Економіка України: вплив зовнішніх чинників, інфляція та ринок праці
Позиція щодо незмінності монетарної політики ФРС США обумовила розширення попиту, що позначилося на суттєвій корекції цін. Американські фондові індекси злетіли до нових історичних максимумів, ціни на нафту і золото підскочили на 2-3%, а долар подешевшав щодо більшості світових валют після того, як Пауелл, всупереч очікуванням, не назвав термінів закінчення програми кількісного пом’якшення заявивши, що передчасне посилення політики може вдарити по ще не зміцнілій економіці.
Відтак зростання ринкових апетитів до ризику й послаблення долара дало поштовх цінам на сировину, які показали зростання для всіх ключових видів. Ціни на газ у Європі (+17%) знову оновили рекорди після чергового скорочення пропозиції Газпромом та загрози зриву постачань зрідженого газу із США через тропічний шторм.
Зовнішнє середовище
У серпні 2021 року поширення нових штамів вірусу у світі спонукало окремі країни посилити карантинні заходи, що стримало швидке відновлення економіки, насамперед країн з ринками, що розвиваються (emerging markets, ЕМ).
Як наслідок попит на нафту дещо послабився. Це в умовах закликів США до ОПЕК+ щодо збільшення обсягів видобування призвело до здешевлення нафти. Натомість природний газ продовжив дорожчати через усе ще низькі запаси та високий попит на тлі аномальної спеки.
Ціни на сталь та залізну руду знижувалися, насамперед через зменшення попиту з боку Китаю внаслідок уповільнення темпів зростання промисловості та будівництва. Ціни на зернові демонстрували різноспрямовану динаміку: пшениця дорожчала, тоді як кукурудза дешевшала. Причиною була зміна очікувань урожаїв через гірші погодні умови для пшениці та ліпші – для кукурудзи.
Уповільнення відновлення країн з ринками, що розвиваються (emerging markets, ЕМ), та очікуване поступове згортання монетарних стимулів ФРС уже у 2021 році призвели до зменшення інтересу інвесторів до ризикових активів. На тлі зміцнення долара США до кошика провідних валют це призвело до послаблення більшості валют країн з ринками, що розвиваються.
Інфляційна динаміка
У липні 2021 року споживча інфляція в річному вимірі прискорилася до 10.2%. Це зумовлювалося подорожчанням харчових продуктів, зокрема окремих овочів через несприятливу погоду, а також посиленням тиску з боку виробничих витрат і споживчого попиту. Водночас подорожчання природного газу та палива сповільнилося (таблиця 1).
Таблиця 1 - Зміна цінових індексів ІСЦ та ІЦВ у 2021 році
Джерело: НБУ.
Базова інфляція залишилася на рівні попереднього місяця – 7.3% р/р: тиск з боку виробничих витрат і споживчого попиту був компенсований меншими темпами зростання цін на соняшникову олію та непродовольчі товари, що серед інших чинників зумовлювалось сприятливою ситуацією на валютному ринку.
Зростання цін у промисловості прискорилося – до 42.2% р/р – насамперед через збереження високих цін на енергоресурси та метали на світових ринках і зростання виробничих витрат
Економічна активність
Зростання ІВБГ у липні прискорилося – до 2.3% р/р. Одним з основних чинників пожвавлення економічної активності було надолуження темпів збирання врожаю в умовах вищої за торішню врожайності, завдяки чому в сільському господарстві відновилося зростання (на 9.2% р/р).
Таблиця 2 - Індекс виробництва базових галузей, % р/р
Джерело: НБУ.
В умовах спекотної погоди відновилося зростання енергетики, втім обсяги промислового виробництва загалом залишилися на рівні минулого року (зростання на 0.2% р/р). Хоча зовнішня кон’юнктура була сприятливою для добування металевих руд і металургії, порівняно низький торішній урожай продовжував позначатися на харчовій промисловості та гуртовій торгівлі, а скорочення обсягів транзиту газу і далі стримувало вантажообіг.
Сталий споживчий попит підтримував високі темпи зростання роздрібної торгівлі та пасажирообороту. Обсяги будівництва скоротилися (на 0.5% р/р) через стримане бюджетне фінансування дорожнього будівництва та інфраструктурних проєктів.
В підсумку варто зазначити, зростання заробітних плат залишилося на високому рівні, хоча і дещо сповільнилося (до 21.5% р/р у номінальному вимірі через вичерпання ефектів низької бази порівняння, до 10.2% р/р у реальному вимірі через прискорення інфляції). Попит на робочу силу залишився високим, йдеться у повідомленні Нацбанку.