Газ для «ОРДЛО»: хто насправді є спонсором постачання
Минула історія, коли у російському «Газпромі» наполягали, що постачання газу до Донбасу триває на підставі контракту з «Нафтогазом» від 2009 року. Зважаючи на те, що заплатити за природний газ намагалися змусити Україну, а «Газпром» від ОРДЛО жодних платежів не отримує, принаймні офіційно, то відповідним протиправним діям можна було дати цілком конкретне юридичне визначення. Відтак постачання природного газу можна було віднести до протиправних дій «владою» «ОРДЛО» яка, згідно з чинним українським законодавством, вважаються «окупаційними адміністраціями РФ» на окупованій частині Донбасу.
Відтак з точки зору закону природний газ країна-агресор постачає сама собі, та ще й за завищеною ціною, вимагаючи оплати за нього з іншого боку – в нашому випадку України, що в кримінальному праві зазвичай трактується як шахрайство.
Колишні претензії Газпрому
Наразі «Газпром» припинив розкривати обсяги постачання газу на окуповану частину Донбасу.
За підсумками першого кварталу 2020 року «Газпром» відзвітував про нульовий рівень прокачування газу в Україну, на який вже понад п'ять років «обліковує» постачання природного газу на території «ОРДЛО».
Колишня позиція «Газпрому» полягала в тому, що міста України, в яких «порядкує» окупаційна адміністрація РФ, є частиною України, відтак платити за постачання повинен «Нафтогаз».
В Кремлі офіційно називали борг в обсязі 12 млрд кубометрів поставленого газу в ОРДЛО виставляючи рахунок Нафтогазу на суму 2,9 млрд доларів.
Про що мочить статистика газового монополіста
Відмовитися від вище згаданих претензій Москви змусив крах проєкту Nord Stream 2, за допомогою якого «Газпром» планував обійти Україну газовою магістраллю. Опинившись перед необхідністю укладати новий транзитний контракт в грудні 2019 року, чиновники країни-агресора погодилися не розглядати в рамках переговорного процесу питання постачання газу до «ОРДЛО», фактично визнавши, що фінансове навантаження за постачання на окуповані території лягає на «Газпром».
Наразі російський газовий монополіст офіційно повідомив, що більше не здійснює постачання газу в «ДНР» та «ЛНР».
Проте за фактом постачання газу продовжує тривати, але в тіньовому режимі, як повідомляє «Комерсант» з посиланням на джерела, близькі до «Газпрому».
Витрати «ОРДЛО» лягають на плечі російських громадян
Джерела припускають, що напевне використовується дві схеми. Постачання може бути організовано через компанію-посередника, яка не боїться потрапити під санкції через роботу з окупаційною владою в «ОРДЛО». Найбільш ймовірний кандидат – це структура «Газ-Альянс» українського бізнесмена-втікача Сергія Курченко, який активно займався торгівлею нафтопродуктами та вугіллям в східному регіоні України.
Однак в такому випадку компанія-посередник повинна була отримати дозвіл на експорт газу (за законом дозвіл може давати лише «Газпром»), що малоймовірно.
Інший варіант може полягати у тому, що газ списується через статті технологічних потреб трубопровідної системи «Газпрому».
Витрата газу за статтею технологічних втрат в рамках всієї Газотранспортної системи є досить суттєвим: у 2018 році він склав 38 млрд кубометрів, у 2019 році - 40,14 млрд кубометрів. Потреби «ОРДЛО» становлять всього 6-7% від цих обсягів — близько 2,7 млрд кубів торік.
Схожа схема застосовується для енергопостачання «ОРДЛО» з країни-агресора: відповідні «гуманітарні поставки» потрапляють під списання на технологічні втрати Федеральної мережевої компанії та враховуються при розрахунку тарифів для російських споживачів.
Нагадаємо, група республіканців в палаті представників Конгресу США виступила з ініціативою значного посилення санкцій у відношенні країни-агресора. В документі наголошується, що поточні санкції не є достатнім для ефективного стримування агресора, який завдає «шкоди американським інтересам та підриває світовий демократичний лад — від Лівії до Сирії, від Ірану до України та Солсбері в Англії, від Середземного до Південно-Китайського моря», йдеться в доповіді. У представленій доповіді рекомендується визнати РФ державою-спонсором тероризму.