Епоха цифрових технологій: МВФ щодо емісії грошей приватним та державним сектором

Епоха цифрових технологій: МВФ щодо емісії грошей приватним та державним сектором

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Епоха цифрових технологій обумовила інноваційний поступ та різноманітність, в тому числі у сфері грошового обігу. Протягом одного дня споживачі фінпослуг можуть здійснювати платежі, проводячи кредитною карткою, махнувши телефоном або клацнувши мишею. Також зберігаються  можливості традиційних розрахунків за використанням банкнот та монет, хоча в багатьох країнах це робиться все рідше.

Для сучасного світу характерна подвійна грошова система, в якій використовуються гроші, випущені приватними фірмами, – усіма видами банків, телекомунікаційними компаніями або спеціалізованими компаніями платіжних послуг, а також та, що яка побудована на базі грошей, емітованих державою – центральними банками. Попри те, що така система не ідеальна, вона має значні переваги, в тому числі інновації та різноманітність продукції, джерелом яких в основному є приватний сектор, й стабільність та ефективність, що забезпечуються державним сектором. Про це йдеться в дослідженні експертів МВФ.

Досягнення важливих цілей – інновації та різноманітність з одного боку й стабільність та ефективність з іншого – взаємопов’язані. Більше одного зазвичай означає менше іншого. При цьому країни, а особливо їх центральні банки, повинні знаходити компромісні рішення. Наприклад, якою мірою слід спиратися на приватний сектор, а в якій – самим здійснювати інновації. Проте багато залежить від уподобань, доступних технологій та ефективності регулювання.

Тому з появою нових технологій цілком природним буде пошук відповіді на питання щодо гармонійного розвитку сьогоднішньої подвійної грошової системи.

Нагадаємо, допоки державний сектор вивчає можливість емісії цифрових валют, приватний сектор активно діє.  Нещодавно стало відомо, що Mastercard запроваджує платіжні сервіси для криптовалют. Вже до кінця 2021 року Mastercard планує надати торговим точкам у своїй системі можливість прийому платежів у криптовалютах.

Якщо й справді з’являться цифрові валюти центрального банку, чи буде це означати витіснення приватних грошей або можливість їх розквіту? Перший варіант, безсумнівно, можливий в разі введення більш суворого регулювання. Експерти вважають, що зберігається й друга можливість при ширшому підході до побудови моделі сьогоднішньої подвійний грошової системи. Важливо, щоб центральним банкам не доводилося вибирати: або пропонувати цифрову валюту центрального банку, або заохочувати створення приватним сектором власного цифрового варіанту. Ці дві форми можуть співіснувати та доповнювати один одного, наприклад, якщо центральні банки будуть вибирати певні схеми й оновлювати свої системи регулювання.

Співіснування держави й приватного сектора

Як не дивно, але можна вважати, що гроші, емітовані приватними фірмами й державою, співіснували протягом всієї історії. Чому ж більш інноваційні, зручні, прості для використання й гнучкі в адаптації приватні гроші не змогли повністю витіснити державні?

Відповідь криється в їх фундаментальному симбіотичному взаємозв’язку: можливості обміняти приватні гроші на повністю безпечні і ліквідні державні гроші, чи то банкноти або монети, або резерви центрального банку, що зберігаються в окремих банках.

Приватні гроші, які можуть бути обмінені за фіксованою номінальною вартістю на валюту центрального банку, стають стабільним засобом заощадження. Десять доларів на банківському рахунку можна обміняти на десятидоларову купюру, яка буде визнана в якості законного платіжного засобу для погашення боргів. Цей приклад може здаватися очевидним, але він спирається на складні основи: надійне регулювання та нагляд, державна підтримка, наприклад, у вигляді страхування вкладів й кредитора останньої інстанції, а також часткове або повне забезпечення резервами центрального банку.

Щобільше, випущені приватними фірмами гроші стають ефективним засобом платежу тією мірою, в якій їх можна обміняти на валюту центрального банку. Кошти в розмірі 10 доларів однієї особи на рахунку в банку A можуть бути переведені на рахунок іншої в банку B, оскільки вони обмінюються в процесі цього перекладу на валюту центрального банку, актив, якому обидва банки довіряють і який вони зберігають і можуть обмінювати. В результаті ці випущені приватно гроші стають операційно-сумісними. Це сприяє конкуренції – оскільки обидві особи можуть зберігати гроші в різних банках і при цьому здійснювати платежі один одному – і, отже, розвитку інновацій і різноманітності реальних форм грошей.

Відтак варто зазначити, можливість обміну на валюту центрального банку має важливе значення для стабільності, операційної сумісності, інновацій та різноманітності грошей, випущених приватним сектором, чи то у вигляді банківського рахунку або в іншій формі. Система, що оперує лише приватними грошима, була б занадто ризикованою. А система, що оперує лише валютою центрального банку, може втратити важливих інновацій. Спираючись один на одного, кожна з форм створює сьогоднішню систему подвійних грошей, що забезпечує необхідний баланс.

Валюта центробанку в епоху цифрових технологій опиниться під тиском

А що трапиться з цією системою завтра, коли світ повністю вступить в епоху цифрових технологій. Чи буде привабливість цифрових валют, які будуть емітувати центробанки, настільки великою, що відтисне на другий план гроші, які випускаються приватним сектором? Або ж вони будуть, як і раніше, залишати можливість для інновацій в приватному секторі. Багато в чому це буде залежати від здатності та готовності кожного центрального банку здійснювати інновації постійно і в значних масштабах. Йти в ногу з технологічним прогресом, швидко мінливими потребами користувачів і нововведеннями приватного сектора – зовсім не просте завдання, зазначають в МВФ.

Нагадаємо, Національний  банк  України, відповідно  до  глобальних тенденцій  інноваційного  розвитку  в  платіжній  сфері,  у  2016  році розпочав вивчення можливості випуску ним власної цифрової валюти центрального банку – е-гривні.

Цифрові валюти центробанків на базовому рівні можуть являти собою технологію розрахунків, що дозволяє зберігати й переказувати кошти, аналогічно передачі бітів між процесором, пам’яттю й фотокамерою телефону. На іншому рівні вони являють собою грошову форму, що характеризується особливою функціональністю й зовнішнім виглядом, що дуже схоже на операційну систему.

Таким чином, центральним банкам необхідно стати більш схожими на компанії Apple або Microsoft, для того, щоб цифрові валюти центральних банків продовжували відповідати передовим технологіям і зберігали своє місце в гаманцях користувачів в якості переважної та кращою форми електронних грошей, зазначають аналітики МВФ.

Інновації в епоху цифрових технологій на кілька порядків є складнішими й швидшими за процеси оновлення елементів захисту паперових банкнот. Наприклад, управління цифровими валютами центральних банків може спочатку здійснюватися з центральної бази даних, хоча згодом, у міру розвитку технологій, його можна передати розподіленим бухгалтерських регістрах (синхронізованих реєстрів, які зберігаються та оновлюються автоматично в межах мережі), які можуть швидко замінюватися іншими регістрами в випадку значних поліпшень в технологіях. Телефони та операційні системи теж удосконалюються в результаті важливих оновлень, які надаються не рідше одного разу на рік.

Крім того, в епоху цифрових технологій зміна потреб і очікувань користувачів, ймовірно, буде набагато швидшою і непередбачуваною. Інформація та активи можуть переміщатися в розподілені регістри, й для їх монетизації може вимагатися наявність грошей в тій же мережі. Гроші можна переводити абсолютно новими способами, в тому числі автоматично за допомогою чіпів, вбудованих у вироби повсякденного використання. Для задоволення цих потреб можуть бути необхідні нові характеристики грошей і, отже, постійні архітектурні зміни та різноманітність. Сьогоднішні або навіть завтрашні гроші навряд чи зможуть задовольнити потреби післязавтрашнього дня.

Цифрові валюти центральних банків будуть проходити випробування на стійкість також з боку пропозиції. Приватний сектор не відмовиться від впровадження інновацій. З’являться нові схеми електронних грошей і стейблкоїнов. У міру зростання попиту на ці продукти регулюючі органи вживатимуть заходів для обмеження ризиків. І неминуче виникне питання: як ці форми грошей будуть взаємодіяти з цифровими валютами, випущеними центральними банками? Чи будуть вони існувати окремо або деякі з них будуть інтегровані в подвійну грошову систему, в якій гроші, що надаються приватним сектором і центральним банком, будуть доповнювати один одного?

