Українці мають зростати на якісних піснях, зі змістом та багатою мовою. Тільки так можна сформувати думаюче та вільне суспільство. Особливо у війну пісня стає зброєю, вважає поетеса, авторка та виконавиця народних хітів Валерія Охтирчанка.
Остання робота Валерії «Непрошеним-незваним» – емоційно потужна й патріотична пісня-відповідь російським співакам, які зняли відео й заспівали українською мовою на руїнах «Азовсталі». Про символізм у своїх піснях і слово як зброю проти ворога, про натхнення та майбутні проєкти Валерія розповіла в ексклюзивному інтерв’ю для UA.NEWS.
Валерія Охтирчанка: Пісня «Непрошеним-незваним» з’явилася ще в червні місяці. Це моя відповідь від імені народу України Акиму Апачеву і Дар’ї Фрей, які зняли кліп на руїнах «Азовсталі» й сплюндрували лемківську народну пісню «Пливе кача», яка свого часу стала символом пам’яті за Героями Небесної сотні.
Найбільше мене обурило те, що так звані співаки використали українську мову й намагалися цим хизуватися. У моїй пісні-відповіді є слова, які я вважаю пророчими - «українська мова відродилась, а російська вмерла». То ж, певно, російські співаки та їх шанувальники матимуть змогу збагатити свій словниковий запас після перегляду кліпу «Непрошеним-незваним».
Це відео є досить символічним. Чому для зйомок кліпу ви обрали саме «Парк Київська Русь»?
Валерія Охтирчанка: Локація для зйомки вибрана не випадково, оскільки Древній Київ у «Парку Київська Русь» є енергетичним центром України. Якщо провести уявні лінії між чотирма українськими святинями: від Києво-Печерської Лаври на півночі до Свято-Миколаївського храму в селі Кулевча Одеської області на півдні, і від Почаївської Лаври на заході до Свято-Софіївської церкви в Харкові на сході – то «Парк Київська Русь» опиниться в точці перетину цих ліній.
У кліпі є багато символів, які мають важливе значення. Головний образ відео – княгиня Ольга – міцна та незламна постать в історії України, яка вправно помстилася древлянам за вбивство свого чоловіка князя Ігоря. Через призму часу помста для всіх убивць є неминучою на нашій святій українській землі – саме це я хотіла донести до сучасників, які підтримують російську агресію.
Також можна розгледіти інші паралелі: в кого саме поцілює лучниця у мішень. Або образ спаленого опудала, що символізує падіння російської імперії і, що все, згоріле у цьому вогнищі, переродиться з попелу на нове і краще для України.
Яка відео-робота є вашою улюбленою?
Валерія Охтирчанка: Моєю улюбленою роботою є пісня «Червоний мак». Вона присвячена усім захисникам, які віддали своє життя за свободу й незалежність України. Я думаю, що це найважливіша з усіх моїх праць. І маю надію, що наші діти її слухатимуть і співатимуть. Оскільки це пісня-шана, пісня-реквієм.
Ваші пісні дуже сміливі та емоційні. Звідки у вас стільки хоробрості? Чому обрали саме такий стиль творчості?
Валерія Охтирчанка: Оскільки я сама пишу тексти до пісень, вони повністю відображають мій внутрішній світ і переживання. Моя хоробрість пов’язана з основною професійною діяльністю.
З дитинства тато загартовував мій дух та тіло за допомогою спорту. Нашим девізом завжди було «Mens sana in corpore sano», що з латині перекладається як «у здоровому тілі – здоровий дух». Також латинське «Citius, altius, fortius – communis», що дослівно означає «швидше, вище, сильніше – разом». Щоправда, латинське слово fortius - «сила» можна сприймати не тільки як фізичну, але й моральну силу — стійкість, хоробрість.
З дитинства я професійно займалася спортом і для мене завжди було важливо досягти поставленої мети й спортивних результатів. Зараз моя основна ціль, як і ціль усіх українців, відданих Батьківщині – це Перемога. Я дуже тішуся, що мої пісні підбадьорюють українців, особливо наших воїнів-захисників.
