, попри складні часи,  – зазначив очільник Уряду.

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!