Китай оголосив інвестиційний бойкот країні-агресору: економічні наслідки та шанс для України

Китай оголосив інвестиційний бойкот країні-агресору: економічні наслідки та шанс для України

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Поворот економічної політики на Схід, анонсований агресором після анексії Криму і початку війни санкцій із Заходом, зайшов у глухий кут.

Незважаючи на чисельні заклики керівництва РФ, китайські компанії відмовляються інвестувати в реальний сектор економіки РФ і слідом за західними компаніями виводять капітали.

За січень-червень загальний обсяг прямих іноземних інвестицій з Китаю до РФ скоротився на 24%, повідомив в Центральний банк у середу.

За підсумками півріччя китайські інвестори вилучили 1,005 млрд доларів, а загальний обсяг їх вкладень упав до 3,184 млрд доларів США.

Майже весь відтік капіталів був пов’язаний з безпосереднім скороченням присутності в Росії: 92% суми (921 млн доларів) бізнес вивів безпосередньо з капіталів російських компаній.

В цілому Китай активно нарощує інвестиції за кордон: за даними Мінкомерції РФ, за січень-липень китайські компанії вклали 65 млрд доларів в 4 тисячі іноземних підприємств у 152 країнах і регіонах світу, що на 14% більше минулорічних показників.

Та країні-агресору з цих коштів нічого не дісталося. За даними Центробанку, відтік китайських інвестицій триває четвертий квартал поспіль, а їх поточний обсяг на третину менше, ніж був до анексії Криму (4,542 млрд доларів).

У загальній структурі іноземних інвестицій  РФ на Китай припадає менше 1%. А загальна сума вкладень в 49 разів менше, ніж у Кіпру (148 млрд доларів) і 6 разів менше, ніж у Німеччині (18 млрд доларів).

Великі російсько-китайські інвестиційні проекти, які помпезно анонсувалися, поки закінчувалися нічим. Ідея продати китайської CEFC частку в «Роснєфті» зірвалася після арешту глави компанії Йе Яньміна, звинуваченого в економічних злочинах.

Проект високошвидкісної залізниці «Євразія» – з Пекіна через Москву до Берліну – був визнаний нерентабельним.

Спроба виходу Мінфіну РФ  на китайський ринок та почати позичати в юанях також залишається підвішеною в повітрі більше чотирьох років. Випуск юаневих ОФП, який спочатку планували на 2016-й рік, потім перенесли на 2017-й, до цього часу не отримав остаточного узгодження владою Китаю, заявив у жовтні заступник голови Мінфіну.

Остання спроба залучити китайські гроші відбулася в червні, коли президент РФ відвідав саміт Шанхайської організації співробітництва в Циньдао. За його підсумками було прийнято підготувати техніко-економічне обґрунтування торгового договору з КНР, який повинен стати аналогом Транстихоокеанського партнерства. Готувати ТЕО планується 2,5 років, терміни реальних інвестицій досить невизначені.

Техніко-економічне обґрунтування – це лише меморандум, вказує директор Центру досліджень міжнародної торгівлі РАНХіГС.

Китай готовий інвестувати в російську економіку тільки на певних умовах і з-за санкцій зможе тепер нав’язувати їх Москві, зазначають в Інституті Гайдара.

Нагадаємо, раніше висвітлювали в публікаціях, що в умовах санкцій Заходу, які відрізали Росію від сучасних технологій видобутку нафти і газу, уряд РФ звернувся по допомогу до Китаю. На міжурядових переговорах з КНР обговорювалася можливість залучення китайських інвесторів на російський шельф. Велика кількість родовищ була позбавлена освоєння, адже у російських компаній наразі практично немає своїх технологій і обладнання для освоєння нетрадиційних і морських запасів.

Цілком прийнятним є прогноз, що можливість залучення китайських інвесторів на російський шельф буде провалена Китаєм.

Варто зазначити, що торгівельна міць та зацікавленість в економічній гегемонії зробила Китай причиною глобальної торгівельної війни, що розгортається перед нашими очима.

Слід розуміти, що світова торговельна війна (на відміну від політично вмотивованої торговельної агресії, яку проявляє Росія) – це не так і не стільки про суперництво, як про пошук нового світового балансу в трикутнику США – ЄС – Китай.

Базове завдання України сьогодні – стати частиною цього нового балансу. Безумовно, США та ЄС є та залишаться головними економічними й політичними партнерами України. Але Україна шукає нові ринки для постачання української продукції і в першу чергу сьогодні це – ринок Китаю.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: