Монетарні умови та фінансові ринки: політика Нацбанку, курс та кредитування

Монетарні умови та фінансові ринки: політика Нацбанку, курс та кредитування

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Цьогорічні підвищення ключової ставки та згортання антикризових монетарних заходів майже усунули стимулюючий ефект монетарних умов.

Про це повідомляє Нацбанк. Наступні два роки очікується їх нейтральний стан. Це забезпечуватиметься утриманням облікової ставки на рівні 8.5% щонайменше до другого півріччя 2022 року, коли прогнозується початок циклу поступового зниження ставки, зазначають аналітики. Рішення з монетарної політики поступово відбиваються на зростанні вартості ресурсів на ринку. Більша інертність ставок за банківськими депозитами пояснюється збереженням високого рівня ліквідності та млявою реакцією державних банків, депозитна політика яких є визначальною на ринку депозитів.

Перевищення пропозиції іноземної валюти над попитом сприяло зміцненню обмінного курсу гривні та формуванню додатного сальдо інтервенцій Нацбанку. РЕОК гривні продовжуватиме посилюватися на прогнозному горизонті завдяки зростанню продуктивності праці та відносно сприятливим умовам торгівлі на тлі активізації припливу капіталу.

Ми вирішили висвітлити ключові монетарні умови та тенденції на фінансових ринках.

Ключова ставка

Як і очікувалося у липневому прогнозі, Нацбанк у вересні 2021 року підвищив облікову ставку на 0.5 в. п. – до 8.5% і зберіг її на цьому рівні в жовтні. Водночас Нацбанк дав сигнал щодо готовності підвищити облікову ставку, а також запровадити інші монетарні інструменти вже у грудні у випадку реалізації проінфляційних ризиків, що загрожуватимуть досягненню інфляційної цілі на горизонті монетарної політики.

Рисунок 1 – Облікова ставка НБУ, середня, %

Джерело: НБУ.

Також, для повернення інфляції до цілі 5%, прогнозується, що облікова ставка утримуватиметься на рівні 8.5% довше, ніж очікувалося – принаймні до III кварталу 2022 року. Крім того, зниження облікової ставки упродовж 2022 року відбуватиметься більш поступово.

Очікується, що її рівень на кінець наступного року становитиме 7.5% у порівнянні з 6.5% у попередньому прогнозі. Перегляд траєкторії облікової ставки у більш стримувальний бік зумовлений необхідністю нівелювання в середньостроковій перспективі інфляційного тиску, який виникатиме внаслідок вторинних ефектів від подорожчання природного газу; перегляду в бік підвищення заробітних плат, зокрема з огляду на процеси трудової міграції; погіршення інфляційних очікувань, зазначають в Нацбанку.

Цьогорічне підвищення ключової ставки та згортання антикризових заходів майже усунули стимулюючий ефект монетарних умов. На початку 2022 року вони стануть нейтральними, що в умовах зниження глобальних цін на сировину, позитивних ефектів пропозиції сільськогосподарської продукції та реалізації відкладених у часі ефектів нещодавнього зміцнення обмінного курсу на ціни забезпечуватиме стійку дезінфляцію, зазначають в Нацбанку.

Очікується, що протягом наступних двох років монетарні умови залишатимуться нейтральними. Уповільнення інфляції та стабілізація інфляційних очікувань дасть змогу перейти до циклу зниження ключової ставки з поточного рівня 8.5%, але не раніше другого півріччя наступного року.

Трансмісія облікової ставки у банківські ставки

Вартість міжбанківських ресурсів тісно корелювала з динамікою ключової ставки. Збереження значного рівня ліквідності в банківській системі утримувало UONIA практично на рівні нижньої межі в коридорі ставок НБУ. Обсяг ліквідності банківської системи у III кварталі 2021 року попри певне зменшення залишався високим (середньоденні залишки коштів на коррахунках та ДС становили близько 200 млрд грн).

Рисунок 2 – Процентні ставки НБУ та UIIR/UONIA, %

Джерело: НБУ.

Головним чинником зменшення ліквідності було накопичення коштів урядом внаслідок перерахування квартальних податків та стриманих бюджетних видатків. Також вплинуло зростання готівки в обігу, проте воно було значно помірнішим порівняно як із попереднім кварталом, так і відповідним періодом минулого року. Високу ліквідність банківської системи підтримає традиційне нарощення видатків бюджету наприкінці року. Значний обсяг ліквідності в банківській системі зменшує потребу банків у залученні клієнтських коштів, а отже і необхідність у підвищенні ставок за депозитами. На посилення монетарної політики переважно реагували банки з приватним та іноземним капіталом, тоді як державні банки були інертнішими та в цілому знизили ставки за гривневими депозитами з початку циклу підвищення ключової ставки. Зважаючи на значну частку останніх на роздрібному ринку депозитів (60% гривневих вкладів ДГ), це стримувало зміни ставок за депозитами й інших банків. Водночас у вересні-жовтні динаміка індикативної ставки «Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб» свідчила про готовність все більшої кількості банків підвищувати ставки за своїми депозитними продуктами.

Вартість кредитів для НФК продовжує демонструвати міцніший зв’язок із динамікою облікової ставки, у порівнянні з депозитами. Середньозважена ставка за гривневими кредитами зросла з 9% у березні (початок циклу посилення монетарної політики) до 9.7% у вересні. Середньозважені ставки за кредитами домогосподарств слабо реагували на зміни облікової ставки та коливалися на високому рівні (29.6% – 29.7%). Це пояснюється більшою ризиковістю споживчих кредитів, питома вага яких у кредитах ДГ перевищує 90%.

