У січні – березні 2021 року банки отримали 10,9 млрд грн чистого прибутку. Про це повідомляє пресслужба регулятора. Відтак у підсумку першого кварталу банківський сектор отримав прибутків на 32% менше, ніж торік в аналогічному періоді. З 73 платоспроможних банків 66 банків були прибутковими, збитки отримали лише 7 банків на загальну суму 0,1 млрд грн., йдеться у повідомленні.
Ми вирішили висвітлити квартальні підсумки банківського сектору, фактори прибуткової діяльності банків та прогноз.
Протягом періоду січня – березні 2021 року банки заробили 10,9 млрд грн чистого прибутку. Це на 32% менше, ніж в аналогічному періоді 2020 року, коли банківський сектор заробив понад 16 млрд грн, йдеться у повідомленні Нацбанку (таблиця 1). Утім, це значно більше, ніж вдалося заробити у попередньому кварталі, коли чистий фінансовий результат банківської діяльності становив 2,1 млрд грн.
Таблиця 1 - Доходи та витрати банків України, млн. грн
Джерело: НБУ.
В НБУ зазначають, основним чинником, що стримував зростання прибутковості сектору в I кварталі 2021 року, були зміни справедливої вартості цінних паперів. Сукупний результат від операцій купівлі-продажу та переоцінки справедливої вартості цінних паперів становив «мінус» 5,1 млрд грн у порівнянні з позитивним результатом розміром 7,7 млрд грн у I кварталі 2020 року.
Водночас обсяги сформованих банками резервів під очікувані збитки зменшилися в січні-березні – на 58,3% р/р до 2 млрд грн. Варто зазначити, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року осяг сформованих резервів є меншим на 2.7 млрд (у січні-березні обсяг сформованих резервів становив 4,7 млрд грн).
Таблиця 2 - Структура доходів і витрат банків України, %
Джерело: НБУ.
Поступове відновлення попиту на банківські послуги в умовах триваючого зниження вартості фондування позитивно позначилися на процентних доходах банків. Чистий процентний дохід у річному вимірі зріс на 21,9% у порівнянні з 6,8% р/р – показників 2020 року.
Нарощування банками безготівкових операцій дозволило збільшити чистий комісійний дохід за січень-березень на 15,1% р/р, за аналогічний період 2020 року він зріс на 7,9% р/р. Наразі обсяги чистих процентних та комісійних доходів є достатніми для покриття адміністративних витрат більшості банків, зазначають у Нацбанку.
Станом на 1 квітня 2021 року з 73 платоспроможних банків 66 банків були прибутковими, збитки отримали лише 7 банків на загальну суму 0,1 млрд грн.
Прибуток сектору став менш концентрованим у січні-березні 2021 року: 57% прибутку було сформовано п’ятьма найприбутковішими банками, проти 83% за підсумками 2020 року.
Ризики банків та прогноз
У березні 2021 року НБУ підвищив облікову ставку на 50 б. п. – до 6.5%. Таке рішення було необхідне для стримання подальшого погіршення інфляційних очікувань населення та бізнесу й повернення споживчої інфляції в цільовий діапазон. Утім ситуація набувала стрімкого розвитку, й 16 квітня Нацбанк ухвалив черговий крок посилення політики – піднявши облікову ставку на 100 б. п. – до 7,5%.
Рисунок 1 – Етапи та фактори рішення зміни облікової ставки НБУ
Джерело: НБУ.
Отже, вища, ніж очікувалося, прогнозна траєкторія інфляції, завищені інфляційні очікування, а також посилення інфляційних ризиків на горизонті монетарної політики вимагали від Нацбанку рішучішої реакції й посилення монетарної політики. Це сприятиме послабленню фундаментального інфляційного тиску.
З огляду на досвід 2017–2018 років (коли НБУ підвищував облікову ставку) та 2019-2020 років (цикл зниження ставки) свідчить, що депозитні ставки переважно реагують на відповідні рішення з певним запізненням. Водночас реакція ринку на підвищення облікової ставки у березні 2021 року вказує на його готовність сприймати сигнали Нацбанку. Зокрема, з початку квітня більшість ставок за депозитами різної строковості припинили зниження, а окремі з них - дещо підвищилися.
Поточне підвищення ключової ставки й надалі посилюватиме імпульс трансмісії за процентним каналом, який спершу позначиться на міжбанківських ставках та ставках за корпоративними депозитами банків, а з середини 2021 року – на дохідності депозитів для населення. Це вплине на переорієнтацію частини споживчого попиту на користь депозитів у банках.
Водночас разом зі споживчим попитом помітно зростають і банківські заощадження громадян. Це відбувається, зокрема, через зменшення витрат на туризм та окремі види послуг, доступ до яких ускладнили карантинні обмеження. Проте високий профіцит ліквідності в банківській системі не лише послаблює дієвість механізму монетарної трансмісії, а також стримує зростання ставок за депозитами - у банків немає гострої потреби посилювати цінову конкуренцію за депозитні ресурси.
Отже, у I кварталі гривневі ставки за більшістю операцій банків повільно знижувалися з огляду на інерцію, притаманну руху процентних ставок. Ставки для нефінансових корпорацій перебували на рекордно низькому рівні, а ставки за строковими депозитами домогосподарств знизилися нижче рівня інфляційних очікувань домогосподарств. Водночас вже з початку квітня більшість ставок припинили зниження, а окремі з них незначно підвищилися.
Попри очікування впровадження нових карантинних обмежень, банки оптимістично оцінюють перспективи відновлення кредитування наприкінці I кварталу 2021 року. Відтак у наступному кварталі банки прогнозують ще більший попит на кредити, зокрема з боку фізичних осіб. Рушійним напрямком, на думку банків, буде іпотека.
В підсумку варто зазначити, ризики банківської діяльності зростають. Переважно великі банки вказували в першому кварталі на несуттєвому зростанні процентного ризику та ризику ліквідності, проте водночас повідомляли щодо зменшення валютного й операційного ризиків. У другому кварталі 2021 року банки очікують зростання кредитного, процентного та меншою мірою – ризику ліквідності. Окремі великі банки також очікують незначного погіршення упродовж наступних 12 місяців якості кредитного портфеля домогосподарств.
