$ 39.6 € 42.28 zł 9.77
+2° Київ +6° Варшава +13° Вашингтон
Гібридна агресія РФ: Європа може перекинути полчища нелегалів з Польщі в Україну, — інтерв’ю

Гібридна агресія РФ: Європа може перекинути полчища нелегалів з Польщі в Україну, — інтерв’ю

10 Листопада 2021 16:50

За останні кілька тижнів Росія активізувала гібридну агресію відразу на трьох напрямках. По-перше, на Донбасі помітно активізувалися бойові дії після використання ЗСУ безпілотника Bayraktar біля Гранітного. По-друге, на кордоні Білорусі з Польщею і Литвою розгорнулася небачена мігрантська криза, яку демонстративно підігрівають спецслужби РФ руками білорусів. І по-третє, Кремль скорочує поставки і транзит газу до країн ЄС, вимагаючи форсування запуску газопроводу «Північний потік-2». Про причини нинішньої російської кампанії та способи відвернення більш серйозних загроз і наслідків для України, в ексклюзивному інтерв’ю UA.News розповів політолог Ігор Рейтерович.

Які причини нинішньої гібридної кампанії Кремля? Наскільки серйозними можуть бути її наслідки для України та ЄС?

Ігор Рейтерович: Нинішня активізація відразу на трьох напрямках виникла не просто так і не на порожньому місці. Росія побачила відсутність адекватної реакції з боку країн Європейського союзу й України на свої дії та вирішила надалі «піднімати ставки».

До певної міри, це загострення пов’язане з ситуацією в Німеччині. В країні нещодавно пройшли парламентські вибори і зараз триває процес формування уряду. Кремль використовує тиск через мігрантів й енергетичне питання, аби вплинути на склад майбутньої німецької коаліції та завчасно сформувати вигідну позицію її представників до України.

«Росії зараз вкрай важливо зробити усе для того, щоб ті люди, які увійдуть до нового німецького уряду, займали якщо не проросійську, то максимально нейтральну позицію у переговорах нормандського формату по Донбасу, а також у переговорах щодо енергетичних питань. І як ми бачимо, це потроху спрацьовує: експерт із зовнішньополітичних питань фракції Соціал-демократичної партії (СДПН) у німецькому Бундестазі Нільc Шмідт заявив, що з Україною можна було б домовитися про прийом біженців на той час, поки триває розгляд їхньої заявки про надання притулку в ЄС. Ця заява, з одного боку, дивна, а з іншого – показова. Це те, чого домагається Путін – створити додаткову точку напруги у взаємовідносинах України та країн ЄС»

Ігор Рейтерович

політолог


Одночасно, Кремль досить вміло накинув на Україну «енергетичний зашморг». Крім скорочення об’ємів транзиту газу в ЄС, Росія зробила усе для припинення імпорту електроенергії з Білорусі в Україну. Путін знає про критичну ситуацію в українській енергетиці, тому намагається максимально затягнути цей «зашморг» і подивитися, як це вплине на внутрішньополітичну ситуацію.

Росії зараз навіть не треба загострювати бойові дії на Донбасі чи активно перекидати війська до кордонів з Україною, хоча вони і цим також займаються. Кремль може спробувати довести неспроможність Києва давати відповіді на питання, які не пов’язані безпосередньо з війною та веденням бойових дій. І, на превеликий жаль, значною мірою їм це вдається, адже реакція української влади або взагалі відсутня, або дуже запізніла і недолуга. Сьогодні відбудеться засідання РНБО, під час якого буде розглядатися польсько-білоруська криза з мігрантами та ситуація в енергетиці. Однак наша влада не має відповідей на ці питання. Якби вони були, то повноважні представники уже б заявили, що Київ розуміє, що відбувається і має такі то й такі то плани вирішення цих проблем. А так, їх просто немає.

Тож нинішній гібридний наступ Росії одночасно на трьох фронтах, поки що спрацьовує. І на жаль, спрацьовує саме в інтересах держави-агресора.

Наскільки можливе застосування Польщею статті 5 Статуту НАТО про колективний захист для вирішення кризи з мігрантами?

