Гаазький трибунал визнав Росію країною-агресором та злочинцем

Гаазький трибунал визнав Росію країною-агресором та злочинцем
Фото: medium.com/

5 грудня 2017 року канцелярія прокурора Міжнародного кримінального суду в Гаазі опублікувала щорічний звіт про події в Україні в період після Революції Гідності. Документ підтверджує військову агресію Росії та масові злочини Кремля на території України – в анексованому Криму та Донбасі. Є згадка і про збитий сепаратистами малайзійський боїнг МН17, в результаті якого загинуло 298 громадян різних країн світу.

У поточному звіті проаналізовані події в період з 1 жовтня 2016 по 30 листопада 2017 року. Серія розслідувань «Ситуація в Україні» проводиться Гаазьким трибуналом з 25 квітня 2014 року за клопотанням української сторони. Попередні звіти охоплювали тимчасові рамки з моменту перших злочинів – з 21 листопада 2013 року.

Трохи про суд і права України

Міжнародний кримінальний суд в Гаазі – перший постійний міжнародний орган кримінальної юстиції, який займається переслідуванням осіб, причетних до злочинів проти людства, військових злочинів, геноциду. Суд діє на основі Римського статуту, прийнятого в 1998 році.

Специфіка розгляду справ від України в тому, що наша держава не ратифікувала Римський статут. Однак, як зазначено в останньому звіті, подала офіційні звернення, де визнала право суду на своїй території безстроковим:

«Суд може здійснювати юрисдикцію щодо злочинів, що підпадають під дію Римського статуту, скоєних на території України починаючи з 21 листопада 2013 року»

Загальні висновки звіту

Прокурор Фату Бенсуда, автор звіту, підтверджує висновки по ситуації в Україні, зроблені на основі попередніх розслідувань трибуналу – відбувається міжнародний збройний конфлікт за участю РФ:

«Канцелярія прокурора привела додаткові відомості, що вказують на факт існування прямого військового протистояння між збройними силами Російської Федерації і України, з чого випливає, що найпізніше з 14 липня 2014 року, паралельно з неміжнародним конфліктом (між ВСУ і силами ЛНР/ДНР – прим. авт), на сході України мав місце міжнародний збройний конфлікт»

У документі наголошено на підтримці сепаратистів кадровими військовими, зброєю і технікою з боку Росії:

«Протягом більше трьох років тривають сутички різного ступеня інтенсивності з використанням обома сторонами важких озброєнь. Зростаюча інтенсивність бойових дій … пояснюється можливим припливом з Російської Федерації військ, транспортних засобів та озброєнь для посилення позицій збройних груп»

Звіт визнає війну проти України не тільки на Донбасі, а й незаконну збройну інтервенцію в Криму. Документ зафіксував визнання Росією «у встановленні контролю над Кримським півостровом її військовим персоналом», що дало підстави для кваліфікації того, що відбувається «як міжнародний збройний конфлікт між Україною і Російською Федерацією, який виник найпізніше 26 лютого 2014 року»:

«Згідно з оцінкою канцелярії прокурора, право міжнародних збройних конфліктів можна застосувати і після 18 березня 2014 року в тій мірі, в якій в Криму і Севастополі буде фактично зберігатися стан окупації»

Злочини Росії в Криму

Серед злочинів Росії в Криму Гаазький трибунал називає:

  • зникнення і вбивства:

«Протягом розглянутого періоду, щонайменше, 10 людей зникли безвісти і вважаються убитими, імовірно членами загонів самооборони. За наявними повідомленнями, деякі з жертв відкрито виступали проти нового статусу Криму, інші були членами громади кримських татар»

«Тим, хто відмовлявся служити, де-факто влада погрожувала юридичними санкціями»

  • порушення прав на справедливе і нормальне судочинство, включаючи недотримання судових гарантій;
  • переміщення частини цивільного населення РФ до Криму і частини населення півострова за межі його території:

«Де-факто влади Криму перевела певне число ув’язнених з Криму до в’язниць на території Російської Федерації»

  • захоплення майна:

«Влада Криму зробили кроки з передачі самим собі права власності на все суспільне майно в Криму та захопленню приватної нерухомої власності тих осіб, які виступали проти нового статусу півострова»

  • утиск кримських татар (залякування, обшуки, арешти, судові розгляди, заборона на зібрання, свободу слова. Це змусило частину населення покинути півострів):

«На дію Меджлісу, вищого виконавчого органу кримськотатарського народу, була накладена заборона на підставі, що він нібито є «екстремістською» організацією»

Злочини Росії у східній Україні

Протистояння на території Донбасу визнане прокурором міжнародним збройним конфліктом за участю Росії. Суд зафіксував 1200 фактів злочинів, що підпадають під юрисдикцію кримінального переслідування Гаазького трибуналу. Серед них:

«За час конфлікту загинуло приблизно 10 225 осіб, ще 24 541 людей отримали поранення. Ці цифри включають військовослужбовців, представників збройних груп і цивільних осіб»

