Інформаційна гігієна: навіщо потрібна та як не стати жертвами фейків

Інформаційна гігієна: навіщо потрібна та як не стати жертвами фейків

Марія Гелюх
Автор
Марія Гелюх
UA.NEWS
Поділитись:

Сьогодні інформація – це така ж природна частина нашого життя, як ранковий душ, кава або прийом їжі. Ми поглинаємо нові повідомлення практично без зупинки, щохвилини, і часто самі стаємо джерелами інформування, поширюючи те, що здається нам важливим або правдивим. Чи завжди це корисно і безпечно?

Україна як ніхто переконалася на власному досвіді – в епоху великих змін, криз і конфліктів – далеко не завжди. Ми зіткнулися з інформаційною війною проти нас з боку Росії, коли вона почала окупацію Криму, подальше захоплення Донбасу і продовжує агресію до цього дня. І ми все ще вчимося фільтрувати і приймати те, що приходить до нас ззовні у вигляді правди або вимислу.

Переживаючи пандемію коронавірусу, сучасний світ занурився у нову хвилю чуток і неправдивої інформації. Здавалося б, хвороба не вибирає, кого вражати і держави повинні об’єднувати зусилля, щоб подолати «чорного лебедя» XXI століття. Але знайшлися ті країни, хто не проти сіяти паніку, страхи і брехню у планетарному масштабі, переслідуючи свої агресивні цілі проти людства.

Як не стати жертвою маніпуляцій з новинами, захистити себе і своїх близьких від фейкових відомостей, виконуючи прості правила інформаційної гігієни – наша спецтема.

Інформаційна гігієна – що це

Цей термін прийшов в ужиток із розвитком інформаційних технологій і безмежним доступом людей до потоків різного роду новин. Світ складний, багатогранний, і в ньому багато того, що здається нам несправедливим або трагічним. І ми схильні реагувати відповідно. Емоції, як відомо, визначають людські мотиви і вчинки.

Недобросовісні уряди і приватні особи використовують негативну інформацію в корисливих цілях. Створюючи при цьому багато інформаційного сміття, просто кажучи – брехні з метою маніпуляцій. Як це працює на рівні психіки, пояснюють експерти:

«Наша психіка сприймає негативну інформацію як загрозу, і в якості самозахисту з’являється бажання контролювати те, що відбувається. Але як можна приборкати те, що вже сталося з іншими людьми і на великій відстані від вас? Мозок приймає рішення продовжувати читати або дивитися новини, тому що це дає ілюзію контролю. Насправді ж це тільки посилює стресову реакцію, яка не отримує виходу»
— wonderzine.com

Зате виливається у фобії, страхи і прийняття «потрібних» рішень. Аналогічно і з нібито позитивними новинами – якщо за ними стоїть неправда, це робиться з вигодою і на шкоду.

Тверезі реакції на будь-які новини і події, перевірка відомостей на предмет достовірності та дотримання простих правил цифрової безпеки – все це про інформаційну гігієну. В умовах повсюдного і постійного новинного потоку дотримання інформаційної гігієни здатне захистити людину не тільки від маніпулювання, а й від наслідків.

В Україні за поширення чуток і фейків передбачена адміністративна відповідальність. У період гострої епідемії коронавірусу люди більше звичайного піддаються паніці та негативним емоціям, тому правила того, як себе вести і фільтрувати інформацію, що надходить про інфекцію, особливо актуальні.

Правила інформаційної гігієни під час коронавірусу

Контроль над інформаційною безпекою в Україні покладено на СБУ. Спецслужби також відповідають за поширення неправдивої інформації в країні і залучення порушників до відповідальності.

Станом на 13 квітня, фактично за місяць карантину, Служба безпеки виявила 154 агітаторів, які поширювали фейки про коронавірус і закрила понад 2 тисяч інтернет-сторінок із неправдивими відомостями. Такий звіт СБУ опублікувала на своєму офіційному ресурсі:

«Кіберспеціалісти Служби постійно аналізують інтернет-контент подібної тематики, який в основному поширюється з російського інформаційного простору. Він спрямований на створення штучної паніки або містить заклики до порушення умов карантину. Зокрема, серед виявлених 154 чоловік Служба вже встановила 8 інтернет-агітаторів, які цілеспрямовано діяли за завданням російської сторони. Такі агітатори працювали в Одесі, Дніпрі, Львові, Херсоні та Києві. Слідчі СБУ почали кримінальні провадження за статтями 109 і 110 Кримінального кодексу України. Тобто за дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також за посягання на територіальну цілісність і недоторканність України»
— звіт СБУ

Перевірка джерел

Власне, першим правилом інформаційної гігієни є перевірка джерел інформації. Достовірні відомості про ситуацію з коронавірусом варто черпати тільки на офіційних сторінках держустанов:

  • Telegram-канал «Коронавірус_інфо» про COVID-19 в Україні – bit.ly/39DEYQm
  • Сторінка МОЗ України – bit.ly/2Q5UHQu
  • Сторінка Центру громадського здоров’я України – bit.ly/2IAGyXm

Також спецслужби розробили ресурс зі спростування фейків, що можна знайти на сторінках відомства за хештегом # фейкCOVID19.

