Крим під анексією: 4 роки «досягнень» окупантів та контрзаходи України

Крим під анексією: 4 роки «досягнень» окупантів та контрзаходи України
Фото: udividom.at.ua

26-27 лютого вважається початком анексії Кримського півострова Росією. У четверту річницю незаконного захоплення Україна все ще шукає шляхи повернення своєї території. Незважаючи на міцне укорінення агресора у всіх сферах життя півострова.

В останні дні прозвучало багато нових заяв – політиків, експертів, лідерів думок. Основний посил – Кримське питання не знято з порядку денного для України і решти цивілізованого світу, який не визнає анексію півострова. Про що думає і що робить Україна, позиція міжнародного співтовариства, «досягнення» і риторика Кремля – ​​розповідаємо докладно.

Крим очима України і Заходу

Україна не полишає спроби повернути півострів. Поки дипломатичним шляхом, апелюючи до правових інституцій світової спільноти. Найбільш актуальним залишається питання забезпечення прав людини в Криму.

Ситуація з правами людини

Переслідування і залякування проукраїнськи налаштованого населення, незаконні обшуки та арешти серед кримських татар, заборона Меджлісу, утиск етнічних груп, насильницькі, протиправні та безкарні дії російської каральної системи проти мирних громадян – так Крим живе вже 4 роки. Це підтверджено численними розслідуваннями та звітами визнаних міжнародних інституцій і неурядових структур: ООН, ОБСЄ, ПАРЄ, Amnesty International та іншими.

Ситуація з правами людини катастрофічна. Інакомислення переслідується і карається. Корінне населення кримських татар поставлене в умови соціального виживання і заборони на будь-яку політичну активність.

За статистикою на початок 2018 року понад 60 осіб стали політв’язнями окупаційного режиму. Найбільш поширене формулювання влади – участь у терористичній діяльності. У січні 2018 року на територію Росії вивезли 6 жителів регіону: Мусліма Алієва, Емір-Усеїн Куку, Вадима Сірука, Енвера Бекірова, Рефата Алімова і Арсена Джеппарова.

Фото: lb.ua

Україна та міжнародні інституції апелюють до порушення Росією не тільки політичних прав корінного населення півострова. Новою владою широко поширена практика насильницького виселення жителів Криму і відчуження майна. Такі заходи Кремль легалізує прийняттям відповідних законів. Що суперечить нормам міжнародного права. Примус до отримання паспортів РФ і служба в ВС РФ – дії, заборонені нормами Женевської Конвенції. За 2017 рік на службу в Збройні сили окупантів було залучено 5 тисяч кримчан.

Соціально-економічний стан півострова

Загальний стан Криму оцінюється як занепадницький. Санкційна політика, що проводиться Україною і Заходом, призвела до виходу з півострова більшості західних компаній. Бізнес, що залишився, перепроданий росіянам або переоформлений відповідно до російського законодавства. Багато українських об’єктів націоналізовані. Збитки від анексії для України становлять більше трильйона гривень.

Приватне підприємництво також зазнало змін. Проукраїнськи налаштовані бізнесмени були змушені покинути регіон, залишивши приватне майно. Мінус 4 тисячі компаній СМБ – результати загарбницької політики Росії.

Фото: styler.rbc.ua

У січні цього року глава окупаційної влади Криму Сергій Аксьонов визнав на камеру: в Криму спостерігається занепад. Сепаратист звинувачує в цьому Україну і Захід:

«Це пов’язано, перш за все, з територіальними претензіями з боку України і відмовою ряду країн визнати факт «возз’єднання» Криму з Росією. Водна, транспортна, продовольча та енергетична блокади півострова є наслідком цієї деструктивної політики»

В кінці лютого, напередодні четвертої річниці анексії, проросійський чиновник схаменувся і повідомив, що в Криму все прекрасно. Він закликав українців відвідувати півострів для відпочинку та розвитку бізнесу, повідомивши, що до них у влади немає упередженого ставлення:

«Усі позитивні зміни на півострові, які помічають приїжджають українці, – це досягнення останніх чотирьох років»

Фото: krymsos.com

Президент України Петро Порошенко в недавньому зверненні підсумував «досягнення» окупантів на півострові за 4 роки:

«Ведеться незаконний видобуток корисних копалин, спостерігаються суттєві негативні екологічні, інфраструктурні, транспортні наслідки будівництва Керченського мосту без дозволу держави Україна. Ми повинні захищати на кожному напрямку економічні інтереси української держави і приватних інвесторів, чия власність в Криму була конфіскована»

Мілітаризація Криму

Перетворення півострова на військову базу РФ було заплановано з початку анексії. За останніми даними в регіоні розміщено 6 ядерних боєголовок. Про це 26 лютого повідомив лідер кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв:

«Крим дійсно перетворився у військову базу. Тиждень тому я отримав підтвердження того, що і за рівнем радіації, в тих місцях, де, ймовірно, вони є (ядерна зброя – прим.авт). Для нас найболючіше, що при цьому порушується екологія. Цей військово-стратегічний об’єкт «Таврида», вони там всі зелені насадження вирубують, якщо знаходять якісь пам’ятки культури, вивозять. Все вони там перерили, перелопатили»

В травні 2017 року таку інформацію озвучував спікер Верховної Ради Андрій Парубій. За його словами, Росія розмістила ядерні наступальні боєголовки і продовжує посилену мілітаризацію півострова.

