Тижневі підсумки фінансово-економічних тенденцій в Україні вирізнялися ціноутворенням на валютному ринку, зростанням інфляції, активністю на ринку ОВДП, відтак зростання впливу ліквідності на бюджетні рахунки. Про це повідомляє у фінансовому тижневику фінансова група ICU (Investment Capital Ukraine, ICU).
Ми вирішили висвітлити ключові фінансово-економічні тенденції тижня, та очікування прогнозистів фінансової групи ICU.
Протягом тижня на валютному ринку спостерігаються тенденції украплення національної валюти стосовно долара США. Утім, украплення відбувалося досить повільно. Відтак в ICU очікують поступове укріплення в межах коридору 27.5-28.0 грн/дол. США
Активізація нерезидентів на ринку ОВДП, значні обсяги податкових платежів та відсутність валютних інтервенцій з боку НБУ дозволили продовжувати поступовий рух курсу гривні в бік укріплення. З огляду на повільні темпи украплення, гривня посилилася за минулий тиждень на 0.2% до 27.71 грн/ дол. США
Попит і пропозиція збалансовувалася на валютному ринку самостійно. З боку попиту на курс впливала купівля імпортерів після святкових продажів та зростаюча пропозиція валюти від інвесторів у ОВДП. Додатковим фактором могла бути поступова активізація аграріїв у підготовці до весняно-польових робіт.
Отже, з одного боку, пропозиція валюти зростатиме й надалі від нерезидентів та аграріїв, але з іншого - може зрости й попит на валюту від імпортерів та тих нерезидентів, що будуть прагнути вивести свої кошти із гривневих активів. А це може посилити амплітуду коливань на ринку та інтервенцій Нацбанку. Утім, це не завадить подальшому тяжінню курсу до укріплення, зазначають в ICU.
Продовження стрімкого зростання інфляції
Прискорення інфляції до 7.5% р/р у лютому було передусім зумовлено динамікою цін на продовольчі товари та паливо. В ICU зазначають, тенденція зростання цін високими темпами, імовірно, продовжиться в найближчими місяцями, що призведе до ще одного підвищення облікової ставки НБУ.
У лютому 2021 року ціни на споживчому ринку зросли на 1.0% м/м, а річна інфляція прискорилася до 7.5% р/р (у порівнянні з 6.1% р/р у грудні 2020 року) і ще більше відхилилися від цілі НБУ (5%). Отриманий результат перевищив оцінки переважної більшості експертів (консенсус прогноз Bloomberg - 7.2% р/р, оцінка ICU - 6.9% р/р). Водночас прискорення базової інфляції до 5.6% р/р (з 5.0% р/р у січні), що майже збіглося з очікуваннями ICU.
Ключовим фактором прискорення інфляції був різкий стрибок цін на продовольство, що спостерігається не лише в Україні, а в усьому світі.
Зокрема індекс цін на продовольчі товари FAO у лютому зріс майже на 17% р/р, що є найвищим темпом з 2012 року. З огляду на високу питому вагу харчових продуктів у споживчому кошику (41%) та відкритість економіки, на вітчизняній інфляції особливо гостро позначаються відповідні глобальні тенденції. Зокрема, найвищі темпи зростання цін демонструють яйця (85% р/р), цукор (62% р/р) та соняшникова олія (35%).
Крім того, останні місяці стрімко дорожчає паливо, і вперше з середини 2019 року річна зміна цін стала додатною (4.4% р/р).
Варто зазначити, поступове зміцнення обмінного курсу та наслідки пандемії на завантаженість потужностей економіки стримували фундаментальний інфляційний тиск. До того ж на інфляції відобразилося й урядові обмеження на ціні природнього газу, що позначилося на відповідній компоненті індексу споживчих цін.
Прогнозисти ICU очікують, що продовження зростання цін на харчові продукти та енергоносії й надалі стимулюватимуть інфляційний тиск. Водночас зміцнення обмінного курсу гривні та більш стримана споживча поведінка населення на тлі високих ризиків нових карантинних обмежень стануть вагомими стримуючими факторами. Крім того, очікується, що поточний сплеск цін на продовольчі товари має розвернутися в другій половині поточного року. Відтак річні зміни ІСЦ та базового ІСЦ ще дещо зростатимуть найближчими місяцями (на 0.5-1.0 в.п.) та будуть коливатися на цих рівнях (близько 8% і 6% відповідно) до кінця 2021 року.
З урахуванням відповідних інфляційних тенденцій та поступового економічного відновлення з високою ймовірністю Нацбанк вчергове вдасться до підвищення облікової ставки (до 7%), але надалі, найімовірніше, ставка залишатиметься незмінною. Утім, якщо поточний сплеск інфляції навіть на тлі певного зміцнення обмінного курсу негативно позначиться на інфляційних очікуваннях, Нацбанк діятиме більш агресивно.
Варто зазначити, поточне зростання дохідності американських облігацій, глобальне погіршення апетитів до ризиків та відсутність поступу в переговорах із МВФ істотно посилюють ризики обумовлюючи більш жорстку реакцію з боку центробанку.
Нерезиденти збільшують активність
Нерезиденти знову активізували нарощування вкладень в ОВДП. Проте внаслідок погашення частини облігацій цього тижня та в наступні активність може бути менш помітною.
Загальний обсяг ОВДП в національній валюті, що перебуває у власності нерезидентів зростав з початку грудня і досягнув максимуму 19 лютого 2021 року - понад 102 млрд грн. Утім, пізніше, упродовж двох тижнів поступово скорочувався під впливом відсутності поступу щодо співпраці із МВФ та зростання ставок за менш ризиковими активами.
Минулого тижня портфель знову зріс, встановивши новий рекорд 2021 року - 103 млрд грн. Протягом тижня нерезиденти придбали 1.9 млрд грн нових ОВДП. Відбувалося це під впливом нової хвилі інтересу інвесторів до країн з економіками, що розвиваються, але визначальними могли бути саме внутрішні чинники - тяжіння курсу гривні до укріплення та підвищення облікової ставки Нацбанку.
В ICU прогнозують, що в другій половині поточного місяця погашення гривневих ОВДП відбуватиметься в значних обсягах, що спотворюватиме реальну картину інтересу нерезидентів до ОВДП через часткову ротацію інвесторів. Проте очікується хоч і незначне, але зростання їхнього портфелю.
Нестабільність ліквідності
Значні обсяги зборів податків та розміщення нових ОВДП призвели до більш значних коливань ліквідності, ніж тижнем тому. Проте цього тижня загальний обсяг може поступово відновитися.
Протягом минулого тижня з ліквідності на бюджетні рахунки було абсорбовано 15 млрд гривень, зазначають в компанії.
Це відбулося, як внаслідок активних податкових зборів в розмірі 18 млрд грн за тиждень, так розрахунки за нові ОВДП при незначних виплатах за обслуговування боргу.
В результаті ліквідність у банківській системі скоротилася на 15 млрд грн до 176 млрд грн, адже Нацбанк не здійснював інтервенцій на валютному ринку й здійснив рефінансування лише в розмірі 2.5 млрд грн нових позик, а банки конвертували в готівку відповідно 2.5 млрд грн резервів.
Отже, погашення ОВДП відбудеться в розмірі 15 млрд грн, що навряд чи буде рефінансоване через нові позики, адже для цього Міністерству фінансів необхідно буде вдаватися до підвищення ставки. Тож з активізацією видатків та частковим рефінансуванням виплат ліквідність може поступово відновлюватися, зазначають в ICU.