Зберігається можливість партнерства з приватним сектором

Центробанкам буде непросто йти в ногу з темпами технологічних змін, потреб користувачів і конкуренції в приватному секторі. Однак вони не повинні робити це в поодинці.

По-перше, цифрову валюту центрального банку можна сконструювати таким чином, щоб це стимулювало приватний сектор до інновацій на її основі, подібно до того, як це роблять розробники додатків, додаючи привабливі функції до телефонів та їх операційних систем. Отримавши доступ до відкритого набору команд ( «інтерфейсів прикладного програмування»), процвітаюче співтовариство розробників програм може розширити можливості використання цифрових валют центральних банків, не обмежуючись наданням простих послуг електронного гаманця. Наприклад, вони можуть спростити автоматизацію платежів, щоб оплата за поставку товарів здійснювалася відразу ж по їх отриманню, або створити функцію пошуку, що дозволяє перерахувати гроші своєму другові тільки на основі його номеру телефону. Завдання полягатиме у відборі тих додаткових послуг, гарантуючі повну безпеку.

По-друге, деякі центробанки можуть навіть допустити співіснування інших форм електронних грошей (багато в чому аналогічно паралельним операційним системам), забезпечуючи при цьому функціональні можливості проведення розрахунків в цифрових валютах центральних банків і стабільність цих валют. Це відкриє шлях до прискорення інновацій та  ширшого вибору продуктів.

Чи стане ця нова форма електронних грошей стабільним засобом заощадження? Так стане, якщо їх можна буде обміняти на валюту центрального банку (електронні або неелектронні) за фіксованою номінальною вартістю. Це буде можливо, якщо вони будуть повністю забезпечені валютою центрального банку.

І чи стане ця форма електронних грошей ефективним засобом платежу? Знову ж так, стане, оскільки розрахунок буде здійснюватися негайно в будь-якої конкретної мережі електронних грошей-точнісінько, як між рахунками в одному і тому ж банку. Причому ці мережі будуть операційно сумісними в тій мірі, в якій здійснення платежу одному клієнту провайдером електронних грошей іншого, буде супроводжуватися відповідним переміщенням валюти центрального банку, як і в сучасній подвійній системі.

Така форма електронних грошей (які в минулому називали синтетичною валютою) цілком могла б співіснувати з цифровою валютою центрального банку. Для того щоб вона могла слугувати завданням державної політики, в тому числі щодо операційної стійкості, захисту споживачів, поведінки і змагальності на ринку, конфіденційності даних і навіть пруденційній стабільності, необхідна наявність ліцензійної угоди і набору нормативних актів. Поруч з цим, для забезпечення фінансової сумлінності можна використовувати цифрову ідентифікацію особистості і додаткові правила щодо даних. Партнерські відносини з центральними банками вимагають суворого дотримання нормативних положень.

Система на століття

Якщо країни ухвалять рішення розвивати цифрові валюти центральних банків, їм потрібно буде подумати про способи використання можливостей приватного сектору.

Сьогоднішню подвійну грошову систему можна поширити на епоху цифрових технологій. Валюта центральних банків (поряд з регулюванням, наглядом і контролем) як і раніше буде відігравати важливу роль в забезпеченні стабільності та ефективності платіжної системи. А гроші, випущені приватним сектором, можуть слугувати доповненням до цієї основі, привносячи в неї інновації й різноманітність, напевно, навіть в більшій мірі, ніж сьогодні.

Вибір центральними банками співвідношення участі приватного і державного секторів в наданні грошових коштів буде відрізнятися між країнами і в кінцевому рахунку буде залежати від переваг, технологій і ефективності регулювання.

Нагадаємо, близько 80% центральних банків світу або не мають права випускати цифрову валюту відповідно до їх чинного законодавства, або ж правова база позбавлена чітких норм. Наразі лише біля 40 із 174 центробанків володіють законним правом випуску цифрових валют.

 

 

 

 

 

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!