Крім цього, журналісти і незалежні дослідники заснували платформу «По той бік пандемії», де оперативно перевіряють сумнівну інформацію про Covid-19. На даний момент на ресурсі https://coronafakes.com зібрано понад 100 перевірених матеріалів про коронавірус. Всі вони розподілені на фейки, маніпуляції і правдиві відомості про пандемію.

Автор дослідницької ініціативи Альона Романюк розповідає про платформу і найпоширеніші вигадки про коронавірус:

«З початку карантину ми отримуємо від підписників десятки повідомлень в день з проханням перевірити, чи це не фейк. Велика частина фейків пов’язана з регіонами, частина – з ліками, частина – з теоріями змови і нагнітанням паніки. Я зрозуміла, що нашою командою ми не зможемо спростувати і перевірити все, тому попросила колег про допомогу. Коли перевірених небилиць стало більше, ніж півсотні, ми вирішили запустити спільну платформу, де будуть зібрані усі перевірені публікації і спростовані фейки»
— Альона Романюк,
дослідницька платформа https://coronafakes.com

Ігнорування фейків

Незнання того, що людина поширює фейки, не звільняє її від відповідальності. Коментувати завідомо неправдиву інформацію також не варто – так як це піднімає її статус у соціальних мережах і створює зайвий «інформаційний шум», залучаючи нових користувачів.

Загальні правила інформаційної безпеки

СБУ застерігає від використання заборонених законом російських поштових сервісів mail.ru і yandex, а також соціальної мережі VK. Не рекомендується застосування робочих поштових скриньок для особистого листування. При розрахунках в інтернеті важливо звертати увагу на засоби захисту ресурсів:

«Https: // – означає, що сайт застосовує додаткові заходи щодо безпеки своїх клієнтів; http: // – посилання не є безпечним»
— роз’яснення СБУ

Кіберспеціалісти рекомендують захищати свої соціальні сторінки за допомогою більш складних паролів, обмежити розкриття особистої інформації та доступ сторонніх осіб до неї.

Важливо підтримувати і «гігієну гаджетів»: періодично здійснювати резервне копіювання важливих файлів, оновлювати системи захисту пристроїв, використовувати додатки тільки з офіційних ресурсів.

Більшість цих правил працює не тільки в контексті коронавірусу, а й інформаційної безпеки в цілому. Ще кілька загальних порад від психологів і лікарів, які також допоможуть зберегти емоційний контроль у період кризи.

Ранок варто починати з того, щоб привести до ладу себе, а не свій телефон/комп’ютер. Тобто – прочитку стрічки новин, а сьогодні це переважна більшість подій, пов’язаних з поширенням пандемії та її наслідків, варто замінити за інші, більш корисні процедури. Особливо в умовах карантину, де у багатьох людей з’являється більше часу на саморозвиток.

Завершувати свій день також не рекомендується із гаджетом з новинами, радить сімейний лікар Віталій Вавшко:

«Не їжте інформацію з екрану за 1-1,5 години до сну. Книга перед сном – куди кращий вид інформації»
— Віталій Вавшко,
сімейний лікар

А якщо і залучатися до інформаційних потоків із переважанням негативу, що призводить до підвищення тривожності, як це відбувається зараз, варто розуміти, що це може викликати проблеми зі здоров’ям. Як і  те, що подібне проведення часу варто обмежувати, радить психолог Анна Силіна:

«Усі почуття нам потрібні і важливі, тривога в тому числі. Вона попереджає нас, що небезпека поруч і треба рятувати своє життя. Але, коли тривоги стає занадто багато, організм виснажується. Можуть виникнути панічні атаки, аритмія, психосоматичні хвороби. Інформація, яка зараз транслюється, не завжди адекватна і її дуже багато. Тому, щоб знизити рівень тривоги, обмежте потік інформації. Вибирайте перевірені джерела і читайте їх обмежену кількість часу, наприклад, 30 хвилин у день»
— Анна Силіна,
психолог

У XXI столітті, в еру технологій, які далеко не всіма використовуються на благо, інформаційна гігієна є необхідним елементом безпеки і здоров’я людини. Прості правила рятують життя – це не політичне гасло, це заклик до розсудливості і відповідальності за свій вибір.

Автор: Марія Гелюх

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!