У шкільному підручнику знайшли зображення із написом «Моршинська». Компанія відхрещується від реклами
У шкільному підручнику з української мови для 3 класу надрукували, імовірно, приховану рекламу «Моршинської». Хоча сама компанія це заперечує.
Майже третину 9-ої сторінки підручника з української мови займає реклама мінеральної води (стор. 11).
Школярам пропонують завдання: розглянути етикетку та відповісти на 5 запитань: як називається ця вода, чи містить вона газ, чи можна її вживати та інші.
На попередній, 8-ій сторінці теж є публікація з ознаками прихованої реклами. Це завдання, у якому згадується «Львівська копальня кави», яку називають «найвідомішою кав’ярнею у Львові». Окрім цього, є фотографія з логотипом цієї кав’ярні.
Компанія «Моршинська» на запит hromadske відповіла, що «не розглядає дітей молодшого шкільного віку як аудиторію для реклами» і не сприяла цій публікації в підручнику. Також компанія зазначила, що через те, що етикетку використано в «освітніх цілях», вона не може заборонити Міністерству освіти використовувати свій бренд.
hromadske також направили запити у «Львівську копальню кави», Міністерство освіти і видавництво «Оріон», яке створило підручник.
Кіану Рівз в українському підручнику
Ще одна цікава історія трапилася з українським підручникам з всесвітньої історії. Там знайшли фотографію із сумним канадським актором Кіану Рівзом. Знімок «Обід на хмарочосі» зробили під час будівництва RCA Building у Рокфеллерівському центрі в Нью-Йорку у 1932 році (Рівз народився у 1964-му). На фото 11 робітників, які сидять на балці та обідають на висоті у понад 200 метрів.
Мем з Кіану Рівзом з'явився у 2010 році. Актора сфотографували, коли він їв сендвіч на лавці в парку. Фото стало популярним в інтернеті: користувачі, зокрема, «підсаджували» Кіану до різних героїв.
Підручник випустили у 2018 році, автор книжки — Ігор Щупак, кандидат історичних наук, директор Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» та директор музею «Пам'ять єврейського народу і Голокосту в Україні». Він пояснив, що канадського актора спеціально залишили на фото 1932 року, щоб перевірити уважність учнів.
У МОН, своєю чергою, пообіцяли боротися з ляпами у шкільних підручниках.
Читайте також:
В серпні фахівці проаналізували статтю в.о. міністра освіти Сергія Шкарлета для докторської дисертації та відзначили, що майже 90% статті – це плагіат.
Пізніше етичний комітет Нацагенства з питань забезпечення якості освіти відреагував на скарги і визнав, що у трьох роботах в.о. міністра Шкарлета є плагіат.
А МОЗ додало неіснуючі країни у перелік «червоної» та «зеленої» зон.
Читайте в блогах: Про помилки і фейки в шкільних підручниках.