Фінансовий сектор в посткризовий період: нові ризики в епоху пандемії
Коронакриза обумовила нові, та пришвидшила поточні зміни у фінансовому секторі. Це відбулося як в Україні, так і в усьому світі: скоротилася кількість відділень, відбувся перехід до віддаленої роботи з клієнтами та співробітниками, посилилися кіберзагрози, скоротилася роль готівки.
У фінансовому секторі коронакриза передусім прискорила тенденції, які вже раніше формувалися у секторі. Вони матимуть значний вплив на бізнес-моделі банків, їхню структуру витрат та операційні ризики й зумовлять посткризові умови роботи в секторі.
Скорочення чисельності відділень та перехід на роботу й послуги онлайн
Тенденція зменшення кількості відділень фінансових установ, що розпочалося у світі ще десятиріччя тому наразі триває. Пандемія стала новим стимулом для цього процесу. Про це йдеться у звіті Нацбанку про фінансову стабільність.
Ймовірно, зберігатимуться й надалі високі вимоги до санітарної безпеки та деякі обмеження фізичних контактів із клієнтами. Це ускладнить роботу малих фінансових установ, особливо тих, які не можуть запропонувати послуги онлайн. Отже, виникатимуть стимули до їх консолідації, поширення пропозиції комплексних фінансових послуг. Наприклад, до консолідації польські кредитні спілки заохочує Комітет з фінансової стабільності країни.
Рисунок 1 - Індекс кількості відділень кредитних установ у ЄС та банків в Україні, 31.12.2014 = 100%
Джерело: НБУ.
Відтак практика дистанційного режиму роботи серед працівників як фінансового, так і інших секторів закріпиться.
Варто зазначити, з-поміж учасників опитування керівників ІТ служб у світі 43% зазначили, що планують зберегти віддалений режим роботи своїх співробітників після завершення пандемії.
Водночас розвиваються нові віддалені канали роботи з клієнтами, передусім цифрові. Зростає роль ІТ-складової у видатках фінустанов. Ці тенденції, які розпочалися до коронакризи, прискорилися у 2020 році.
Наразі очікується розвиток співпраці банків із фінтех-компаніями. Попри скорочення обсягу угод у першій половині 2020 року, за рік у цілому глобальні інвестиції у фінтех, за оцінками KPMG, перевищили 105 млрд дол.
У перспективі альтернативні торговельні системи можуть скласти конкуренцію банківським платіжним системам.
Зростання частоти та сили кіберризиків
Серед опитаних торік керівників ІТ служб - 41% (Harvey Nash/ KPMG CIO Survey) зазначив зростання частоти кібератак, передусім фішингових та malware.
Згідно з даними Банку міжнародних розрахунків, близько чверті кібератак скеровується на фінансовий сектор.
Голова ФРС США нещодавно назвав кіберризики найважливішими після загроз нової хвилі пандемії.
Збільшення обсягів онлайнплатежів, спрощення процесу ідентифікації, віддалений режим роботи підігрівають інтерес зловмисників. Жертви шахрайства втрачають усе більше часу та коштів через кібератаки. Усе частіше цілями стають великі компанії та державні органи. Часто за такими атаками стоять тоталітарні режими або терористичні групи.
Рисунок 2 - Динаміка середньої суми вимог від вірусів-вимагачів (ransomware) у світі та тривалості відновлення після подібних інцидентів
Джерело: Coveware Global Ransomware Marketplace Report.
Ілюстраціями масштабних атак є заміна в січні 2020 року чотирма системними банками Греції 15 тисяч банківських карток після хакерського зламу туристичної компанії, DDoSатака у вересні на угорські банки та комунікаційні системи, атака на Colonial Pipeline у травні 2021 року, яка призвела до зупинки роботи найбільшого трубопроводу США та виплати зловмисникам 4.4 млн дол.
Основним засобом боротьби з цією загрозою є посилення кіберзахищеності та підвищення фінансової грамотності, зазначають в Нацбанку.
Перспективи збільшення безготівкових платежів
Подальше збільшення безготівкових платежів сприяє сприйняття готівки як носія інфекцій, особливо на початку пандемії, та розвиток миттєвих платежів 24/7.
Фактично ж торік відбулося посилення попередніх тенденцій: за оцінками McKinsey, частка готівкових розрахунків у загальному обсязі з 2010 до 2020 року скоротилася в країнах з ринками, що розвивалися у середньому на 10 в. п., у розвинутих країнах та Китаї – ще більше.
Варто зазначити, в Україні торік сума безготівкових операцій із використанням платіжних карток збільшилася майже на 23% (у 2019-му – на 38.6%, у 2018-му – на 55%). Їх частка у I кварталі 2021 року сягнула 61%.
Нагадаємо, загальна кількість операцій з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, в підсумку першого кварталу 2021 року у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року зросла на 22,1%, а сума – на 18,3%.