Основним ризиком для економіки України є подальше посилення загроз для макрофінансової стабільності. Фактори ризиків безпосередньо пов’язані з можливим відтермінуванням підписання нового меморандуму з МВФ після формування нового уряду, затримки у проведенні ключових реформ або кроки з нівелювання попередніх економічних досягнень.
До ключових ризиків НБУ відносить також російський чинник впливу, який виражається в невизначеності щодо підписання угоди на транзит газу, новими торговельними обмеженнями та посиленням військової агресії на сході України.
Вплив фактору припинення транзиту газу
Україна планує максимально наповнити газосховища, щоб бути готовою до найгіршого сценарію – припинення транзиту російського газу через українську територію.
Нагадаємо, російський газовий монополіст «Газпром» погрожує взимку 2019-2020 року повністю відмовитися від транзиту газу через газотранспортну систему України з метою шантажу та політичного тиску на українську та європейську владу.
Як заявив представник Президента у Кабміні Андрій Герус: «Якщо ти готовий до найгіршого сценарію, то він, скоріш за все, не відбудеться. Тому готуємось, щоб мати максимально повні газосховища й використовуючи цей ресурс проходити зиму без транзиту», – пише «РБК-Україна».
Попри оптимізм представника Президента, істотним ризиком є повне припинення транзиту газу з РФ територією України з початку 2020 року, зважаючи на відсутність прогресу з питань підписання нового контракту та будівництво обхідних газопроводів до Європи.
Та варто зазначити, що позиції США, Данії та Єврокомісії можуть відтермінувати запуск проєкту, що, ймовірно, не відбудеться вчасно, до кінця 2019 року. Також Газпром був змушений змінити проєкти газогонів через Туреччину до Балкан і Центральної Європи та почати їх реалізацію зі значним запізненням та втратою ринків. Тож РФ доведеться домовлятися з Україною про нову угоду із транспортування природного газу до Європи, враховуючи фінансові ризики для монополіста які будуть додатково тиснути на користь укладення контракту.
Відповідне зниження валютних надходжень, ніж у базовому сценарії – підписання контрактів на продовження транзиту, підвищуватиме девальваційний тиск на гривню. Адже, для України це обумовлює економічні втрати на рівні 3% ВВП країни.
НБУ також прогнозує погіршення ситуації у зв’язку зі зростанням спотових цін на газ на європейських газових торгових майданчиках і можливими технічними складнощами з імпортним постачанням, йдеться в інфляційному звіті регулятора.
Крім того, такий розвиток подій ймовірно призведе до погіршення перспектив економічного зростання та тимчасове зупинення припливу капіталу. Зважаючи на проінфляційний характер відповідних подій, НБУ наголошує на посиленні монетарної політики шляхом уповільнення циклу пониження облікової ставки.
Вплив фактору обмежень та військової агресії
Зберігаються ризики, пов’язані з ескалацією військового конфлікту та новими торговельними обмеженнями з боку Росії. Реалізація цих ризиків погіршуватиме інвестиційний клімат та інфляційні й курсові очікування, зазначають в НБУ.
З 1 червня РФ заборонила експорт до України нафти, вугілля та нафтопродуктів. Також перелік заборонених до імпорту в Росію українських товарів розширено продукцією машинобудування, металообробки та легкої промисловості на $250 млн на рік.
Це безпосередній, хоч і керований, ризик для економіки України.
В НБУ, коментуючи перспективи збереження агресивних дій країни-агресора, зазначають, що ступінь жорсткості монетарної політики визначатиметься балансом впливу негативних ефектів цих подій на економічне зростання та інфляцію.
Доки немає значної ескалації військових дій на Донбасі й Україна відстоює свої інтереси, зберігатиметься статус-кво, а епіцентр протистояння перейде в судові інстанції, зазначають в НБУ.
Тим часом економічний зв’язок України з РФ слабшає, що зменшує вплив російського фактора на економіку України.
Інші фактори економічних ризиків на найближчу перспективу
Залишається актуальним ризик глибшого уповільнення світової економіки (через ескалацію торгових конфліктів) та відповідного падіння цін на світових товарних ринках.
Зниження експортних надходжень підвищуватиме тиск на валютному ринку, який відповідно посилюватиметься погіршенням апетиту інвесторів до ризикованих активів.
При цьому уповільнення економічної активності не компенсує в повній мірі відповідний інфляційний тиск. У таких умовах монетарна політика буде більш жорсткою.
Існує невизначеність, пов’язана з новими ініціативами Уряду щодо адміністрування тарифів на енергоносії для населення та утримання їх на рівнях нижчих за ринкові. Це відхилятиме траєкторію адміністративно регульованих тарифів від базового сценарію та може стати перешкодою до успішної співпраці з МВФ.
Відповідний ризик для монетарної політики розглядається як нейтральний, зазначають в НБУ, оскільки нижчі адміністративно регульовані ціни будуть компенсовані підвищенням девальваційного тиску через ускладнення співпраці з МВФ.
Реакція монетарної політики буде визначатися через призму подій, які обумовлюватимуть ефекти інфляційних очікувань.
В підсумку зазначимо, головним внутрішнім ризиком для базового прогнозного сценарію є подальше посилення загроз для макрофінансової стабільності, внаслідок затримки в проведенні ключових реформ або кроки з нівелювання попередніх досягнень через судові та законодавчі рішення, які можуть істотно посилити вразливість економіки України та стати на заваді продовженню співпраці з МВФ. Це може погіршити курсові й інфляційні очікування й ускладнити доступ до міжнародних ринків капіталу в умовах високого боргового навантаження в наступні роки.
За таких умов НБУ буде змушений посилити монетарну політику уповільнивши цикл зниження ключової ставки, щоб максимально компенсувати тиск на валютний ринок запобігши суттєвому відхиленню інфляції від встановленої цілі.
