Максим Бондар, fintech-компанія LeoGaming: про становлення термінального бізнесу, безготівковий бум та майбутнє термінальних платежів

Платіжний термінал – один з найбільш впізнаваних способів оплатити послуги чи поповнити рахунок, справжній символ двох десятиліть, який «відкрив» платіжні послуги не в касі для мільйонів українців по всіх куточках країни. Про те, як розвивався термінальний бізнес і які виклики йому зробила cashless-трансформація, нам розповів керівник напрямку термінальних платежів fintech-компанії LeoGaming Максим Бондар.

Як взагалі проходило становлення термінального бізнесу в Україні?

Максим Бондар: В кінці 90-х та початку 00-х років в Україні почала стрімко набирати популярності нова галузь бізнесу - термінали самообслуговування. Серед компаній, задіяних у бізнесі, діє скорочення ПТКС (програмно-технічний комплекс самообслуговування – прим. ред.).Саме в цей період  купити термінал і почати заробляти на ньому, мабуть, було найвигіднішим часом в даній галузі.

Це багато в чому пов’язане з тим, що на кінець 90-х люди ще не відійшли від розпаду СРСР, після якого мільйони людей втратили свої заощадження (вклади) у банку.  Як мінімум на наступне десятиліття довіри до банківських установ було дуже мало. Та й сама банківська галузь в Україні  у тому вигляді і з тими технологічними перевагами, за які люди її цінять, тільки починала своє становлення. Кошти українці зазвичай тримали «на руках», а коли почали отримувати зарплатню на картку, то одразу знімали її у найближчому банкоматі.

«У зв’язку з тим, що з кожним роком кількість платежів через ПТКС постійно збільшувалася, прийшов час, коли це питання почали централізовано регулювати у держустановах. На мою думку, введення РРО розпочалося у не найкращий момент для галузі»

Також 15-20 років тому починають стрімко набирати обертів мобільні оператори, інтернет провайдери, що суттєво вплинуло на збільшення кількості платежів через ПТКС. Принцип поповнення рахунку мобільного оператора за допомогою фізичних скретч-карток з кодами, які потрібно було вводити у своєму мобільному телефоні, швидко застарів через незручність. Тому з часом термінали самообслуговування практично повністю забрали дану функцію з поповненням рахунку на себе. Для клієнта це було дуже зручно, адже кількість ПТКС з кожним роком ставала все більшою і станом на сьогодні вони вже є практично в кожному продуктовому магазині, ТРЦ чи супермаркеті.

На ринку України почали з’являтися різні термінальні мережі, і десь 5-7 років тому можна було виділити близько п’яти найбільших термінальних мереж які і були основними гравцями в даній галузі. У них різні моделі поширення, різні комісії та унікальні рішення, та й не всі з них змогли продовжити роботу у буремні часи кризи і закриття банків. Проте наразі на ринку залишилися найсильніші бренди терміналів.

У зв’язку з тим, що з кожним роком кількість платежів через ПТКС постійно збільшувалася, прийшов час, коли це питання почали централізовано регулювати у держустановах. На мою думку, введення РРО розпочалося у не найкращий момент для галузі – проте вплинути на це не можна. А неправильність моменту пов’язана з тим, що пік користування різноманітними послугами у платіжних терміналах був раніше, ті самі 5-7 років тому.

«Геймери часто віддають перевагу оплаті  через ПТКС через акції, які ми проводимо за ігровими сервісами. Гравці за ту саму суму, якою вони могли б провести оплату через карту, отримують більше ігрової валюти. Для них це своєрідний кешбек, тільки він йде на ігровий рахунок»

Наразі кількість безготівкових платежів в Україні вже переважає готівкові, і темпи зростання таких розрахунків тримають динаміку. Все більше людей обирають оплату через сайти або мобільні додатки, а тому платежі у терміналах актуалізуються навколо карток. Наприклад, одна з найпопулярніших послуг – це поповнення банківської картки за номером.



Чому серед українців так популярне поповнення онлайн-ігор у терміналах? Який ігровий сервіс зараз найпопулярніший?

Максим Бондар: Бо це звично і зрозуміло, так поповнюють ігри вже не менше 15 років. Проте «золота ера» таких платежів трохи позаду. Так, платежів на користь онлайн-ігор проходить багато, але якщо порівнювати статистику з попередніми роками, то потрібно визнати: оборот мігрує з терміналів на сайти і додатки.