  • руйнування цивільних об’єктів: житлових будинків, шкіл, дитячих садів, іншої приватної нерухомості, а також «мало місце неналежне використання цивільних об’єктів, включаючи школи, у військових цілях»;
  • утримання під вартою, включаючи неофіційні місця арештів:

«Українські служби безпеки утримували під вартою без дотримання належної правової процедури, як цивільних осіб, так і передбачуваних членів збройних груп. А сили ДНР і ЛНР довільно утримували під вартою і в багатьох випадках піддавали жорстокому поводженню цивільних осіб, підозрюваних у підтримці України, а також військовослужбовців ЗСУ»

«Побої, електрошок та інші форми фізичного насильства, а також інсценування страти та інші погрози, що викликають важкі психологічні травми, імовірно застосовувалися щодо цивільних осіб, включаючи осіб, підозрюваних у вірності протиборчої сторони конфлікту, а також військовослужбовців ЗСУ та членів збройних груп»

  • сексуальні і гендерні злочини, в тому числі під час допитів:

«Більшість задокументованих випадків імовірно сталися під час утримання під вартою і були спрямовані проти жертв як чоловічої, так і жіночої статі, включаючи цивільних осіб, військовослужбовців ЗСУ та добровольчих батальйонів, а також членів збройних груп»

  • зникнення в загальній кількості 15 000 чоловік.

Незважаючи на факти злочинів, прокурор не вважає дії Росії злочинами проти людства. Як сказано у звіті:

«Злочини, імовірно скоєні в період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року, не є злочинами проти людства відповідно до Статуту»

Що дає розслідування Україні?

Експерти відзначають, що звіт по ситуації в Україні – ще не рішення самого трибуналу, а попереднє розслідування прокурора суду. В даний момент, як сказано в самому документі, ще проходять слідчі заходи, аналізується додаткова інформація, отримана канцелярією в 2017 році. Висновок може бути застосований згодом, в тому числі іншими міжнародними інституціями в позовах України проти Росії.

Як вважають юристи, з Кримом правова ситуація виглядає простіше, так як Росія офіційно визнала факт окупації, що означає наявність міжнародного збройного конфлікту. Сам суд не уповноважений визначати статус територій, але така характеристика також сприятиме майбутнім рішенням – чи є дії Росії в Криму злочинами проти України і її народу.

Визначення, зроблені прокурором, мають важливе політичне значення. Незалежним міжнародним інститутом правосуддя був чітко визначений статус української території, а значить, виключаються різночитання і трактування того, що сталося в Україні.

Публікація доповіді в 2016 році викликала величезний політичний резонанс. Однозначні формулювання, зроблені головним прокурором Гаазького трибуналу, експерти назвали «попереджувальним пострілом». Чи означає це відповідальність для осіб, причетних до злочинів. Зокрема для Путіна і Януковича? Відповідь позитивна. І колишній український президент, і чинний російський можуть стати фігурантами справ, розглядуваних кримінальним судом в Гаазі.

До слова, після публікації звіту трибуналу в 2016 році, президент Росії Путін видав розпорядження:

«Про направлення генеральному секретарю ООН повідомлення про свій намір Російської Федерації не стати учасником Римського статуту Міжнародного кримінального суду»

Хоча, «піти» від відповідальності за висновками прокурора для РФ вважається безглуздим, Росія не ратифікувала Римський статут. Як «жартують» дипломати, про всяк випадок, РФ перестрахувалась.

Для України звіт не означає негайних наслідків. Але в політичному сенсі може бути аргументом переговорів по Криму і Донбасу. Як уже згадувалося, Україна також не є підписантом Римського статуту. Але 12 стаття цього документа дозволяє країні зробити Декларацію, щоб визнати юрисдикцію на своїй території на певний термін. Україна створювала такі Декларації двічі.

«З огляду на те, що Україна визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на необмежений термін, канцелярія прокурора також продовжить реєстрацію звинувачень у злочинах, скоєних в Україні, в тій мірі, в якій вони підпадають під юрисдикцію суду»

***

Визначення того, що відбувається в Україні, дані прокурором Гаазького трибуналу, безперечно важливі. І для майбутніх позовів, в тому числі по матеріальній компенсації втрати частини території. І в політичному сенсі, так як можуть вплинути на переговорний процес щодо врегулювання на користь України.

Залучення до відповідальності осіб, причетних до злочинів у випадку з Україною – виклик для всього трибуналу. Практично реалізувати такий сценарій можливо, але вкрай складно. Розслідування триває, і як було зазначено, для Росії немає прямих правових наслідків висновків прокурора.

Можливо «справа України» стане свого роду прецедентом для суду і в стосунках з Росією зокрема, але така перспектива – роки роботи юристів-міжнародників та дипломатів.

Марія Гелюх

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Теги Запису
Слідкуйте за UA.News в Telegram. Дізнавайтеся важливі новини першими.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: