Нафтогазові гіганти скорочують «зелені» інвестиції: чому нафтогазові гіганти повертаються до викопного палива

Нещодавно світ сколихнула новина про різкий розворот стратегії компанії BP, яка протягом семи років була флагманом «зеленого» порядку денного в нафтогазовій галузі.

Компанія оголосила про скорочення інвестицій у відновлювану енергетику більш ніж удвічі та повернення до розвитку традиційних напрямків бізнесу – нафти й газу.

Топ-менеджер BP відверто заявив інвесторам, що віра компанії в зелену енергетику виявилася помилковою, а попит на викопне паливо зберігатиметься ще десятиліттями. Подібну тенденцію демонструє й інший гігант галузі – Shell, який розпродає свої «зелені» активи в Німеччині, Великій Британії та Нідерландах, згортаючи бізнес навіть у Китаї.

Ситуація загострюється відкритим листом 91 організації до Єврокомісії, в якому компанії скаржаться на відсутність попиту на екологічну продукцію.

Підписанти наголошують, що без державного втручання у вигляді тендерів та держзакупівель вони не зможуть виконати вимоги щодо скорочення викидів до нуля протягом наступних п'ятнадцяти років і програють конкуренцію компаніям з регіонів без жорстких екологічних норм.

Автомобільна промисловість переосмислює екологічні стандарти

Автомобільна галузь також демонструє ознаки відходу від «зеленого» курсу. Нові дослідження виявили неочікувані проблеми: пил від гальмівних колодок виявився токсичнішим за вихлопні гази, причому найшкідливішими є саме нові безазбестові органічні та керамічні колодки.

Ще одним серйозним джерелом забруднення стали шини, які в електромобілях зношуються інтенсивніше через більшу вагу транспортних засобів, що призводить до викиду в повітря значно більшого об'єму дрібних частинок.

Ці факти спонукали очільника BMW публічно закликати керівництво Євросоюзу скасувати заборону двигунів внутрішнього згоряння.

У США адміністрація нового президента шукає можливості скасування пільгових кредитів за програмою розвитку екологічно чистої енергетики, яка була запущена ще за часів Буша-молодшого і дозволила таким компаніям як Tesla отримати значне фінансування на початковому етапі.

Попри гучні заяви про те, що третина світової енергії виробляється з відновлюваних джерел, реальність виглядає інакше. Йдеться лише про електроенергію, частка якої від загального енергоспоживання відносно невелика.

За останні 20 років частка електроенергії з відновлюваних джерел зросла з 8% до приблизно 12%, що незначно порівняно зі зростанням загального споживання енергії у світі.

Реальний стан «зеленої» енергетики 

За останні півстоліття загальне споживання енергії зросло у 2,5 рази, і приблизно в такій же пропорції збільшилося використання викопного палива. Натомість обсяги енергії з відновлюваних джерел залишаються настільки незначними, що їх зникнення світова економіка практично не помітила б.

Країни, які роблять ставку на «зелену» енергетику, стикаються з серйозними проблемами, як це сталося в Німеччині минулої зими, коли через хмарну та безвітряну погоду ціни на електроенергію досягли рекордних за 20 років значень.

Виникає питання щодо інвестицій у наукові дослідження, пов'язані з «зеленим» порядком денним.

Всупереч поширеній думці, великі компанії зацікавлені насамперед у миттєвому прибутку, а не в довгострокових наукових розробках, які можуть потребувати десятиліть для комерціалізації.

Підприємства інвестують переважно в підвищення ефективності існуючих технологій, а не в розробку принципово нових.

Значні кошти, які виділяються на «зелену» енергетику, спрямовуються не на науку, а на формування пільг для підприємств, що «зеленіють». Це призводить до розвитку галузі не в умовах ринкової економіки, а штучно, часто з маніпулюванням статистикою для задоволення вимог, що постійно посилюються.

Таке замкнене коло наближається до критичної точки, коли його розрив може спричинити серйозні економічні наслідки для багатьох країн та галузей.

Нещодавно ми писали про те, як українські компанії монетизують боротьбу зі зміною клімату завдяки вуглецевим кредитам.

Нагадаємо, у січні 2025 року українці придбали 819 китайських легкових авто, більшість з яких - електромобілі. Це на 40% менше у порівнянні з січнем 2024 року.