10 вересня 2019 року Верховною радою України прийнято за основу із скороченням строку підготовки до другого читання Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг».

Як зазначено в пояснювальній записці до проекту Закону про РРО, його прийняття сприятиме, в тому числі, створення рівних конкурентних умов для ведення господарської діяльності.

В цілому ідея впровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій є досить прогресивною. У подальшому — за умови встановлення сприятливих для бізнесу умов його впровадження — це зможе дозволити значним чином контролювати розрахункові операції на новому рівні та скоротити витрати бізнесу.

Суть проблеми

Однак деякі його норми встановлюють дискримінаційні умови та порушують конкуренцію на ринку переказу коштів.

По-перше, наразі в чинному законодавстві відсутні норми використання реєстраторів розрахункових операцій у банках. Хоча як і банки так і не банківські фінансові установи, що здійснюють діяльність з приймання готівки для подальшого її переказу, підзвітні та підконтрольні єдиному регулятору — Національному банку України. Небанківські фінансові компанії, як і банки, подають регулятору відповідну статистичну звітність, яка містить перелік усіх операцій з переказу коштів, у тому числі тих, які ініційовані за допомогою ПТКС. Це також ставить у нерівні умови учасників ринку фінансових послуг.

По-друге, на ринку не впроваджено жодне технічне рішення. Програмний реєстратор розрахункових операцій (про який йде мова у тексті вищевказаних законопроектів), ще не розроблений, не впроваджений у промислову експлуатацію та не внесений у реєстр дозволених до використання реєстраторів розрахункових операцій. Державна податкова служба України ще не визначила технічні вимоги до форматів даних, у яких такий програмний реєстратор розрахункових операцій має передавати інформацію до серверу контролюючого органу.

Таким чином, наразі відсутні жодні нормативні вимоги до таких рішень. До того ж, терміни, які передбачає даний законопроект — 6 місяців з дня опублікування та 3 місяці з дня опублікування на розробку Кабінетом Міністрів України нормативних вимог — залишають для бізнесу строк у 3 місяці на розробку та впровадження програмного реєстратора розрахункових операцій. Якщо навіть наразі бізнес згрупується та розробить якісь аналоги, відсутні гарантії того, що такі рішення будуть внесені до реєстру РРО у стислі строки та їх можна буде використовувати.

Штрафні санкції та можливість тиску на бізнес

Суми штрафів, які зазначені у даному законопроекті, є неприйнятними та недопустимими для бізнесу. Так, Президентом України Володимиром Зеленським було скасовано указ президента України, яким встановлено штраф у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми за порушення касової дисципліни. Як було презентовано у пресі, скасування даного штрафу була пов’язана з тим, що він «заважав бізнесу працювати».

І що ми бачимо тепер? Законотворці встановлюють, фактично, за таке саме порушення, нову суму штрафу у розмірі 150% від вартості неоприбуткованої суми (мінімум 850,00, хоча раніше можливо було обмежитись сумою у 500,00 грн.). У разі вчинення повторного правопорушення (повторне звернення клієнта до фіскальної служби зі скаргою), сума штрафу вже становить 250% від вартості неоприбуткованої суми.

Тобто, те, що декларувалось Президентом України Володимиром Зеленським раніше, наразі порушується законопроектами, які вносяться на розгляд до Верховної ради України.

Норми даного законопроекту дозволяють контролюючому органу здійснювати додатковий тиск на бізнес. Адже сума штрафу досить велика, кожне звернення громадянина це перевірка + штраф.

Небанківські фінансові установи учасники ринку грошових переказів звернулися з петицією від небанківських фінансових установ ринку грошових переказів до президента України Володимира Зеленського з проханням розглянути можливість спільного доопрацювання Законопроекту, для можливості обрання того шляху його впровадження, який задовільнить і бізнес, і державу.

Петицію підписали: Президент УКРАЇНСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ, ТОВ «ПОСТ ФІНАНС», ТОВ «ФК ЛЕОГЕЙМІНГ ПЕЙ», ТОВ «ПЕЙБКС», ТОВ «ФК «ТАНДЕМ-ФІНАНС», ТОВ «ФК «СИСТЕМА», ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ», ТОВ «ФК «ФЕНІКС», ТОВ «ФК «Абекор», ТОВ «ФК «Контрактовий дім», ТОВ «УПР», ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН», ТОВ «ПЛАТИСЕРВІС», ТОВ «БІЗНЕС РІТЕЙЛ ГРУП».