Фото: othervision.info

За інформацією Міністерства оборони України, оприлюдненою 26 лютого, окупаційна влада створила потужне військове угруповання в Криму, здатне контролювати регіон Чорного моря:

«За останні чотири роки Російська Федерація створила на півострові самодостатню міжвідомчу групу, здатну вести операції на північно-західному стратегічному напрямку. Це дозволяє РФ контролювати зону Чорного моря, проектувати нестабільність на східну частину Чорного моря, відповідно контролювати повітряний простір і становити небезпеку для прибережних територій всього Чорноморського регіону»

Заступник міністра оборони України Анатолій Петренко заявив, що армійський корпус окупантів обчислюється тисячами, зростає кількість важкої військової техніки:

«Якщо в 2013 році військовослужбовців РФ було близько 12 тисяч, то зараз ця кількість перевищує 31 тисячу, якщо танків РФ в 2013 році в Криму не було взагалі, то в цьому році їх уже 40»

Крім цього, в Криму знаходяться 583 бронетранспортера, 162 артилерійські системи, чисельність військової морської авіації виросла до 113 одиниць бойової техніки.

«У бойовий склад РФ введені бойові кораблі і підводні човни з крилатими ракетами морського базування «Калібр», ви вже бачили їх застосування щодо Сирії з акваторії Каспійського моря. Так ось, зараз в Чорноморському флоті таких кораблів вісім, і вони сумарно можуть здійснити залп 52 одиницями крилатих ракет»

Останні масштабні військові навчання в Криму Росія провела в січні 2018 року. ЧФ РФ відпрацьовував навички затримання диверсантів.

Як вважають військові експерти, мета Росії в Криму – впровадження «зони заборони до Кримського півострова». Концепція означає контроль будь-яких військових платформ в регіоні Чорного моря за допомогою протиповітряної оборони з ракетними комплексами «Іскандер», переміщеними з Росії на півострів.

Побудова Керченського моста – ніяк не піклування про добробут громадян. А з’єднання з материковою частиною Росії у військових цілях.

Фото: soldat-student.com.ua

Риторика Кремля

У своїй передвиборчій кампанії президент РФ Путін робить акцент на економічне диво Криму. Він продовжує обіцяти жителям півострова посилення соціально-економічного розвитку регіону:

«На сьогодні не думаю, що ситуація навколо Криму є драматичною. Навпаки, впевнений, що все буде поступово стабілізуватися»

Путін вважає, що необхідно робити акцент на розвитку виробництва і наукового потенціалу.

Як пояснюють експерти, результати російських президентських виборів в Криму – свого роду виклик особисто для Путіна. Таким чином, він намагається ще раз легітимізувати анексію півострова.

Дії України

Україна, в силу відомих причин щодо Криму, діє дипломатично, апелює до підтримки міжнародних інституцій та спільноти. У лютому 2018 року Україна подала позов проти РФ до Міжнародного Суду ООН в Гаазі про порушення окупантом морського права країни. Прокоментував Порошенко:

«Сьогодні – черговий етап. Ми підготували розпорядження про представництво України в розгляді Арбітражним Трибуналом Конвенції ООН з морського права по абсолютно чіткій позиції захисту інтересів України у зв’язку з порушенням Російською Федерацією суверенних прав України в Чорному та Азовському морях і Керченській протоці»

Президент Порошенко зазначив, що Україна виконала «безпрецедентну роботу щодо захисту своїх юридичних позицій», включаючи судові позови проти РФ в Міжнародний суд ООН в Гаазі. Правова позиція України полягає в порушенні Росією положень Конвенції ООН: з протидії фінансуванню тероризму, Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенції ООН з морського права та інших міжнародно-правових актів.

Як відомо, Гаазький суд ООН ухвалив тимчасові заходи по попередніх позовах України, згідно з якими Росія зобов’язана забезпечити законність прав громадян півострова і гарантувати розслідування всіх злочинів проти кримських етнічних груп. Також – відновити Меджліс і навчання кримськотатарською та українською мовами в школах регіону. Відомо, що ці заходи, запропоновані високим судом, РФ не реалізує.

