Підтримка бізнесу, розвиток підприємництва та залучення інвестицій є особливо важливими під час війни. Однією із організацій, яка опікується такими ініціативами, є Глобальний договір ООН в Україні.
Генеральний директор Глобального договору ООН в Україні Тетяна Сахарук розповіла UA.NEWS про головні проєкти UN Global Compact, які реалізуються в нашій країні: підтримка психічного здоров’я, розвиток агропідприємництва та ініціатив сталого розвитку, освітні програми в ІТ-галузі, а також антикорупційний трек. Важливим напрямком діяльності організації є сприяння залученню інвестицій в Україну, зокрема, в енергетичну галузь. Саме український підрозділ UN Global Compact координуватиме ініціативи Ukraine Business Compact та Ukraine Energy Initiative.
Сьогодні багато українців зіштовхуються зі стресом через повномасштабну війну. Розкажіть про проєкт Глобального договору ООН в Україні з підтримки ментального здоров’я.
Тетяна Сахарук: Більше року тому, коли розпочалась повномасштабна війна, на запит бізнесів ми організували зустрічі психологічної підтримки для працівників компаній.
Наша команда знайшла психологів, які змогли надавати консультації на той час на безкоштовній основі. Ми об’єднали людей в онлайні і побачили, що ця ініціатива працює і є дійсно необхідною. Але в ручному режимі довго її продовжувати буде важко. Так виникла ідея створення онлайн-платформи, яка б сполучала психологів із людьми, яким потрібна психологічна допомога.
Майже рік тому у серпні ми запустили повноцінну роботу платформи «Mental Help». Зараз там працює 15 психологів. Усі фахівці знаходяться під супервізією. Ми слідкуємо, щоб вони не вигорали і могли працювати. Якщо бачимо якісь труднощі, то відбувається ротація психологів.
На сьогодні фахівці платформи «Mental Help» надала понад 7,5 тисяч консультацій. Ми покриваємо усіх, але намагаємось обмежувати кількість консультацій до 10 на людину. Однак, якщо психологи звертаються і наполягають, що конкретній людині потрібно більше сеансів, ми ніколи не відмовляємо.
Наприклад, фахівці «Mental Help» провели 10 консультацій з жінкою, яка виїхала із Маріуполя і пережила усі ці страхіття. Вона переїхала у Дніпро і мешкала у будинку, в який потрапила ракета. Після цього жінка звернулась до психолога із проханням продовжити сеанси. І звичайно, ми погодились підтримувати її стільки, скільки потрібно.
Чи запускали ви офлайн-ініціативи щодо психічного здоров’я?
Тетяна Сахарук: Після пів року роботи проєкту наша команда побачила, що онлайну інколи недостатньо і треба виходити ще й в офлайн-формат. Донори зазвичай люблять Львів, Івано-Франківськ… Але все ж у людей, які знаходяться в таких містах, рівень стресу не настільки високий. Тож ми вирішили піти в Запоріжжя. Це фактично лінія розмежування, майже 30 км від військ РФ. Знайшли партнерів, об’єднали компанії навколо цієї ідеї. Бізнеси зараз не можуть донатити багато. Але якщо у вас є декілька партнерів, які допомагають навіть потрошки, то можна запустити класний проєкт.
Всередині липня ми відкрили ком’юніті-центр «Опліч ХАБ» в Запоріжжі. Нині там працює 8 людей. Це і арттерапевти (дитячі і дорослі), тренер з йоги, психологи, які працюють в групах чи індивідуально. Центр працює два тижні, і на кожну активність приходить багато відвідувачів.
Фото: ком’юніті-центр «Опліч ХАБ» в Запоріжжі
Глобальний договір ООН в Україні активно підтримує агробізнес. Скільком підприємцям уже допомогли відкрити або розширити свою справу?
Тетяна Сахарук: Цей проєкт називається SEED і він працює вже другий рік поспіль.
Торік ми надали фінансову підтримку 15 бізнес-ідеям. Тоді через проєкт пройшло близько 100 людей, яким ми допомогли розвинути малі бізнеси. Цього року ми відібрали уже 200 учасників, а зараз активно навчається десь 150.
У нас є дуже класні кейси переміщених осіб, які втратили все на сході. Але вони переїхали на захід і не опускають руки, а продовжують свою роботу. Вони навчаються, створюють бізнеси, організовують робочі місця та наймають людей.
Зараз триває процес активного навчання учасників програми. До кінця серпня продовжуватимуться індивідуальні менторські сесії. Після цього команда проєкту буде збирати кейси людей, які пройшли навчання. У жовтні заплановано фінал цьогорічної програми. 25 найперспективніших учасників будуть захищати свої кейси. А ми будем відбирати найкращих і фінансувати, як і минулого року.
Як відбувається фінансування?
Тетяна Сахарук: Ми перераховуємо учасникам гроші, сплачуємо податки. У підсумку, людина, яка пройшла відбір, отримує 2 тисячі доларів на реалізацію своєї ідеї.
У світі давно є тренд на сталий розвиток і екологічність. Але в Україні лунають думки, ніби вітчизняному бізнесу не потрібно витрачати ресурси на турботу про довкілля, поки триває повномасштабна війна. Як вважаєте, на часі це чи ні?
Тетяна Сахарук: Ніколи не буде гарного часу, щоб почати. Тому починати треба тут і зараз.
Екологічність має бути обов’язковою складовою роботи бізнесу. Бо без цього жоден бізнес не зможе залучити іноземне фінансування. Тому бізнес повинен про це думати прямо зараз.
У нас працює кліматичний акселератор, у рамках якого українські та міжнародні експерти навчають компанії включати екологічну складову до своєї стратегії і операційної діяльності. Ми вчимо бізнеси, як визначати цілі, у якому напрямі покращувати свою діяльність і як звітувати про досягнення, щоб світове співтовариство помітило твій кейс, оцінило його, і ти був в шорт-листі для фінансування.
Як бізнесу і державі вже сьогодні залучати фінансування й інвестиції?
Тетяна Сахарук: На Конференції з питань відновлення України (URC) в Лондоні була досягнута домовленість про партнерство між Міністерством закордонних справ Британії й Урядом України. Було розроблено документ під назвою Ukraine Business Compact. Його підписало понад 500 компаній з усього світу, які готові розглядати Україну як потенційний ринок і прийти сюди з інвестиціями, коли з’явиться така можливість.
Зараз ця ініціатива перейшла з сайту конференції Ukraine Recovery Conference 2023 на сайт Глобального договору ООН в Україні. Тепер уже наша організація відповідає за розбудову Ukraine Business Compact.
Ми залучатимемо усі компанії, які підписали цей документ. Будемо розповідати, як саме прийти в Україну. Адже велика компанія, яка знаходиться за кордоном, має купу можливостей, щоб прийти з інвестиціями в будь-яку країну світу. І таким бізнесам потрібно пояснити, чому вони повинні зайти саме в Україну, що відбувається в нашій країні і які будуть гарантії безпеки.
Для цього активно залучається український бізнес, який може не лише розповісти іноземним інвесторам і бізнесам, як працювати в Україні. А й який може стати їх партнером.
Також наша команда залучає міністерства з їхніми стратегіями розвитку для України. Це потрібно, щоб бізнеси розуміли, де саме поле можливостей. Доєднуємо і соціальний сектор, який про людей, і який знає, як з людьми працювати і куди йти саме в соціальній сфері.
Глобальний договір ООН в Україні тривалий час активно підтримував розвиток ІТ-сфери з акцентом на переселенців із Донецької і Луганської областей. Що відбувається із цим проєктом зараз?
Тетяна Сахарук: На жаль, ми закінчили проєкт IT nation у 2022 році. Це була наша друга хвиля.
За два роки через цей освітній проєкт пройшли понад 4 тисячі людей. Є багато класних кейсів, коли учасники працевлаштувались в ІТ-компанії. Або ж розуміли, що ІТ-сектор - це не те, чого вони хочуть, і йшли в інші сфери.
Нині продовжує роботу Клуб жіночого лідерства у сфері ІТ, який ми створили у рамках IT nation. Жінки спілкуються і підтримують одна одну, розпочинають свої справи і запускають ІТ-стартапи.
Над якими проєктами організація планує працювати найближчим часом в Україні?
Тетяна Сахарук: У Лондоні ми ініціювали Ukraine Energy Initiative. Ця енергетична ініціатива спрямована на привернення уваги інвесторів саме до енергетичної сфери.
Усі розуміють, що скоро зима, і відключення світла неминучі. Тому нам потрібне партнерство, нові інвестиції і нові компанії, які підтримають енергетичний сектор. Під цією ініціативою вже підписались найбільші українські енергетичні компанії. Але ми працюємо і долучаємо до нього й маленькі бізнеси в секторі енергетики.
Наступний крок - вихід на міжнародний ринок. Це потрібно для налагодження взаємодії між бізнесом за кордоном, у якого є можливість фінансувати, і бізнесом в Україні, якому потрібні інвестиції.
Насамперед, ми хочемо показувати проєкти, які вже існують і яким лише потрібні гроші, щоб розвинутися. Тобто коли вже є відведена земля, ліцензія, усі необхідні дозволи. Потрібно лише, щоб інвестор прийшов, вклав гроші і досить швидко почав отримувати прибутки.
Які антикорупційні проєкти нині підтримує Глобальний договір ООН в Україні?
Тетяна Сахарук: Ми вже третій рік поспіль ведемо проєкт Anti-Corruption Collective Action - колективні дії з боротьби з корупцією. Цей проєкт спрямований насамперед на бізнес.
Тривалий час ми міркували, де в сфері антикорупції може бути наша експертиза. Стало зрозуміло, що великий бізнес має досить непогані комплаєнс-процедури і політики, проводить навчання для співробітників. Але якщо йдеться про малей бізнес, то він таких політик зазвичай не має. Тому ми вирішили навчати малих підприємців, як розпізнавати і знижувати корупційні ризики в їхній роботі.
Ми зібрали робочу групу з 50 експертів із бізнесу, державного і громадського секторів. Ними були переважно комплаєнс-офіцери, які мають потужну антикорупційну експертизу. Разом із ними та інформаційної підтримки Міністерства цифрової трансформації ми розробили курс «Антикорупція» для малого та середнього бізнесу. Усі охочі можуть переглянути цей курс на платформі Дія.Цифрова освіта та порталі Дія.Бізнес. Його вже використовують різні підприємці, а великі компанії включають його як обов’язковий для роботи з контрагентами.
Сподіваюсь, ця ініціатива дозволить привернути увагу до теми доброчесності на всіх рівнях. Ми працюємо на рівні бізнесу, але якщо не будемо роботи ще й на рівні держави, то навряд чи вдастся змінити ставлення до корупції. Якщо усі будуть разом працювати над протидією корупції, то напевно завтра ми зможемо сказати, що Україна - це не країна, яка славиться своїми корупційними скандалами. А це країна, яка може будувати і робити це прозоро.
