Альфа банк Україна, мільярд доларів та власники. Думки вголос

Альфа банк Україна, мільярд доларів та власники. Думки вголос

23 Вересня 2022 13:23


  1. Чи потрібна банкові докапіталізація?


Так, потрібна. Точніше, буде потрібна. Докапіталізації потребуватиме більшість великих банків, які працюють в нас. Якщо не всі взагалі. Дуже великі реальні кредитні збитки. Їх або доведеться компенсувати за рахунок прибуткової операційної діяльності багато років, або вливати свіжий капітал.

  1. Чи потрібна банкові докапіталізація на мільярд доларів?


Ні. Приблизні дуже підрахунки дають кредитні втрати банку на рівні 30-35% портфелю кредитів та муні-бондів. Це вимагатиме докапіталізації – дуже приблизно – на 350-400 млн доларів в еквіваленті.

/Зауваження-відступ у дужках: зараз НБУ не застосовує заходів впливу та не виводить банки з ринку за порушення нормативів капіталу, ключовим питанням є ліквідність, вона є в більшості банків, і в Альфи також. Тож «докап» лише для «виконання нормативів» має мало сенсу на поточному етапі. Сенс в цьому з’явиться пізніше/

  1. Чи є в акціонерів Альфи «умовно-вільний» мільярд доларів, який вони зможуть без перепон та санкцій та питань походження коштів перевести в Україну?


Я не знаю . Різні люди, близькі чи нібито близькі до цього питання, кажуть протилежне. Сам не знаю.

  1. Що буде, якщо нинішні акціонери таки докапіталізують Альфу?


Варто розуміти, що така докапіталізація однозначно буде сприйнята як «індульгенція» чи навіть «відкуп» акціонерів від санкцій з боку України до них. Навіть якщо це не так в реальності. Навіть якщо процес буде бездоганно юридично оформлений та прокомунікований. Perception matters – важливе сприйняття.

  1. Що хотілося б бачити від банку?


Зміну акціонерів. Реальну зміну; перекидання покатів на пов’язаних осіб, довірче управління сторонніми особами та просто хорошими людьми – це все window dressing. Українською термін звучить образливо – «окозамилювання».

На мою думку, це вкрай неправильно, коли якимось бізнесами, активами, в тому числі, банками, у Україні, що воює, володіють особи, яких наші партнери визнали близькими до керівництва росії та запровадили проти них персональні санкції. Більше того, неправильно взагалі, коли хоч якимись активами в Україні володіють росіяни, навіть непідсанкційні. Не кажучи вже про підсанкційних. Це неповага як до українців, так і до партнерів, що допомагають нам. Це питання не суто економіки, а й політики.

  1. Чи можлива реальна зміна акціонерів банку?


На цьому етапі, вважаю, ні (якщо вести мову про зміну власника на приватного власника, а не про націоналізацію). Попри всі чутки та інсайди про інтерес до банку певних інвесторів. Вкрай важко уявити собі інвестора з «коштами прозорого походження», який хотів би купити банк в країні, що воює, причому, такий банк, що потребуватиме докапіталізації. Дуже висока невизначеність, яка «вбиває» будь-яке бажання інвестувати та купувати бізнеси саме в Україні. В нас і в мирні часи не було інтересу інвесторів до купівлі великих банків (крім державних, і то частково), це окрема історія чому, яка вимагатиме занадто довгих пояснень.

  1. Що робити?


Що я б я робив, точніше, якщо б щось взагалі від мене залежало? Міняв власника . Тут декілька гіпотетичних варіантів. Або вимога до акціонерів до певного часу знайти реально покупця, якщо ні – перехід до держави. Або перехоплення управління банком державою та пошук покупця/інвестора – і тут питання не ціни, бо ціна радше мінус, з урахуванням майбутніх потреб у капіталі, а бажання. Або пряме володіння державою – те, що називають «націоналізація». Це я лише накидую варіанти, а не даю порад. Повторюся, питання акціонерів банку це питання більше політичне, аніж економічне. Принаймні мені так здається.

А що сам банк? Та банк як банк, із власною специфікою та legacу, так, як і будь-який інший банк. Працює, то й хай працює. Якщо не працюватиме, на фінансову стабільність воно не матиме жодного значного впливу.

Питання мають бути не до банку, а до тих, хто ним володіє.

Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Facebook.