Свою позицію щодо повернення Криму Україна багаторазово озвучувала з трибун ООН та ПАРЄ. У цьому ключі країну підтримує більшість держав світового співтовариства.

Фото: styler.rbc.ua

Підтримка Заходу

26 лютого в рамках міжнародного форуму, присвяченого проблематиці Криму, «Захоплений півострів: 4 роки опору», посол Сполучених Штатів в Україні Марі Йованович висловила офіційну позицію адміністрації США:

«Сполучені Штати ніколи не приймуть тимчасової окупації Криму … Наша позиція дуже чітка: Крим – це Україна, і санкції, пов’язані з Кримом, залишатимуться в силі до того моменту, поки Україна не відновить контроль над Кримом. Ці заходи будуть посилюватися»

Йованович констатує порушення Росією прав на окупованому півострові:

«Тактика російських спецслужб включає викрадення людей, фізичний вплив на них, тортури, депортації і залякування. За російськими законами заборонені навіть мирні зустрічі»

Дипломат зазначила, що Україна може розраховувати на підтримку США і західних інституцій в боротьбі за відновлення суверенітету і територіальної цілісності, а також захисту прав населення Криму.

Міністр закордонних справ Великобританії Борис Джонсон у матеріалі, присвяченому четвертій річниці анексії, заявив:

«Своїми діями (анексією Криму – прим.авт.) Росія порушила таку силу-силенну міжнародних угод, що важко перелічити їх усі. Наприклад, Путін відкинув другу статтю Статуту Організації Об’єднаних Націй, Гельсінські угоди і Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією. Він також порушив особливе зобов’язання Росії, закріплене в Будапештському меморандумі 1994 року, щодо дотримання «існуючих кордонів України» і «утримання від загрози силою або її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності України»»

Жорстка риторика Джонсона стосується і гібридної війни Кремля на Донбасі. За його словами санкції будуть тривати до тих пір, поки Росія не поверне Кримський півострів і не залишить військову інтервенцію в Україні:

«Ми всі зобов’язані протистояти Росії виважено і рішуче. Це означає підтримувати наші кримські санкції проти Росії, поки цей регіон буде залишатися під контролем Кремля, і застосовувати подальші санкції, поки Мінські угоди будуть ігноруватися. Ці заходи спрямовані на те, щоб продемонструвати, що жодна країна, навіть велика, не може розривати на частини свого сусіда і порушувати міжнародне право без наслідків»

Подібну позицію озвучують і в Європі, застерігаючи думки окремих політиків про можливість ослаблення санкцій і задобрювання агресора. Депутат Європарламенту Ребекка Хармс:

«Усі розмови про зняття санкцій з Росії неприпустимі. Санкції повинні працювати, поки Путін не виведе свої війська з території України і не відмовиться від стратегії викривлення подій в Україні … Хочу висловити протест тим представникам Німеччини, які кажуть про зняття санкцій»

Фото: hochu-na-yuga.ru

В якості післямови

Заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова запропонувала надати офіційний статус 26-му лютого. «День опору Криму російської окупації» – це дата, коли кримські татари вийшли на протест і дали відсіч захоплення російської влади на півострові.

«Усі заходи, присвячені анексії, приурочені до 26 лютого. Ми вважаємо, що цей день повинен стати офіційним днем ​​опору Криму анексії Росії»

Така міра необхідна для розвінчання міфу про референдум і вільний характер волевиявлення народу про добровільне входження до складу Росії. Ініціатива знаходиться на підписанні у президента Порошенка.

Ймовірно, найближчим часом вона буде схвалена президентом. В цілому ж, будь-які заходи, що вживаються Україною, поки не достатні. Дипломатія обмежена в можливостях, але і нівелює ризики, які допустимі в разі недипломатичного сценарію повернення півострова, що в даних умовах – нереально і не продуктивно.

До того ж, Кремль продовжує шукати шляхи відходу від санкцій та визнання статус-кво. Наприклад, у Відні, Австрії, 26 лютого відбулася презентація Росією економічного потенціалу Криму і «IV Ялтинського міжнародного економічного форуму». На заході були присутні представники 11 країн Європи, включаючи Францію, Бельгію, Німеччину, Чехію, Польщу, Італію. Основною темою стало обговорення можливостей для ведення бізнесу в обхід санкцій.

Путінський соратник Дмитро Рогозін в недавньому інтерв’ю заявив:

«Санкції – це реакція старого досвідченого ворога на наше посилення. І зняті вони будуть тільки в тому випадку, якщо ми знову станемо слабкими»

Чого ми і бажаємо Російській Федерації, якщо коротко.

Марія Гелюх

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Теги Запису
Слідкуйте за UA.News в Telegram. Дізнавайтеся важливі новини першими.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: