Екс-міністр освіти і науки України (2016-2019) та проректор Київського університету ім. Грінченка Лілія Гриневич назвала головні недоліки та переваги української освіти, пояснила, коли реформа НУШ покаже результат і які культурні маршрути хочуть запровадити для українських школярів.
Інтерв’ю Гриневич на дискусії «Освіта як спільний знаменник» з 27-го Львівського міжнародного Book Forum за хвилину.
Недоліки української освіти: учителі приділяють мало уваги розвитку так званих soft skills, самоорганізації, уміння вчитись. «Проблема: ми ще не до кінця усвідомили, що не можна дітей вчити у такий спосіб, як 10 років тому». Українська середня освіта поки не дає культурних навичок («почуття смаку, відрізняти здобутки національної і світової культури, сприймати і цінувати культуру інших»).
Культурні стежки «зшивають» країну, тому для українських школярів планують розробити культурні маршрути, як у Японії, де школярі об’їжджають усю країну під час навчання.
Реформа НУШ продемонструє результати через 12 років після запуску, а ЗНО показало їх у перший рік. До ЗНО усі замовчували корупцію у Вишах, бо були її учасниками, до подібних змін суспільство та освітяни ставляться з побоюванням, тож «потрібні величезні зусилля, щоб освітянський корабель змінив хоча б градус курсу. Система консервативна».
Українська мова у середніх школах потрібна, щоб випускники змогли соціалізуватись, вступити до університетів та навчатись там. У районах Закарпаття, де живе угорська меншина, до 70% випускників не склали ЗНО з української мови. «У них дві дороги: поїхати до Угорщини або залишитися саме в тій місцині». Водночас дитині слід починати навчатись рідною мовою, щоб краще розуміти.
Функція освіти – «не лише навчити, як стати успішними, а й як служити країні і цим покращувати її успіх». Мета освіти – навчити творити краще життя там, де ти живеш.