В Україні все більше людей переходить на онлайн оплату, а тому поповнити гру карткою, яка може бути прив’язана до акаунту, швидше, аніж йти до терміналу. Але це не значить, що ця аудиторія маленька, зовсім ні. Тут є нюанси.

«Фіскалізація серверів термінальних мереж - це одне з найкращих рішень, яке можна було прийняти в даному випадку. Таким чином, всі транзакції, які проходитимуть через ПТКС, будуть фіскалізовані, а дилери термінальних мереж не нестимуть такі значні затрати, як це могло бути з установкою окремих обладнань на термінал самообслуговування»

По-перше, наразі середній вік геймера складає 30 років, і чим довше гра існує, тим більш зрілою є її аудиторія. Ті люди, які починали грати у шкільні або університетські роки, зараз вже дорослі сімейні люди. Вони або вже перейшли на картковий платіж, або сплачують готівкою, бо так звичніше.

По-друге, у більш нові  онлайн-ігри грає багато молоді, які оплату проводять готівкою, тому що поки не мають банківських карток, хіба що стипендіальні. Тому тут є стабільний попит на термінальні платежі.

По-третє, геймери часто віддають перевагу оплаті  через ПТКС через акції, які ми проводимо за ігровими сервісами. Гравці за ту саму суму, якою вони могли б провести оплату через карту, отримують більше ігрової валюти (золото, рубіни і т.д.), роблячи оплату через ПТКС. Для постійних гравців це має велике значення, таким чином вони економлять кошти, для них це своєрідний кешбек, тільки він йде на ігровий рахунок.

На сьогоднішній день найпопулярнішим сервісом є Steam, це ігровий магазин, на якому розміщено більше 10 000 ігор, через дану платформу геймерам комфортно та зручно купувати сервіси які їм до вподоби. Особливо він пов’язаний з великими кіберспортивними дисцлиплінами Dota 2 та CS:GO (у магазину та цих ігор один розробник).



Як вплинуло на термінальний бізнес запровадження РРО?

Максим Бондар: Дуже довго тривали дискусії між термінальним ринком та держустановами стосовно запровадження РРО. Одним з найперших варіантів було встановлення апаратів РРО на самих терміналах. Це нововведення  обійшлося б  дорого, адже потрібно було б фізично закупити обладнання на кожний ПТКС, що спричинило б величезні затрати. Це могло б призвести до різкого зменшення кількості ПТКС: багато дилерів просто фізично не змогли б понести такі затрати на переобладнання своїх терміналів.

«На даний момент ринок в Україні переповнений терміналами, що негативно відображається на дохідності мереж. Але у той же час термінали, які залишаться, будуть вдосконалюватися»

Тому знайшли інше вирішення даної проблеми, – фіскалізація серверів термінальних мереж. На мою думку це одне з найкращих рішень, яке можна було прийняти в даному випадку. Таким чином, всі транзакції, які проходитимуть через ПТКС, будуть фіскалізовані, а дилери термінальних мереж не нестимуть такі значні затрати, як це могло бути з установкою окремих обладнань на термінал самообслуговування.



Яке майбутнє термінального бізнесу в Україні? Які точки росту або трансформації існуючої моделі послуг?

Максим Бондар: На мою думку термінальний бізнес в Україні у будь-якому випадку буде працювати. В Україні звичайно зробили великий крок вперед на перехід з офлайнових платежів в онлайн, але все-таки офлайнові cash-in платежі ще будуть популярні наступні 10 років так точно, щоправда вже в не таких об’ємах, як були у 00-х роках.

За останні роки ми дійсно бачимо що в Україні збільшується кількість онлайн-платежів картками, також величезну роль в цьому відіграють останні події у світі, що стосуються пандемії COVID-19.

Можу зробити припущення, що у наступні роки зменшиться в цілому кількість ПТКС. На даний момент ринок в Україні переповнений терміналами, що негативно відображається на дохідності мереж. Але у той же час термінали, які залишаться, будуть вдосконалюватися.

За останні роки ми можемо побачити, що на багатьох терміналах почали з'являтися pos-термінали, за допомогою яких через ПТКС можна зчитати номер картки, а не вводити 16 цифр вручну, або ж оплатити нею. Звичайно, дана функція недешева для власника терміналу, але таким чином його термінал стає універсальним та відповідає запитам сучасного користувача. Такі нововведення можуть позитивно вплинути на маржинальність термінального бізнесу і надати йому нового поштовху у прийомі платежів від населення.