На тлі зміни законодавства Європейського Союзу, «Газпром» відчайдушно шукає способи врятувати проєкт, який опинився під істотними ризиками. Відтак, газовий монополіст вирішив судитися з Європою, втративши половину Nord Stream 2.
Та позиція Єврокомісії є однозначною. Як нещодавно наголосила новий глава Єврокомісії, ексміністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляйен: «діалог з Російською Федерацією необхідно вести «з позиції сили», тому що «Кремль не пробачає слабкості».
Швейцарська Nord Stream 2 AG готує позов до суду на владу Євросоюзу. Як повідомляє Reuters, Швейцарська компанія Nord Stream 2 AG – дочірнє підприємство «Газпрому», бувши єдиним власником і оператором другої гілки Nord Stream 2, має намір домагатися скасування поправок до газової директиви Євросоюзу, які зруйнували схему роботи проєкт, заборонивши «Газпрому» використовувати понад 50% потужності труби, йдеться в релізі компанії.
Попри те, що російська влада в особі Міненерго та топменеджер «Газпрому» продовжують декларувати публічно, що для Nord Stream 2 наразі не існує ніяких загроз, оператор проєкт вважає їх реальним викликом для стратегії монополіста.
Зміни європейського законодавства мають дискримінаційний характер, наголошують в Nord Stream 2 AG. Компанія подає позов до суду загальної юрисдикції з вимогою скасувати закон, який було прийнято Європарламентом у квітні 2019 року.
Нагадаємо, газові директиви Європейського Союзу – це звід законів, що регламентують газовий ринок в межах ЄС. Директиви виписані у дусі жорсткого антимонопольного законодавства з метою контролю постачальників-монополістів, які володіють мережами розподілу і постачання енергоресурсу (трубопроводами) до споживачів. Запровадження змін до Газових директив Євросоюзу, обумовили вплив на всі майбутні газопроводи із третіх країн, головним чином «Північного потоку-2». Європейці дійшли згоди щодо врегулювання спірних моментів газпромівського трубопроводу, прокладеного дном Балтійського моря з Росії до Німеччини.
Механізм правових перешкод
Того часу, переважною більшістю голосів (465 - за, 95 - проти при 68 утрималися) парламентарії затвердили правки, згідно з якими норми третього енергопакета ЄС застосовуватимуться й до морських газопроводів з інших країн, які протягуються до Європи.
Відповідні проєкти, включаючи «Північний потік - 2», наразі повинні відповідати європейським нормам конкуренції: постачальник газу («Газпром») не може бути одночасно власником труби, при цьому доступ до потужностей газопроводу повинні мати незалежні добувні компанії.
Нагадаємо, комітет постійних представників Євросоюзу затвердив 20 лютого текст поправки до газової директиви ЄС, які вимагають, щоб морські трубопроводи підпорядковувалися тим же нормам, що і сухопутні: одній компанії (йдеться у конкретному випадку про «Газпром») забороняється бути одночасно і продавцем газу і власником труби. Наголошується, що доступ до труби повинні отримати незалежні постачальники.
Провальне лобіювання усунення поправок
Поправки запропоновані у 2017 році Єврокомісією, які понад рік блокувала Німеччина, у 2019 році нарешті було ухвалено. Ситуація різко змінилася внаслідок втручання Франції, яка заявила в лютому про «стратегічні проблеми», які додасть Nord Stream 2 в «і без того напружені відносини Росії з Європейським Союзом».
Спроба створити нову «лазівку» для другої гілки потоку провалилася. Німеччина домагалася права вводити виключення з газової директиви на тій підставі, що є країною, що приймає газопровід. Адже, в умовах нових правил, де-факто «Газпром» зможе використовувати лише половину від потужностей труби – 27,5 млрд кубометрів на рік натомість запланованих - 55 млрд кубометрів.
Однак у підсумковій версії документа у Берліну залишилося лише право запросити такі винятки. А остаточне рішення можливо тільки при схваленні з боку Єврокомісії.
Нагадаємо, згідно з поправками директиви ЄС, виключення з нових правил можуть отримати лише трубопроводи, які вже добудовані до моменту їх набуття чинності.
Великі сподівання «Газпрому» переламати ситуацію, які він покладав на майбутню ротацію кадрів у Брюсселі з перспективою уникнення блокування проєкту, також зазнали краху.
Новий глава Єврокомісії, ексміністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляйен, минулого тижня фактично продублювала позицію свого попередника — Дональда Туска.
Nord Stream 2 несе «загрозу надмірну залежність від російських енергоносіїв», зазначила фон дер Ляйен, додавши, що діалог з Російською Федерацією необхідно вести «з позиції сили», оскільки «Кремль не вибачає слабкості».
Стосовно Nord Stream 2, то правильним рішенням залишається «поділ функцій», так званий анбандлінг (unbundling), заявила фон дер Ляйен: одна компанія не може бути одночасно і постачальником газу, і власником трубопроводу.
Виконати вимоги «Газпром» не в змозі: до Nord Stream 2 під'єднано лише його родовища, навіть більше, жодна російська компанія не володіє правом експорту трубопровідного газу.
Оцінка економічних наслідків
Варто зазначити, у будівництво трубопроводу територією ЄС вже інвестовано 3 млрд євро, а сукупний ефект оцінюється в 5 млрд євро та 31 тисячу робочих місць.
В проєкт було вкладено істотні фінансові ресурси в інфраструктуру. При затвердженні проєкту, інвестиційний ризик був прийнятий. Зміни правового регулювання газового ринку ЄС обумовили правові ризики, які екстраполюють істотні інвестиційні ризики. Нове регулювання мало несподіваний характер для монополіста, яке кардинально змінило правила власності та управління інфраструктурою трубопроводу.
При затвердженні інвестиційного проєкту Nord Stream 2, остаточне рішення приймалося кілька років тому. За період реалізації інвестиційного проєкту здійснено витрати на мільярди євро, взяті колосальні фінансові зобов’язання. При цьому будівництво та робота трубопроводу планувалися опираючись на чинне, на момент прийняття рішення, законодавство, – наголосив глава Nord Stream AG.
На практиці це означає, що друга гілка потоку залишиться напівпорожньою - «Газпром» зможе використовувати лише 50% потужності, що збільшує термін його окупності та негативно впливає на інвестиційну привабливість проєкту.
Окрім правових ризиків, істотні інвестиційні ризики обумовлює Данія. Через позицію Данії, будівництво газопроводу може затягнутися на кілька років. Відсутність дозволу Данії на прокладення у її територіальних водах газопроводу Nord Stream 2 ставить під загрозу його вчасний запуск, що «викликає занепокоєність, або навіть паніку», — коментують близькі до проєкту Nord Stream 2. Через позицію Данії, будівництво газопроводу може затягнутися на кілька років.
В підсумку зазначимо, після набуття чинності директиви ЄС, умови роботи «Газпрому» можуть набути кардинальних змін. Це провокує істотну невизначеність для монополіста, яка, імовірно, в кінцевому підсумку обумовить розпад «Газпрому» на декілька компаній: одна із компаній буде займатися транспортуванням, друга — видобутком, третя – реалізацією природного газу.
