Директорка Харківського літературного музею отримала премію імені Василя Стуса

Премію цього року вручали уже 35-й рік поспіль, а організаторами стали Український ПЕН, Києво-Могилянська бізнес-школа та видавництво «Дух і Літера».

Цьогорічна лавреатка – культурна менеджерка та волонтерка, директорка Харківського літературного музею, дослідниця української літератури 1920-х – 1930-х років.

З 2022 по 2024 роки вона курувала фестиваль «Пʼятий Харків», а з 2021 року організовує роботу Харківської мистецької резиденції «Слово».

Протягом років незалежності Літературний музей зробив величезний внесок у збереження й поширення пам’яті про українських митців 1920-х та дисидентів радянського періоду, а з 2022 року він є частиною спільноти, яка оберігає місто, об’єднуючи військових, митців та волонтерів.

«Чи було страшно нашим шістдесятникам опинитись у нелюдських умовах радянських таборів, не бачити своїх рідних, не мати можливості виховувати дітей? Думаю, так. Та в ситуації граничного досвіду очевидним стає те, що насправді важливо. Не гідно було боятись, коли забирали власну гідність. Чи страшно нам сьогодні? Так. Але ми теж обрали не боятись», - наголосила Пилипчук.

«Нам сьогодні трішечки легше, тому що у нас є наша історична і культурна спадщина – і українських 1920х, і українського руху опору 1960-х», - додала вона.

«Ми її змогли зберегти попри всі численні спроби росії знищити наші твори і наших авторів. І такі премії - Василя Стуса, або Юрія Шевельова - це теж про спадковість і збереження памʼяті», - зауважила директорка літературного музею.

Віцепрезидентка Українського ПЕН, членкиня журі Премії Стуса-2024 Мирослава Барчук своєю чергою зазначила, що нинішня лауреатка з тих людей, «які скромно, без зайвого галасу і шуму, роблять надзвичайно важливі речі, дають імпульс цілій спільноті, роками плекають культурне середовище міста, реалізують дуже важливі проєкти й ініціативи».

«Існує відоме античне поняття genius loci – геній, дух місця. Цей невловимий, але відчутний дух Харківського міського середовища формує і втілює Тетяна Пилипчук. Цей дух виникає там, де Тетяна перетинається з Харковом», - підкреслила Барчук.

Лауреатка премії отримала грошову винагороду та статуетку, розроблену дизайнером Дмитром Покрасьоном та скульптором Станіславом Кадочниковим.

Премія імені Василя Стуса - одна з найдавніших українських премій. Вона була заснована у 1989 році Українською асоціацією незалежної творчої інтелігенції на чолі з Євгеном Сверстюком. З 2016 року Український ПЕН, Києво-Могилянська бізнес-школа та видавництво «Дух і Літера» продовжили цю ініціативу.

Нагорода щороку присуджується авторам (літераторам, митцям, режисерам, музикантам, культурним менеджерам) за особливий внесок в українську культуру та стійкість громадянської позиції. За три місяці до церемонії нагородження лауреата кожен член журі зголошує одну кандидатуру.

Усі кандидатури розглядаються у два етапи. На першому - рейтинговим шляхом формується довгий список кандидатів, а на другому – шляхом анонімного голосування, за результатом більшості голосів, визначається лауреат.