Як США впливають на економіку України: чого чекати від рішення ФРС

Як США впливають на економіку України: чого чекати від рішення ФРС

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Економічний бум України в середині 2000-х років визначався зовнішніми стимулами. Позитивну динаміку національної економіки на той час визначали два фактори: низькі ставки ФРС США, введені після обвалу котирувань на американському фондовому ринку у 2001 році, та високі темпи економічного зростання Китаю.

Зростаюча економіка країни мала потребу в поставках металу та іншої сировини, у зв’язку з агресивною інвестиційною політикою, спрямованою на розвиток інфраструктури.

В рамках сучасних прогнозів економіки, в НБУ наголошують, що основним драйвером економічного зростання в майбутньому буде внутрішній попит, а за умов збільшення попиту нерезидентів на гривневі ОВДП та  ревальваційного  тиску  можливе інтенсивніше зниження облікової  ставки до 8 % у порівнянні з базовим сценарієм, що матиме позитивний вплив на здешевлення позик вітчизняного кредитного ринку.

Довгоочікуване пониження ставки

Пониження ставки ФРС є добрим сигналом, що свідчить про скорочення факторів, які можуть провокувати відплив капіталу з України, а також поліпшувати інвестиційний попит та зниження вартості капіталу.

Нагадаємо, Федеральна резервна система Сполучених Штатів знизила ставку по федеральним фондам (базову ставку) на 25 базисних пунктів – до 2,00-2,25%. Це стало можливим завдяки ослабленню інфляційного тиску та помірній економічній активності.

Відтак ключову ставку знижено вперше з грудня 2008 року, але цього виявилося недостатньо, щоб задовольнити чинного президента США. Для істотного посилення своєї позиції на виборах у 2020 році, Дональд Трамп наполягає на вливанні дешевих грошей для прискорення економічного зростання.

Тому Трамп піддав всебічній критиці Федеральну резервну систему США, неодноразово наголошуючи на некомпетентності її дій та неадекватності, що призводить до жорсткості грошової політики, яка, на думку Трампа, істотно зміцнювала долар, перетворюючи його в «гирі» на ногах американської економіки.

Чергова вербальна інтервенція Дональда Трампа була короткою: «Як завжди, Пауелл нас підвів», – відреагував Трамп у твіттері після засідання ФРС, на підсумки якого фондовий ринок США спікірував на 1,1-1,2% за основними індексами, долар зміцнився до максимуму за два роки, а прибутковість держоблігацій США і, отже, вартість позик для американського уряду знову пішли вгору.

«Ринок очікував сигналу від Джерома Пауелла і ФРС, що нині буде започатковано тривалий і агресивний цикл зниження ставки – в  тому ж ритмі, у якому понижає  КНР та ЄС», – написав Трамп.

Варто зазначити, кредитні стимули Народного банку Китаю призвели до зростання грошових вливань в економіку в небувалих розмірах: за останні 8 років активи банківської системи Китаю потроїлися, а їх загальний розмір – 36 трильйонів доларів США – удвічі перевищує показники банків США.

Натомість глава ФРС на прес-конференції назвав пом’якшення грошової політики «страхувальним» на випадок «понижувальних ризиків».

Трамп наполягає, ФРС вагається

Фінансові ринки лихоманило під час прес-конференції, в ході якої Пауеллу було складно визначити подальшу траєкторію ставок. Він спробував пояснити, що пом’якшення носить в основному страхувальний характер з метою підтримки економіки в період занадто низької інфляції, ослаблення глобального зростання і торгової напруженості. Водночас він сказав, що в першому півріччі економіка США зростала «здоровими темпами», а прогноз є «сприятливим».

«Це не є початком серії зниження ставки», – підкреслив Пауелл, уточнивши, втім, що й не зазначав, що крок буде «єдиним».

З коментарів глави ФРС можна зробити висновок, що американський центробанк, швидше за все, знову знизить ставку на засіданні у вересні, після чого візьме паузу, можливо, тривалу, коментують експерти.  Адже, для ринку, це крах надій: ф’ючерсні контракти на ставку ФРС укладають ще на три зниження до кінця 2020 року.

ФРС також припинила скорочувати свій баланс з 1 серпня 2019 року, завершивши процес, який здійснював посилення монетарної політики й повинен був закінчитися в кінці вересня.

В рамках програми скорочення балансу ФРС з 2018 року здійснює погашення цінних паперів, придбаних в ході трьох раундів кількісного пом’якшення (Quantative easing (QE))  у 2009-14 рр на суму близько $4 трлн, вилучаючи фактично з системи доларову ліквідність.

