$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+9° Київ +11° Варшава +6° Вашингтон

Глава МЗС розповів, як сприймають Україну за кордоном

Ілона Завальнюк 25 Листопада 2020 20:26
Глава МЗС розповів, як сприймають Україну за кордоном

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба пояснив, чому Україна досі не побудувала свій бренд, яку унікальну ідею ми можем продавати світові та що потрібно, аби гідно презентувати Україну за кордоном.

Очільник МЗС у інтерв’ю «Українській правді» також назвав чотири задачі культурної дипломатії та розповів, як держава планує допомагати вітчизняним креативним індустріям на міжнародній арені. Усе інтерв’ю за хвилину.

Чотири задачі української культурної дипломатії: 1) запустити сайт про Україну через Український інститут, він матиме стабільне фінансування і регулярне наповнення 2) створити інструменти організації культурних проектів за кордоном для наших посольств, зокрема, онлайн-базу даних різних проектів 3) організувати взаємодію між державою та культурною індустрією 4) допомагати культурним інституціям брати участь у міжнародних проектах. «Ми не маємо повної картини потреб культурного сектору», тому «індустрія має звертатися і казати: «Ми бачимо таку-то можливість, але нам потрібна підтримка».

У світі відсутнє єдине сприйняття України, воно різниться у держав-сусідів та країн, з якими ми мало комунікуємо, як і у різних соціальних прошарків. «На рівні загального сприйняття, Україна - це якась дуже весела і динамічна країна. Бо тут постійно щось відбувається».

Кулеба хоче, щоб Україну асоціювали зі свободою, сміливістю та неочікуваністю. Адже те, що у нас ніколи не сумно «збігається з базовим відчуттям людей про Україну». Сміливість – характерна риса українців, які попри консервативність провели три революції, і зараз воюють проти агресора. «У світі дуже мало по-справжньому сміливих народів».  Однак головний акцент ми маємо робити на свободі. «Свобода - ключовий товар, яким ми можемо торгувати у світі з точки зору ідей. Ми зразкова країна, яка має свободу у всіх її проявах». Однак українська воля знаходиться на межі західних уявлень про свободу та хаосу – і ми можем поділитись зі світом цим оригінальним розумінням.

Щоб гідно презентувати Україну у світі, потрібно: знайти загальнонаціональні наративи --«визначити, що є сучасною Україною, всередині країни», потім вигадати, як їх подавати світові. «Це мають бути узагальнені концептуальні речі, в які буде вміщатися все». І насамкінець сформовану картинку показувати на міжнародному рівні з урахуванням цільової аудиторії у конкретній країні та правових особливостей. Наприклад, у Польщі з консервативним урядом шкідливо представляти Україну «як рай для ЛГБТ спільноти і абсолютної свободи», а у Китай неправильно іти з виставкою про декомунізацію.

Україна досі не побудувала свій бренд, бо запрошувала до цього процесу інтелектуалів, філософів і займалась пошуками національної ідеї. «Замість того, щоб виконати технологічну задачу, все заходило в історико-філософський дискурс». Формуванням національного бренду мають займатись не широкі кола суспільства, а експерти з уряду і креативного сектору. Після створення бренду потрібна стратегія його впровадження та гроші.

Кулеба задоволений роботою Мінкульту під керівництвом Олександра Ткаченка. «Міністерство культури Ткаченка дуже амбітне і енергійне».