«Велике будівництво» у сфері ВМС: що не так з суднобудівними підприємствами
Судно «Ocean Grand», яке вирушило із міста Балтімор, штат Мериленд, США, прибуло до порту Одеси, доставивши 23 листопада два патрульні катери типу Island.
Про це повідомляє пресслужба ВМС України. Далі «Айленди» пройдуть митний контроль, їх розвантажать, відбуксують до місць майбутнього базування та підготують до експлуатації після тривалого транспортування, йдеться у повідомленні.
Але, окрім підтримки союзників, Україна покладається й на власні сили. Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що вже до кінця 2023 року країна отримає новий сучасний військовий корабель, який вже розпочали будувати у Туреччині, але добудують в Україні.
Про це повідомляється на шпальтах DW. Це підтвердив і командувач ВМС України, за словами якого йдеться про перший із серії корветів типу Ada, що будуть побудовані для українського флоту.
Цей контракт було укладено міністерством оборони ще торік у грудні. Водночас у відомстві досі не озвучили деталей контракту, зокрема щодо ціни кораблів та озброєнь, якими вони будуть оснащені. Однак, згідно з паспортом бюджетної програми міністерства оборони України на 2021 рік, цього року на будівництво корвету планують витратити 3,8 мільярда гривень. Це 16,7% від виділених у 2021 році на придбання, модернізацію та ремонт військової техніки 22,7 мільярда гривень, пише DW.
Однак цей проєкт далеко не новий. Держава витратила на його реалізацію майже 800 млн грн. Нагадаємо, у 2019 році Зеленський вирішив відродити проєкт. Він відвідав Миколаїв, де заявив, що корабель («Володимир Великий») будуть добудовувати. У Міноборони підтвердили поновлення програми й навіть назвали орієнтовний термін добудови корабля — кінець 2023 року.
Утім, варто зазначити, відродження проєкту, як власне, самого виробництва, вимагає докорінних змін та підходів. У 2020 році суднобудівні підприємства усіх форм власності реалізували обсяг продукції на суму 3,5 млрд грн, що на 18% менше, ніж у 2019 році.
Про це повідомляє Рахункова палата. На жаль, ситуація на «Миколаївському суднобудівному заводі» залишається складною, йдеться в аудиторському звіті. Підприємство з 230-річною історією належало до найбільших суднобудівних підприємств країни, утім наразі його матеріально-технічна база в занепаді, повністю застаріла, не конкурентоздатна, потребує реконструкції та модернізації. Знос основних технічних засобів сягає 80%, зазначають в Рахунковій палаті.
Ми вирішили висвітлити стан суднобудівних підприємств, які спільно з Туреччиною на тлі чинної програми будівництва будуть будувати корвет для українських ВМС.
Проблеми суднобудівних підприємств
Після комплексної аудиторської перевірки, Рахункова палата рекомендує Держконцерну «Укроборонпром» розробити та затвердити план заходів з оздоровлення суднобудівних підприємств.
Про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності використання і розпорядження державними суднобудівними підприємствами об’єктами державної власності, матеріальними та іншими активами, що мають фінансові наслідки для держбюджету, повідомляє Рахункова палата.
В Україні законодавство визначає суднобудування як пріоритетну галузь економіки. Для підтримки суднобудування неодноразово запроваджувались на державному рівні податкові пільги та преференції. Утім всі кроки були позбавлені системності та послідовності.
Відтак станом на I півріччя 2021 року в Україні на суднобудівних підприємствах усіх форм власності працює близько 6 тис. осіб (6,4% від аналогічного показника 1990 року). У 2020 році обсяги реалізованої продукції відповідних підприємств становили 3,5 млрд грн, що проти показників 2019 року менше на 18%.
Аудиторською перевіркою було встановлено, що упродовж 3,5 років (2018 – I півріччя 2021 року) «Укроборонпром» як уповноважений суб’єкт господарювання з управління об’єктами держвласності в оборонно-промисловому комплексі не забезпечив ефективного управління суднобудівними підприємствами, які входять до його складу.
Аудит встановив відсутність системи контролю, яка забезпечує перевірку ефективності виконання управлінських рішень, виявлення та усунення відхилень у фінансово-господарській діяльності, системі бухобліку та використання матеріальних ресурсів підприємств. Також протягом цього часу не залучалися інвестиційні ресурси для діяльності підприємств.
З трьох суднобудівних підприємств («Миколаївський суднобудівний завод» (ДП «МЗС»), «Херсонський державний завод «Палада» (ДП «Палада») і «Дослідно-проєктний центр кораблебудування» (ДП «ДПЦК») прибутковим є лише одне — лише ДП «ДПЦК». Варто зазначити, це єдина спеціалізована проєктно-конструкторська організація, яка вже 31 рік виконує науково-технічні роботи та надає послуги зі створення бойових кораблів, допоміжних суден та інших плавзасобів спецпризначення. ДП «ДПЦК» також здійснює будівництво, модернізацію та експлуатацію цивільних кораблів і суден тощо. Матеріально-технічна база придатна для експлуатації й постійно оновлюється. Станом на I півріччя 2021 року середній рівень заробітних плат на підприємстві становить майже 19 тис. грн на місяць.
Миколаївське суднобудування
Аудитори зазначають, ситуація на «Миколаївському суднобудівному заводі» на жаль не така позитивна, як на ДП «ДПЦК».
Миколаївський суднобудівний завод — підприємство з 230-річною історією, яке належало до найбільших суднобудівних підприємств країни наразі в занепаді, матеріально-технічна база якого повністю застаріла, не конкурентоздатна, потребує реконструкції та модернізації. Знос основних технічних засобів підприємства сягає 80%. З трьох стапелів цього підприємства два найстаріші непридатні і їх планують демонтувати. Третій стапель із 1993 року заблокований недобудованим судном, щодо якого досі тривають суди з іноземним замовником.
В Рахункові палаті зазначають, із 2009 року завод не збудував жодного нового корабля, а лише ремонтував судна. За такої ситуації діяльність ДП «Миколаївський суднобудівний завод» стабільно збиткова, фінансово-економічні проблеми не вирішуються упродовж десятків років, виробничий потенціал поступово втрачається. Збитки із 94 млн грн у 2018 році зросли до 177,9 млн грн у 2020 році, а у I півріччі 2021 року - 93,4 млн гривень. Обсяги кредиторської заборгованості зросли з понад 800 млн грн у 2018 році до понад 961 млн грн у I півріччі 2021 року.
Середній рівень місячної оплати праці одного працівника становить лише 7742 гривень.
При цьому впродовж останніх років ДП «Миколаївський суднобудівний завод» збільшив обсяги виконання ремонтних робіт військової техніки для ЗСУ: 2018 рік – 16 млн грн, 2019 рік – майже 26 млн грн, 2020 рік – майже 50 млн гривень. Однак, через брак кадрів на підприємстві, майже 80% робіт з ремонту військових суден здійснювали сторонні організації (співвиконавці). Відповідно, істотну частину доходів отримали приватні комерційні структури, зазначають у відомстві.
Херсонське суднобудування
Критичною є ситуація також на Херсонському державному заводі «Палада». Основні засоби підприємства зношені на 90% і не конкурентоздатні, зазначають аудитори. Застаріла й занедбана матеріально-технічна база потребує реконструкції та модернізації.
Діяльність підприємства стабільно збиткова: у 2018 році з майже 5 млн грн збитки зросли до понад 18 млн грн у 2020 році. У I півріччі 2021 року збитки сягають – 16,5 млн гривень.
Обсяги кредиторської заборгованості протягом 2018 – I півріччя 2021 року зросли з понад 16 млн грн до 73 млн грн, або у 4,4 раза.
Середній рівень місячної оплати праці у I півріччі 2021 року одного працівника становить лише 5824 грн.
На тлі результатів аудиторської перевірки постає питання: чи здатні ці державні підприємства будувати кораблі? Чи планують розвивати, хоча і вітчизняні, проте приватні суднобудівні підприємства? Чи й надалі краще купувати кораблі за кордоном? На ці питання короткий термін має відповісти саме державний концерн «Укроборонпром», наголошують в Рахунковій палаті.
Дороге задоволення для бюджету України
За словами керівника «Українського мілітарного центру» Тараса Чмута, головний аргумент проти «великого будівництва» у військово-морській сфері полягає у повній невідповідності коштів, які на нього потрібно витратити, тим задачам, які наразі постали перед українськими ВМС. За його словами, корвети та фрегати — це кораблі, які створюються для дій у відкритому морі чи навіть океані. Водночас додає він, ключовим пріоритетом для українського флоту зараз є захист досить невеликої ділянки акваторії на північному заході Чорного моря.
При цьому, таке будівництво є досить дорогим задоволенням, на яке, враховуючи величезні й більш нагальні потреби в інших видах озброєнь, у Міноборони просто може не вистачити коштів.