Зростання дохідності гривневих ОВДП

Зростання дохідності гривневих ОВДП сприяло активізації ринку державних запозичень, зазначають в Нацбанку.

Упродовж більшої частини III кварталу поточного року активність на ринку державних запозичень була низькою. Унаслідок перевиконання дохідної частини бюджету, надходжень за зовнішніми запозиченнями та від розподілу СПЗ, Мінфін стримано підходив до зміни ставок за ОВДП. З кінця липня запропонований рівень дохідності вже не забезпечував достатнього попиту на гривневі цінні папери. У результаті обсяги залучень були одними з найменших у цьому році.

На активність інвесторів, зокрема зовнішніх, вплинуло й погіршення умов на світових фінансових ринках. Як наслідок, знизилися обсяги ОВДП у власності нерезидентів. Підвищення ставок у вересні під час первинного розміщення сприяло зростанню попиту на ОВДП з боку внутрішніх інвесторів. Нерезиденти в окремі періоди також проявляли зацікавленість у гривневих облігаціях, хоча і досить мляво. Достатньо стриманий інтерес з їхнього боку очікується і в наступні роки. Він підтримуватиметься поступовим зниженням сприйняття ризикованості інвестування в українські активи.

Переважання пропозиції іноземної валюти

Переважання пропозиції іноземної валюти над попитом зміцнило гривню, зазначають в Нацбанку.

Протягом III кварталу 2021 року на безготівковому валютному ринку переважав ревальваційний тиск попри зменшення вкладень нерезидентів у гривневі ОВДП. Основними продавцями іноземної валюти були підприємства АПК, ГМК та великі державні компанії. Пропозицію іноземної валюти також генерували надходження від експорту ІТ послуг та зростання переказів від трудових мігрантів. На готівковому ринку купівля банками валюти перевищила продаж. Утім, у другій половині кварталу сформувався чистий продаж, що пояснюється тривалим зміцненням гривні та очікуваннями девальвації гривні в осінньо-зимовий період. Переважна більшість операцій НБУ на валютному ринку були операції з купівлі іноземної валюти. В окремі періоди під впливом ситуативних чинників (зокрема через реалізацію відкладеного попиту на іноземну валюту через довгі вихідні у серпні) курс гривні коригувався, а НБУ здійснював інтервенції з продажу іноземної валюти для згладжування надмірних коливань. Загалом за III квартал 2021 року сальдо інтервенцій було додатним і становило майже 0.7 млрд дол. (за три квартали 2021 року 1.5 млрд дол.).

Рисунок 3 –  Чистий продаж клієнтами банків безготівкової та готівкової іноземної валюти, млн дол.

Джерело: НБУ.

Сприятлива ситуація на валютному ринку дала змогу продовжити лібералізацію валютного ринку. Так, із 20 липня бізнес може купувати іноземну валюту в межах ліміту в 100 тис. євро (в еквіваленті) на день без наявності підстав та зобов’язань та без подання до банку підтвердних документів. За підсумками III кварталу 2021 року офіційний обмінний курс гривні до долара зміцнився на 2.5% у середньому за квартал та на 6% – з початку року. У результаті зміцнився і НЕОК гривні. А враховуючи вищу ніж у країн-партнерів інфляцію, укріплення РЕОК гривні було ще сильнішім. Зміцнення РЕОК гривні триватиме й надалі через сприятливі умови торгівлі, зростання продуктивності в сільському господарстві та ІТ, а також конвергенцію зарплат до рівня країн-сусідів на тлі трудової міграції. Однак послаблення ефекту сприятливих умов торгівлі у 2022 році уповільнюватиме подальше його зміцнення. На прогнозному горизонті РЕОК буде дещо міцнішим за свій рівноважний рівень, що узгоджується з помірним розширенням дефіциту поточного рахунку.

Кредитна активність банків зростає

Кредитна активність банків продовжує поступово відновлюватися. Залишки за гривневими кредитами НФК з початку року зросли на 17.8% і досягли докризового рівня (початку 2014 року). Протягом III кварталу 2021 року найбільше зросли гривневі кредити підприємствам гуртової та роздрібної торгівлі. Вони забезпечили майже половину приросту кредитів НФК. Збільшувалися і залишки за кредитами підприємствам добувної та переробної промисловості.

Кредитування ДГ у гривні також помітно пришвидшилося. У вересні зростання споживчих кредитів у річному вимірі становило 18%, у тому числі на придбання транспортних засобів – 30%. Банки нарощують й іпотечне кредитування. Кредити на придбання, будівництво та реконструкцію нерухомості зросли на 38% р/р. Банки зберігають позитивні очікування щодо перспектив кредитування. Цьому сприятимуть високий рівень ліквідності, а також позитивні настрої щодо платоспроможності споживачів, загальної економічної активності та перспектив ринку нерухомості. У III кварталі 2021 року річні зростання гривневих депозитів уповільнилися.

Зростання споживчого попиту відобразилось на динаміці вкладів фізичних осіб – у липні-серпні знизилися залишки за вкладами до запитання. Утім така ситуація є традиційною для сезону відпусток і підготовки до навчального року. Восени очікується відновлення припливу коштів на депозити, однак зростання буде повільнішим через ефект бази порівняння, зазначають в Нацбанку.

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!