Ігор Рейтерович: Наскільки мені відомо, Польща уже застосувала попередню, 4 статтю Статуту НАТО, яка передбачає консультації у випадку загрози територіальної цілісності, політичної незалежності чи безпеки будь-якої зі сторін. Якщо ситуація на польсько-білоруському кордоні вийде з-під контролю і там почнеться справжнє «мігрантське вторгнення» з порушенням усіх нормативно-правових норм і міжнародного законодавства, безумовно, Варшава підніме це питання на рівні НАТО. В такому випадку, Польща апелюватиме, передусім, до Сполучених Штатів, які є її головним союзником по Альянсу в Європі.

Варшаву підтримає частина країн НАТО, які є потенційними жертвами атак Білорусі та РФ у майбутньому. Водночас, інша група країн зробить вигляд, що це питання їх не стосується і воно не настільки гостре, аби задіювати статтю 5 про колективний захист.

«Більше того, ці країни можуть навіть почати шукати компроміси з Росією, причому нехтуючи інтересами України. Типовий приклад я вже навів – це Німеччина. Хоча озвучена пропозиція експерта СДПН неофіційна, але вона уже закинута в публічний простір, а це багато про що свідчить. Гадаю, з часом можуть з’явитися інші прихильники «альтернативного» способу вирішення кризи, які скажуть: «А давайте ми якось переговоримо з Україною, щоб вона взяла на себе частину збитків від цієї мігрантської кризи, а взамін пообіцяємо Києву якось прискорити вступ до НАТО»

Ігор Рейтерович

політолог


Що Україна може зробити, аби мінімізувати негативні наслідки мігрантської кризи та інших аспектів нинішньої гібридної атаки Росії?

Ігор Рейтерович: По-перше, зараз слід максимально посилити присутність українських прикордонників та військових на кордоні. Заяви про передислокацію уже пролунали. Навіть є заява МВС про спорудження «стіни» на кордоні. Однак ситуації з мігрантами слід приділяти ще більше уваги. Кордон України з Білоруссю дуже масштабний. До того ж, уже поповзли чутки, що на кордоні відбувається інфільтрація мігрантів, але тихо й непублічно. Тобто в україно-білоруському кордоні є «дірки», вони достатньо серйозні та їх слід закрити. Плюс, слід ухвалювати рішення і демонструвати, що ми дуже серйозно ставимося до захисту своїх кордонів і не дозволимо жодних незаконних перетинів нелегальними мігрантами.

«По-друге, Україні слід активізувати переговори з тими країнами, які потенційно є об’єктами для такого мігрантського вторгнення. З Польщею переговори уже тривають, але слід налагодити контакти з іншими державами, з якими Україна має окремі міждержавні договори. Зокрема, зі спільними військовими бригадами (наприклад, Литовсько-польсько-українська бригада «Литполукрбриг» - ред.), які проводять навчання в контексті НАТО. Ці бригади слід привести у стан підвищеної боєготовності і застосовувати для протидії того, що зараз відбувається на кордоні Білорусі з Польщею і потенційно може почати відбуватися на кордоні Білорусі з Україною. Потрібні не лише заяви, а і конкретна допомога, яка б могла підтвердити серйозність наших намірів. Довести, що ми не будемо просто стояти і спостерігати осторонь за безчинствами Кремля»

Ігор Рейтерович

політолог


Що стосується енергетичного аспекту, то проблема з газом та електроенергією загалом впливає на ситуацію в країні. На мою думку, потрібні екстраординарні заходи для організації видобутку вугілля на території України. Подібні ініціативи висуваються у Верховній Раді, але влада не бере їх до уваги, бо вони пропонуються опозиційними силами. Україна витратить дуже багато коштів на закупівлю імпортного вугілля, аби пережити цю зиму. Однак я гадаю, що оптимально закуповувати вугілля власного видобутку, хай воно теж недешеве, ніж закуповувати його за кордоном.

В цілому, для протистояння гібридній агресії РФ, Україні зараз потрібна максимальна публічність і комунікація, офіційні заяви з боку президента, який поки що взагалі мовчить. Володимир Зеленський має виступати і робити заяви, або хоча б записати якесь відео і пояснити, як влада планує вирішувати усі ці проблеми. Це навіть не стільки заспокоїть українців, які уже звикли жити в атмосфері невизначеності, а стане потужним сигналом для Росії, що ми знаємо, що відбувається, готові на це реагувати, і реагуємо.