Ірина Цибульник, міжнародна платіжна система LEO: про розвиток Закону про платіжні послуги та результати роботи за рік
Як змінює фінансовий ринок України Закон про платіжні послуги, що чекає на термінальні мережі в майбутньому, а також про головний драйвер українського фінтеху редакції UA.News розповіла начальник управління з розвитку міжнародної платіжної системи LEO Ірина Цибульник.
Якими ви бачите перші підсумки після набрання чинності Законом України «Про платіжні послуги»? Як він вплинув на фінансовий ринок?
Як мінімум, потрібно врегулювати надання платіжних послуг, переказів коштів, які здійснюють НФУ. Далі необхідно внести комплексні зміни до порядку реєстрації платіжних систем та їх учасників, чітко прописати умови відкриття/закриття рахунків небанківськими надавачами платіжних послуг, а також емісії та еквайрингу електронних платіжних інструментів, випуску електронних грошей.
Словом, роботи у регулятора дуже багато. Цю роботу зазвичай не помічають за гучними заголовками про ухвалений закон, який є лише стратегією. А всі вищезазначені нормативно-правові акти у вигляді тактичних рішень ми очікуємо побачити не раніше літа 2022 року.
Міжнародна платіжна система LEO показала майже 150% зростання за обігом та кількістю транзакцій. Ви вважаєте рік вдалим?
Ірина Цибульник: Однозначно, результати 9 місяців дуже хороші, ми пишаємось нашими показниками. Однак це не лише досягнення нашої фінансової компанії, а й наших учасників. Рік у рік ринок фінансових послуг показує, що галузь може розвиватися не завдяки вдалим обставинам, а за рахунок інновацій та професіоналізму.
Нещодавно фінансова компанія «ЛЕОГЕЙМІНГ ПЕЙ» змінила назву на «ЛЕО». З чим пов'язана така зміна? Уніфікація з міжнародною платіжною системою або уникнення ігрової тематики?
Ірина Цибульник: Коли ми тільки-но починали працювати у сфері прийому платежів, то були орієнтовані суто на ігрову індустрію. Але на сьогоднішній день фінансова компанія приймає платежі також на користь телекомунікаційних операторів та провайдерів, кредитних організацій, банків, комунальних підприємств тощо.Тому так, розширюючи межі діяльності, ми уніфікували назву з нашою платіжною системою.
Серед учасників платіжної системи є 4 банки, але більшість – небанківські фінустанови. З кожним роком можливості НФУ зростають. Чи є стеля цього зростання та «червоні лінії» певних послуг, які апріорі може надати лише банк?
Ірина Цибульник: Новий закон України «Про платіжні послуги» розширює функції НФУ та дозволяє здійснювати послуги, які раніше були закріплені лише за банками, це відкриття рахунків, емісія карток, надання еквайрингу, емісія електронних грошей та інші.
Мені складно оцінювати подібні речі, проте простіше дивитися на умови банківської ліцензії та вимоги до банківської установи, щоб зрозуміти, у чому до банків є підвищена увага.
Візьмемо, наприклад, кредитування. Кредитні послуги можуть надавати як банки, і НФУ. Умови перевірки платоспроможності позичальника у банків значно жорсткіші, тому ринок сегментує сам себе: банки працюють із бізнесом, фінансові компанії – зі споживчим кредитуванням у форматі тієї ж швидкої позики.
Тому названі вами «червоні лінії» формуються самим ринком на основі нормативно-правових актів, тих, про принципову важливість яких для роботи я говорила на початку. І так у всіх сферах фінансових послуг, що надаються на ринку.
Серед відомих НФУ є багато термінальних мереж. Яким ви бачите майбутнє термінального бізнесу у найближчі 5 років?
Ірина Цибульник: Незважаючи на зростання операцій із використанням платіжних карток, термінальний бізнес не помре. Так, може бути якась частина оплат за той самий інтернет, телефон, комуналку піде у безготівкову площину, але послуга «Поповнення карти» завжди залишиться актуальною і лише збільшуватиметься за оборотом.
Готівка завжди залишиться у гаманцях нашого населення і вони платитимуть за послуги через термінали, як це робили раніше. Радикальні прогнози на публічних заходах – це красиво, але реалії ринку зазвичай є помірно-консервативними, як і український користувач.