АРМА перевірить продаж землі у Карпатах оточенню Льовочкіна по 2000 гривень за сотку
Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) перевірить переможців аукціону з продажу 460 га земель на полонині Боржава в Закарпатській області, якими виявилися люди з оточення Сергія Льовочкіна – нардепа від ОПЗЖ та ексголови Адміністрації президента Віктора Януковича.
У разі виявлення порушень законодавства, результати торгів скасують, а землю виставлять на повторний продаж, повідомила пресслужба АРМА.
"Наразі триває стадія перевірки переможців. Жоден актив не буде передано особам, які відповідно до законодавства України мають обмеження або заборону на його набуття чи користування, зокрема особам, щодо яких застосовано санкції або які пов'язані з державою-агресором", – наголошується у повідомленні.
В АРМА зауважили, що міжнародне право прямо забороняє self-laundering – коли пов'язані зі злочином особи через аукціони або підставні компанії намагаються повернути собі активи, отримані незаконно.
Водночас у Нацагентстві зазначили, що АРМА не здійснює прямий продаж активів, не впливає на перебіг торгів, формування ціни та не здійснює ідентифікацію учасників. А оцінку активу здійснював організатор торгів ТОВ "Укрінвестенергоконсалт".
Як повідомлялося, минулого тижня виставлені АРМА на продаж 460 га землі на полонині Боржава в Закарпатській області продали за мінімально можливою ціною 89,5 млн грн, або менше 2000 гривень за сотку. При цьому, в листопаді 2024 року в АРМА розраховували отримати за ці землі більш ніж 1 млрд грн.
Землю розділили на три лоти, за якими одночасно провели три "голландські" аукціони, тобто зі зниженням ціни. При цьому в кожному з аукціонів брав участь лише один претендент.
Зокрема, Андрій Вінграновський переміг у торгах з продажу 41 земельної ділянки площею 26,74 га, запропонувавши 5,4 млн грн (стартова ціна – 10,4 млн грн), а також 208 ділянок площею 199,15 га та станції канатно-крісельної дороги зі станцією гірськолижного витягу, запропонувавши 39,1 млн грн (стартова ціна – 75,2 млн грн). Андрій Вінграновський – це чоловік ексдепутатки і сестри Сергія Льовочкіна Юлії Льовочкіної.
Ще в одному аукціоні, з продажу 245 земельних ділянок площею 234,77 га, переміг Ігор Власюк. Він запропонував за актив 45 млн грн (стартова ціна – 88,2 млн грн). Власюк є засновником ТОВ "Боржава Есет", кінцевим бенефіціарним власником якої є Вінграновський.
За даними судового реєстру, ці ділянки арештували ще у 2020 році у справі про легалізацію частини виведених 165 млн грн коштів держбюджету, виділених за часів президентства Віктора Януковича на національний проєкт "Олімпійська надія-2022", яким тоді опікувався голова Держінвестпроєкту Владислав Каськів, якого пов'язували із Сергієм Льовочкіним.
Сам Владислав Каськів після втечі Віктора Януковича з України втік до Панами. Пізніше його затримали, а у 2017 році він повернувся в Україну в рамках екстрадиції у справі про розкрадання державних коштів під час розміщення зовнішньої реклами на суму 7,46 млн грн.
За словами на той час генпрокурора Юрія Луценка, Каськів повністю сплатив усю суму. Сама ж справа досі розглядається у суді. При цьому погоджені Генпрокуратурою умови екстрадиції передбчали, що українські правоохоронці не мають права повідомляти йому про підозру в інших справах без погодження Панами. Відомо, що інтереси Каськіва у цій справі певний час представляв нинішній голова Офісу президента Олег Татаров.
Після обрання президентом Володимира Зеленського, проєкт створення курорту "Боржава" у цій місцевості відродився.
У січні 2021 року в Офісі президента повідомляли, що представники держави та ТОВ "Боржава Ессет" готують меморандум про створення в Україні високогірного всесезонного спортивно-туристичного кластеру "Боржава", зокрема для можливого подання заявки для отримання права проведення зимових Олімпійських ігор.
У листопаді 2024 року журналісти hromadske оприлюднили розслідування про те, як Каськів намагається "відібрати" земельні ділянки у місцевих підприємців у селі Пилипець на Закарпатті для будівництва гірськолижного курорту. Водночас місце, де планується курорт, відвідував голова фракції "Слуги народу" Давид Арахамія, який поснював це вивченням можливості залучення інвенстицій у цю місцевість.