Трамп привітав завершення скорочення балансу, але розкритикував Пауелла за те, що той не почав «тривалий і агресивний цикл зниження ставок, який відповідав би темпам Китаю, Європейського союзу та інших країн».

«Як завжди, Пауелл нас підвів. Але принаймні він закінчує кількісне посилення», – продовжив свій твіт Трамп, в якому йдеться про програму скорочення балансу ФРС.

Нагадаємо, ФРС проводили операції по скороченню балансу, вилучаючи з системи по 50 млрд доларів за місяць, який з 2017 року скоротився на 486 млрд доларів.

На відповідні дії досить емоційною була реакція Президента США: «божевілля» – називав дії Федрезерву по скороченню балансу Дональд Трамп.

Процес тривав по зростальній до березня 2019 року, допоки обвал на фондовому ринку США не насторожив ФРС. В цей час також істотно посилилися  ризики для світової економіки. Відтак на тлі цих факторів, в результаті чергового засідання ФРС було оголошено про відмову від планів скорочення балансу повністю з вересня поточного року.

Не минуло й місяця від знакового засідання, коли  ФРС США кардинально переглянула свою позицію відмовившись від планів підвищення ключової  ставки, оголосивши про остаточне згортання програми скорочення балансу, пролунали нові гучні заяви: американське казначейство розпочало підготовку до нового раунду «кількісного пом’якшення».

Вплив ключової ставки ФРС на Україну

Зовнішні чинники  суттєво впливають на економічну динаміку в Україні. На тлі обвалу ринків, восени 2008-го ФРС запровадило «кількісне пом’якшення», послідовно знизуючи ставку до 1,5% – 1%, а в грудні – до історичного мінімуму в діапазоні від 0 до 0,25%, що визначало незначний рівень процентних ставок на світових ринках, та стало  драйвером зростання української економіки до 2010 року.

Припинення дії цього фактору негативно позначилося на економіці нашої держави. Варто пам’ятати, Україна — країна з недиверсифікованім сировинним експортом та суттєво звуженим внутрішнім ринком. Високі темпи зростання національної економіки з 2000 до 2008 року були зумовлені малою величиною сукупної недосконалості ринків, тобто стрибок цін на сировину допоміг тимчасово нівелювати структурну неефективність економіки України, і зростання економіки в цей період виглядає скоріше як щасливій збіг зовнішніх факторів.

Мала економіка України (що споживає частку відсотка від світового ВВП) не тільки не здатна впливати на світові ринки, а й повністю залежить від них, що зумовлюється значною часткою експорту сировини у структурі її ВВП. Відтак світові ціни на сировину значно впливають на темпи зростання економіки України. Взаємозв’язок між світовими цінами на сировину і темпами зростання економіки України є настільки сильним, що можна стверджувати, що її темпи зростання є позитивними, тільки коли зростають ціни на сировину. Як тільки ціни падають, економіка України переходить в рецесію.

Отже, в умовах зниження ключової ставки для Української економіки, зменшуються ризики  відтоку капіталів, створюються передумови зростання попиту на сировину, а відповідно цін на сировинні товари.

В підсумку виникають додаткові можливості, адже діє позитивний ефект подвійної дії – з боку долара, що здешевлюється й з боку нижчих ставок, як послідуючого ефекту першого. Зростання пропозиції дешевих грошей підігріє інвестиційний клімат країн з ринками, що розвиваються.  У свій час, дешеві кредити (ставка ФРС прямо або опосередковано впливає на рівень ставок в усьому світі) призвели до українського будівельного і споживчого буму, а економічне піднесення в Китаї – до підвищення обсягів продажів продукції українського металургійного сектора.

В НБУ наголошують, що реалізація проінфляційних ризиків всередині країни може зумовити більш повільне зниження процентної ставки до 8%. Водночас за умов збільшення попиту нерезидентів на гривневі ОВДП та  ревальваційного  тиску  можливе швидше зниження  облікової  ставки  у порівнянні з  базовим сценарієм, для реалізації якого виникають додаткові обставини.

Причинно-наслідковий зв’язок пом’якшення монетарної політики та притоку капіталу до країн з ринками, що розвиваються полягає в реакції зниження внутрішніх ключових ставок.  Це, згодом, відображається на зменшенні вартості  фінансового ресурсу  в  відповідних країнах,  що  згодом призводить до зростання інвестицій.

 

 

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!