Засновниця МПС LEO Альона Шевцова розказала про зустріч з Мей Маск у Києві, жіноче лідерство у «світі чоловіків» та натхнення у своїх дітях

Засновниця міжнародної платіжної системи LEO та фінтех-фахівчиня Альона Шевцова у листопаді організувала візит до української столиці відомої моделі та письменниці Мей Маск. Пані Маск презентувала у Києві свою книгу «Жінка, яка має план. Життя, сповнене пригод, краси й успіху», де розкриває особистий життєвий шлях та пише про self-made успіх жінки у непростому світі чоловічих правил. Саме ця книга свого часу надихнула та змотивувала пані Альону. Про враження від зустрічі, про цікаві інсайти та власні рецепти щасливої та реалізованої жінки Альона розповіла в ексклюзивному інтерв’ю виданню ТаблоID.

Альоно, ви розповідали, що запросити Мей Маск до Києва вас надихнула її книга «Жінка, яка має план». Який момент вас найбільше вразив у цій книзі? Ви її читали в оригіналі чи перекладі?

Альона Шевцова: Читала російською – під час візиту до Вашингтону на початку року. Ця книга мене надихнула і змусила замислитися над цінностями, якими Господь наділив жінку. Це, перш за все, сім'я та діти.

А також, про усі ті проблеми, з якими стикається жінка в сучасному суспільстві, виборюючи своє місце під сонцем. Той шлях, який пройшла Мей, на жаль, не новий для жінки в сучасному світі. І для типової українки – зокрема.

Шлях домашнього насильства, розлучення, несправедливості з боку оточуючих. Все це загартувало характер самої Мей і стало прикладом для дітей, яких вона виховувала.

І це стало основним фундаментом для Ілона Маска, в дозріванні ним як особистості. Він з самого дитинства перейняв материнські принципи життя: що всього у житті треба домагатися самостійно, ні на кого не розраховувати, цінувати близьких, поважати жінок.



Чи виправдало живе спілкування з Мей ваші очікування? Які нові враження залишилися після цього візиту?

Альона Шевцова: Насамперед, зазначу, що ймовірність цього візиту і так була невеликою, а певні фактори її ще применшували. Тому коли Мей врешті дала згоду відвідати Київ, для нашої команди це була перемога і полегшення!

«Спосіб життя Мей – це відображення її способу мислення. А воно глобальне. Під час виступу вона сказала, що її типовий тижневий графік включає не менше ніж 5 перельотів, один з яких трансатлантичний. Свій вік вона називає активним та продуктивним. А їй – на хвилиночку – 73!»

Адже на заваді її візиту була неймовірна кількість факторів. Насамперед, ситуація з коронавірусом у країні. Перед приїздом Мей Маск до Києва в американських ЗМІ вийшла стаття зі статистикою по європейських країнах щодо максимальної кількості підроблених сертифікатів про вакцинацію.

Антилідером цієї статистики була Україна. І ця стаття змусила Мей прийняти рішення про скорочення її українського візиту. Тому що спочатку планувалося, що вона пробуде в Україні довше.

Ми пішли на безпрецедентні заходи безпеки, зокрема, встановили амбулаторію, в якій запрошені гості могли швидко пройти тестування на ковід. Тобто, ми провели візит на вищому рівні, не порушивши жодної вимоги карантинної червоної зони Києва.



Тому, без перебільшення: подорож Мей відбулася не завдяки, а всупереч. Все пройшло чудово, побоювання підхопити в Україні "корону", на щастя, не справдилися, і захід, який пройшов, залишив у її житті та наших серцях відбиток добра та любові. Ми з нею подружилися особисто – стали френдами у всіх соцмережах, листуємося з нею у Фейсбуці.

Також я познайомилася з її командою, у тому числі, з найкращою подругою Джулією, яка є її незмінним багаторічним стилістом. Під час цієї зустрічі було дуже багато інсайтів, які з часом стають ще зрозумілішими і глибшими.

«Найкласніше, що може бути – це затребуваність. Але при цьому я свідома того, що бути бізнес-леді, професіоналом – це другорядна роль для жінки. Кожна представниця прекрасної статі – спочатку мати, кохана, чиясь дочка, сестра, подруга, а вже потім – реалізована у професії»

Ти згадуєш все, що говорила Мей, і докладаєш зусиль, щоб інтегрувати її поради у життя. Причому не колись – потім, із наступного понеділка, а тут і зараз.



Здавалося б, маючи сина-мільярдера, Мей могла б розслабитися і відпочивати, але вона їздить по світу, відпрацьовуючи численні контракти. А що мотивує вас важко працювати, замість «жити на релакс»?

Альона Шевцова: Спосіб життя Мей – це відображення її способу мислення. А воно глобальне. Під час виступу вона сказала, що її типовий тижневий графік включає не менше ніж 5 перельотів, один з яких трансатлантичний.

Свій вік вона називає активним та продуктивним. А їй – на хвилиночку – 73! Вона найпопулярніша модель у світі зараз! Компанії з виробництва купальників, одягу, взуття, косметики борються за те, щоб Мей Маск стала обличчям їхньої торгової марки.

Повторюся, її довіра до мене та згода відвідати Київ – неймовірно цінні. І я дуже дорожу нашою дружбою. Відкрию невеличку таємницю: ми з Мей домовилися, що вона знову прилетить і відвідає Україну на початку наступного року.

Як ви почуваєтеся на чолі бізнес-імперії? Що для вас це насамперед – фінансова забезпеченість, вплив чи самореалізація?

Альона Шевцова: Найкласніше, що може бути – це затребуваність. Але при цьому я свідома того, що бути бізнес-леді, професіоналом – це другорядна роль для жінки. Кожна представниця прекрасної статі – спочатку мати, кохана, чиясь дочка, сестра, подруга, а вже потім – реалізована у професії.



