Політична кон’юнктура української влади обумовлює всі можливості втілити в життя передвиборні обіцянки Володимира Зеленського та партії «Слуга народу», отримавши в парламенті монобільшість.
Як будь-яка програмна платформа передвиборчих перегонів, програма згаданої партії базувалася на подоланні бідності та забезпеченні добробуту населення. Для цього в програмі «Слуги народу» передбачено інтенсивний економічний поступ шляхом демонополізації ключових галузей, сприяння іноземним інвесторам українського походження, запуск програми «комерційної дипломатії» для просування українських товарів на глобальні ринки. Окрім цього, в програмі партії передбачені різноманітні фіскальні пом’якшення, зокрема дозволити одноразову легалізацію капіталів некримінального походження за пільговою ставкою, запровадити податок на виведений капітал. «Слуга народу» обіцяла перевести в цифровий формат податкові та митні процедури, а також процедури електронного відкриття і закриття бізнесу.
Отже, що залишається між реальністю та обіцяним для покращення умов ведення бізнесу в контексті аналізу законодавчих змін прийнятих Верховною Радою нового скликання.
Очікування бізнесу
На початку каденції президента, бізнес-середовище наголошувало на очікувані від Володимира Зеленського реальних кроків та кандидатур, а не реформаторської «косметики», яка підприємців не задовольнила б.
Європейська Бізнес Асоціація свого часу також оприлюднила сім першочергових кроків, яких очікує бізнес від президента.
«Бізнес прагне бачити чіткі пропозиції, конкретні кроки та кандидатури на посади, які зможуть ефективно підтримати трансформаційні процеси в Україні, реалізувати важливі зміни, а не косметичні реформи. Причому одразу, в перші ж місяці роботи», - наголошують в ЄБА.
Боротьба з тіньовими оборудками в торгівлі
Верховна Рада в другому читанні прийняла законопроєкти, які покликані знизити рівень тіньових оборудок в сфері роздрібної торгівлі. Йдеться про законопроєкти №1053-1 і №1073, прийняті 20 вересня 2019 року.
Прийняті законодавчі акти зобов’язують фізичних осіб підприємницької діяльності (ФОП), за винятком 1-ї групи, запровадити у використання касові апарати — стаціонарні або електронні.
Та варто зазначити, для реєстрації РРО законодавець передбачив спрощену схему (в електронному кабінеті шляхом отримання фіскального номера, ідентифікуючий програмний PPO).
Окрім цього, здійснювати платежі повз касу ФОП застерігає нова система CashBack. Кешбек — ноу-хау на українському ринку роздрібної торгівлі, яке дозволяє клієнтам поскаржитися до фіскальних органів на «невідповідний» (нефіскальний) чек або продаж товару / послуги без реєстрації. Якщо контролери підтвердять порушення, покупцю-заявнику виплатять винагороду.
Законопроєкти наразі на підписі у президента. Зеленський вже висловився на їх підтримку, оскільки, це дозволить вивести економіку з тіні, - переконаний гарант.
Варто зазначити, що Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА, створена в 1999 році за підтримки Європейської Комісії в Україні, об’єднує провідні міжнародні та українські компанії) підтримує прийняття законів №1053-1 і №1073, оскільки «такі норми стимулюють підприємства до дотримання законів і видачі чеків».
Реакцію мало та середнього бізнесу на прийняті закони чекати довго не довелось. Як зазначають представники українського бізнесу, у чинному законодавстві відсутні норми використання реєстраторів розрахункових операцій в банках, жоден програмний РРО не запроваджено в промислову експлуатацію і не внесений до реєстру дозволених до використання, неадекватні терміни впровадження.
На сайті президента України з’явилася петиція з проханням ветувати Закон №1053-1, що стосується впровадження РРО (реєстраторів розрахункових операцій) і № 1073 — введення «кешбеку». Звернення опубліковане від імені Української Асоціації платіжних систем — профільного об’єднання найбільших фінансових компаній України.
З усією очевидністю, новий Закон абсолютно нелояльний і загрожує цілій галузі української економіки. Саме тому звернення підписали провідні фінансові компанії України і пропонують всім небайдужим громадянам підтримати петицію.
Оцінка українського бізнесу «покращення» від нової влади
10 вересня 2019 року ВРУ прийнято за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання Проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі та послуг».
Як зазначено в пояснювальній записці до проєкту Закону про РРО, його прийняття сприятиме, в тому числі, створення рівних конкурентних умов для ведення господарської діяльності.
Експерти зазначають, що ідея впровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій є досить прогресивною. Надалі — за умови встановлення сприятливих для бізнесу умов його впровадження — це зможе дозволити значним чином контролювати розрахункові операції на новому рівні та скоротити витрати бізнесу.
Але з’являються передумови появи нових штрафних санкцій та можливість тиску на бізнес.
Суми штрафів, які зазначені у законопроєкті, є неприйнятними та недопустимими для бізнесу. Так, президентом Зеленським було скасовано указ президента України, яким встановлено штраф у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми за порушення касової дисципліни. Як було презентовано у пресі, скасування даного штрафу була пов’язана з тим, що він «заважав бізнесу працювати».
І що ми маємо натомість. Законотворці встановлюють, фактично, за аналогічне порушення, нову суму штрафу у розмірі 150% від вартості неоприбуткованої суми (мінімум 850,00, хоча раніше можливо було обмежитись сумою у 500,00 грн.). У разі вчинення повторного правопорушення (повторне звернення клієнта до фіскальної служби зі скаргою), сума штрафу вже становить 250% від вартості неоприбуткованої суми.
Тобто, те, що декларувалось Президентом України Володимиром Зеленським раніше, наразі порушується законопроєктами, які вносяться на розгляд до Верховної ради України.
Норми даного законопроєкту дозволяють контролюючому органу здійснювати додатковий тиск на бізнес. Адже сума штрафу досить велика, кожне звернення громадянина це перевірка + штраф.
Негативне ставлення до закону висловили великі компанії українського бізнесу, зокрема Rozetka, Цитрус, Нова Пошта та F.ua.
Небанківські фінансові установи учасники ринку грошових переказів звернулися з петицією від небанківських фінансових установ ринку грошових переказів до президента України Володимира Зеленського з проханням розглянути можливість спільного доопрацювання Законопроєкту, для можливості обрання того шляху його впровадження, який задовольнятиме і бізнес, і державу.
Приватизація держмайна
Верховна Рада України проголосувала за закон, який скасовує перелік заборонених до приватизації держкомпаній. Відтак 2 жовтня 2019 року прийнято відповідний закон № 1054-1, внаслідок чого раніше чинний «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 1999 року більше не має юридичної сили.
В рамках прийнятого закону Кабмін повинен протягом трьох місяців з дати набуття його чинності розробити та подати на розгляд ВР перелік підприємств, що виводяться з державного сектору шляхом продажу контрольного пакету акцій.
В межах дії закону компанії отримали можливість позбавитися непрофільних активів та непотрібних об’єктів, наприклад бази відпочинку і сортувальні центри Укрпошти, які знаходяться в центрах великих населених пунктів.
Захист від рейдерства
Верховна Рада України 3 жовтня 2019 року прийняла закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності». Закон передбачено важливі аспекти, зокрема припинення діяльності акредитованих суб'єктів, введення обов'язкового нотаріального посвідчення договорів про відчуження корпоративних прав, впровадження принципу одночасності вчинення нотаріальної дії і державної реєстрації прав, підвищення відповідальності за порушення відповідних реєстраційних процедур.
Законодавці вважають, що такі норми вплинуть на кількість рейдерських захоплень нерухомого майна і корпоративних прав, а також мінімізують витрати громадян та бізнесу, у зв’язку з захистом власності від протиправних посягань.
Захист бізнесу від бюрократії та перевірок
Депутати Верховної Ради проголосували 3 жовтня 2019 року за законопроєкт «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення захисту суб'єктів господарювання від неправомірних дій або бездіяльності дозвільних органів», який посилю відповідальність чиновників за перевищення службових обов'язків під час проведення перевірок підприємств.
Законодавець передбачив адміністративну відповідальність у розрізі таких порушень з боку уповноважених осіб органів контролю — відсутність інформування або несвоєчасне інформування про відмову у видачі дозвільного документа; невнесення або несвоєчасне внесення у встановлені терміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП тощо.
Також до списку порушень віднесено безпідставну відмову службовцем в прийнятті заяви для отримання дозвільного документа, а також відмова і порушення строків щодо видачі, переоформлення, анулювання відповідного документа тощо.
Варто зауважити, у разі безпідставного анулювання дозвільного документа, чиновник буде обкладатися штрафом в розмірі від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Та варто зауважити, що Кабінетом міністрів було прийнято постанову, яка регламентує дозвіл позапланових інспекційних перевірок підприємств органами Державної служби праці.
Постанова делегує права в будь-який час доби, без попереднього повідомлення та безперешкодно здійснювати інспекційні перевірки підприємств, з правом доступу до будь-яких виробничих, службових та адміністративних приміщень об'єкта. Під час перевірки інспектори також матимуть доступ до виробничої документації попри режим комерційної таємниці. В постанові йдеться, що інспекції проводитися на вимогу законодавства про охорону праці.
Спрощення процедури декларування
Верховна Рада України у другому читанні та в цілому ухвалила закон 2 жовтня 2019 року, яким запроваджено інститут уповноваженого економічного оператора (УЕО).
Запровадження авторизованого економічного оператора для бізнесу сигналізує про спрощення процедури декларування, оперативність проходження митних процедур та зниження ризиків. Також уповноважений економічний оператор дозволить заощаджувати час та ресурси підприємців на послуги митних терміналів, створюючи прозорі й зрозумілі процедури митного оформлення.
Захист прав споживачів фінансових послуг
Президент України підписав прийнятий ВРУ закон №1085-1 про захист прав споживачів фінансових послуг. Закон набуває чинності через 3 місяці.
Основні положення закону передбачають розкриття повної інформації про вартість послуг у рекламі та на сайтах фінустанов та штрафи для компаній, які порушують права споживачів. Якщо фінансова установа в односторонньому порядку підніме процентну ставку і не повідомить про це клієнта, йому загрожує стягнення 500 – 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500 – 13 600 грн). Заходи передбачаються і якщо компанія не дала споживачеві повну інформацію про фінансову послугу, не надала договір або уклала його не у письмовій формі, або ж не уточнила про зобов’язання за контрактом.
«Українцям стане легше приймати правильні фінансові рішення. І вони будуть захищені від нав’язування непотрібних послуг, оскільки розумітимуть, які саме послуги включаються в повну вартість», – відзначили в НБУ.
Космічні масштаби
Верховною Радою України скасовано обмеження на здійснення космічної діяльності для приватних підприємств з прийняттям відповідного закону від 2 жовтня 2019 року.
В законі йдеться про те, що підприємствам, установам і організаціям будь-якої форми власності та організаційно-правової форми дозволено ставати суб'єктами космічної діяльності. Закон скасовує ліцензування такої діяльності.