Чому вирішили співати? Що спонукало розпочати співочу кар’єру?
Валерія Охтирчанка: Я займалася вокалом із самого дитинства. Співати не полишала й в курсантcькі роки. Проте саме 27 лютого, після повномасштабного нападу росії, народилася моя перша авторська пісня «Хоп ля-ля-ля, немає москаля».
Я свідомо обрала для цієї пісні стилістику російського жіночого шансон-гурту «Воровайки». Тепер налаштування YouTube рекомендують її для прослуховування росіянам. І я дуже тішуся з того, оскільки 20 000 росіян почуло цей твір. Так, це був заздалегідь продуманий хід, як обійти алгоритми рекомендацій YouTube, щоб росіяни почули про своє майбутнє.
Переглянути цей допис в Instagram
У ваших текстах зустрічається міцне слівце, чи свідомо ви вживаєте саме такий своєрідний синтаксис?
Валерія Охтирчанка: Так, свідомо. Тому що це і є мої відчуття сьогодення. Усі рими йдуть із глибини мого серця і душі. Як кажуть у народі «із пісні слів не викинеш». Тому я не прикрашаю навмисно в літературному плані події, які мають місце в нашому з вами житті сьогодні.
Це моя принципова позиція, хоча саме через це пісні відмовляються транслювати на музичних каналах, зазначаючи, що деякі слова і вирази не є доречними для ефіру. Але я мушу зазначити, що війна, яку розв’язала росія в Україні й усі ті трагедії і лиха, які зараз відбуваються через цю агресію, є не те що недоречними, а взагалі виходять за рамки будь-якої нормальності та людяності.
Що можете сказати про українську музику сьогодення? Якою ви її бачите?
Валерія Охтирчанка: Дуже радію з того, що українська пісня сьогодні лунає по особливому і стає зброєю. Дуже хочу, щоб наша музика стала культурним надбанням. А для цього тексти пісень мають бути глибокими і осмисленими.
Хочу, щоб нові покоління чули вишукані рими, багаті лексеми й завдяки пісням збільшували словниковий запас. Тому детально підхожу до написання кожної пісні, яка йде з самого серця. Наші діти мають зростати на якісних і багатих тестах, тільки так ми можемо зростити думаюче покоління і суспільство. У сучасній пісні хотілося б чути менше жаргонізмів, сленгів і примітивних фраз, що збіднюють нашу мову.
Які ваші творчі плани після Перемоги? Про що мрієте? Про що співатимете після Перемоги?
Валерія Охтирчанка: Після Перемоги, я хочу зміцнити свою сім’ю і більше часу проводити з коханим чоловіком. Мушу визнати, що саме моя сім’я є рушійною силою, яка спонукає мене розвиватися у всіх напрямках. І, звісно, я планую випустити більше приємних, ліричних пісень про кохання.
Моя мрія – це жити у справедливому світі. Жити в суспільстві, де поважають Закон, де усі мають рівні права та можливості, а домінуючим почуттям у громаді є любов та повага один до одного. І звісно жити без русні (сміється).
Особисто для себе хотіла б розвиватися у професійному плані і зростати саме як співачка та поетеса. Маю надію, що моє оточення спонукатиме мене до нових творчих здобутків.
Поезія в Інстаграмі – це ваш особистий почерк? Чи плануєте видаватися?
Валерія Охтирчанка: Моя перша поетична збірка мала назву «Пелюстки щастя», була опублікована ще у 2013 році. Зараз я не поспішаю випускати ще одну збірку, оскільки нові вірші з’являються часто і хочеться представити на розсуд громадськості максимально повну поетичну добірку власних віршів.
Який секрет Вашого успіху? Як написати хіт?
Валерія Охтирчанка: Секрет успіху дуже простий – мати відкрите серце до світу, пропускати через себе емоції та переживання інших, а потім відтворювати на папері усе, що відчуло серце.