У Мей досить феміністичні погляди, вона не любить говорити про чоловіків загалом, та це й не дивно, враховуючи драматичну історію її шлюбу. А чи важко вам як жінці вести бізнес, адже це переважно «світ чоловіків»? Чи доводилося колись відстоювати свої права чи доводити рівність представникам протилежної статі?

Альона Шевцова: Не секрет, що жінка завжди стикається з проблемами у суспільстві, які нав'язані пережитками минулих років. Дуже добре, що з початку ХХ століття ситуація почала стрімко змінюватися: жінки отримали право голосувати, у деяких мусульманських країнах зняли хіджаби, здобули доступ до вищої освіти. Зараз нікого не здивуєш, що жінки стали конкурувати за посади топ-менеджменту великих транснаціональних корпораціях.

Особливо це помітно у великих цивілізованих країнах. Америка бореться за 5%-ну гендерну квоту у наглядових радах всіх великих компаній – так званих "блакитних фішок". Й інші країни, включаючи нашу, поступово наслідують цей позитивний тренд.

Мей змогла дозволити собі здобути освіту тільки коли підросли діти. Яка у вас освіта і чи вдається вам приділяти увагу ще й новим знанням? Ви писали про фінтех освіту у Штатах. Розкажіть, будь ласка, докладніше.

Альона Шевцова: Питання освіти у суспільстві стає найактуальнішим. Вимоги суспільства стають жорсткішими – наприклад, професіонали повинні володіти щонайменше двома іноземними мовами. А людина, яка взагалі не знає інших мов – нонсенс.

«Діти формують мене як матір. В нас багатодітна сім'я, і діти є тим ключем життя, джерелом, яке дає сили, мотивує та рухає всю нашу родину»

Мій особистий досвід – вчитися нон-стоп і прагнути найкращих знань. Свою першу освіту я здобула у Київському інституті міжнародних відносин при КДУ ім. Шевченка. Там я здобула спеціальність міжнародний бізнес, зовнішньоекономічна діяльність.

Тоді ж я отримала і диплом перекладача – володію англійською та німецькою мовами. Друга моя освіта – академія післядипломної освіти Київського національного університету Шевченка, за спеціальністю юриспруденція.

Потім мені захотілося вивчитися на психолога – це мені потрібно було, як і багатьом іншим – щоб зрозуміти себе, хто ти, якою є твоя роль, чому люди поводяться так чи інакше тощо. І четверта вища освіта пов'язана з банками та фінансовою діяльністю. А наприкінці листопада я їду послухати курс лекцій до Аспен Інституту.



Ви із родини військових. Як це вплинуло на вас, ваш характер, виховання дітей?

Альона Шевцова: Я дуже вдячна своїй мамі та нині покійному батькові. Мої батьки були типовою сімейною радянською парою 80-х. Моя мама – заслужений педагог Радянського Союзу, фізик та математик. А батько – Дегрік Володимир Іванович, - полковник, командир льотної частини авіаційного підрозділу Південного командування Одеси.

За родом служби він працював за кордоном. Моя старша сестра народилася у Празі під час його роботи в Чехословаччині. Потім батьки жили у Прибалтиці. Я народилася в Одесі.

У нашій родині панував – не можу сказати, що військовий порядок, але жорстка дисципліна, зокрема, до дівчаток. Можу зізнатися, що ніколи не курила – і це завдяки моїм батькам. Я дуже вдячна батькам, що не маю цієї звички.



Ви згадували в інтерв'ю, що вчите дітей шанувати свій рід. Наскільки тема роду, коріння важливе для вас? Які цінності бажаєте передати своїм дітям?

Альона Шевцова: Рід, покоління, наші предки - ці питання хвилюють кожну людину, особливо коли вона підходить до 40-річного рубежу. Мій дідусь, Ісмагілов Фоат Абдулович, був заступником командувача центральної групи військ СРСР.

Всі мої родичі по материнській лінії – татари. Я все дитинство провела в Башкортостані, в місті Уфа. Це були найщасливіші роки мого життя, бо я проводила багато часу з улюбленим дідусем, який, безумовно, вкладав у мене душу, любов, свої знання.



Чи сходяться у вас з Мей погляди на виховання дітей? Будучи бізнес-вумен, ви приділяєте дітям дуже багато уваги. Ви також казали, що обов'язково відповідаєте на їхні дзвінки. Саме так і рекомендують чинити психологи. Ви це робите інтуїтивно чи прислухаєтеся до рекомендацій професіоналів?

Альона Шевцова: Діти формують мене як матір. В нас багатодітна сім'я, і діти є тим ключем життя, джерелом, яке дає сили, мотивує та рухає всю нашу родину. Тому для мене кожен дзвіночок мого старшого сина, кожна його оцінка вище 10 балів, його перемоги на тенісних турнірах – це неймовірне хвилювання, «метелики у животі».

Звичайно, ми хочемо, щоб діти були кращими за нас, і вкладаємо сили, щоб дати їм освіту, прищепити їм бажання читати книги, подорожувати, відкривати для себе нові країни, регіони. І виховувати почуття толерантності до світу та людей навколо.



Одна мрія у вас втілилася – Мей Маск відвідала Київ на ваше запрошення. До того ж цього року вам вдалося взяти в бізнес-наставники третього президента країни Віктора Ющенка. Про що ще мрієте?

Альона Шевцова: Найголовніші мрії цього року – щоб вся родина була здорова, щоб наша країна змогла впоратися з епідемією «ковіду», щоб у лікарнях вистачало кисню, щоб матері, особливо юні, не залишали своїх діток у пологових будинках. Мені хочеться, щоб Україна розквітла, як раніше.