Дискурс навколо незалежності монетарної влади триває з часів зародження цієї інституції - появи такого явища як централізована банківська система. Проте в кожній країні поняття незалежності має свої відмінності. Інколи істотні.
В Україні про незалежність українського регулятора останнім часом заговорили з моменту подання у відставку Голови Нацбанку Якова Смолія. Безумовно, інституційна незалежність НБУ – це не лише інтереси керівництва центробанку, а й чинної влади та всього суспільства. Від ефективних рішень НБУ залежить економічний поступ, а отже, й доля політичних сил, які отримали мандат від виборців. Тому, напевно, наявність такої дискусії є свідченням того, що Україна зробила не один крок вперед, як демократична країна з ринковою економікою. Проте, серед професійних дискусій, своєю оригінальністю привернув увагу досить емоційний ролик у якому молодь благає про збереження незалежності НБУ без посилання на жоден із фактів намірів щодо його позбавлення.
Відтак виникає слушне запитання, можливо йдеться не так про відстоювання незалежності НБУ як українського регулятора, а про його підпорядкування в угоду фінансовим інтересам вузького кола осіб.
Незалежність НБУ
Конституцією України визначено правовий статус НБУ, який сформульовано в згаданому вище законі «Про національний банк України». В цьому законі для Нацбанку визначено особливий статус – відповідно до ст. 2 Закону, Нацбанк є органом держуправління зі спеціальним статусом. Відповідна норма закладає основи незалежності НБУ від інших органів державної влади. Варто зазначити, чисельні дослідження довели, що рівень інфляції в країні відображає пряму залежність від ступеня незалежності центробанку. Відтак, під незалежністю розуміється незалежність монетарної політики (йдеться про самостійне розроблення центробанком своїх завдань), операційна незалежність (центробанк на власний розсуд визначає проміжні й операційні цілі, які будуть використовуватися для досягнення кінцевої мети монетарної політики), а також – інструментальна незалежність (йдеться про вибір та застосування інструментів монетарної політики).
Незалежність центробанку поділяють на політичну та економічну. Політична незалежність визначається ступенем невтручання уряду в питання призначення керівництва центробанку. Економічна незалежність визначається тими умовами, на яких Центральний банк кредитує уряд і залученістю центробанку до нагляду за банками. Відтак з огляду на ці критерії навряд чи можна стверджувати про відсутність незалежності НБУ.
Нагадаємо, 1 липня голова Національного банку України Яків Смолій написав заяву на звільнення за власним бажанням. В Офісі президента заявили в коментарі американському виданню Washington Post, що були здивовані рішенням Якова Смолія подати у відставку з посади голови Національного банку України.
І, можливо, така заява Офісу й надалі сприймалася б як «збереження обличчя», якби не виступ молодих працівників НБУ. Адже, відомо, що правда прихована в деталях, а деталі розкривають інший бік проблеми.
На чиєму боці «незалежність»
За роки незалежності України на зміну радянській системі «розвиненого соціалізму» прийшла інша — специфічна та своєрідна. Сутність цієї системи навряд чи можна описати в межах традиційної транзитології, що передбачає лінійний перехід від тоталітаризму до демократії та ринкової економіки через «перехідний період» становлення ліберальних громадянських інститутів замість, зокрема, комуністичних, що зазнали колапсу наприкінці 80-х років минулого століття. Внаслідок стрімких політико-економічних трансформацій, з’явився феномен політико-економічних груп (варіанти: олігархічні групи, фінансово-промислові групи, «кримінальні клани») безпосередньо пов’язаних з ключовими особливостями української політичної системи, фундаментальною ознакою якої є зрощення політики та великого бізнесу.
Згодом, до вітчизняних політико-економічних груп приєдналися не менш потужні гравці, які представляють транснаціональний вплив. І у цьому контексті повернемося до НБУ, а саме до протестуючих проти того, чого не існує.
Нагадаємо, згідно з чинним законодавством, Президент Володимир Зеленський провів консультації з керівництвом НБУ та учасниками фінансового ринку щодо нового голови НБУ і перспектив подання кандидатури до Верховної Ради.
Отже, працівники Нацбанку записали відкрите відеозвернення із закликом зберегти незалежність регулятора. Це молоді, розумні та амбітні фахівці, які працюють в незалежному Нацбанку, але насправді представляють іноземні грантові організації. Зокрема, Ірина Гудзь, яка є працівником департаменту комунікацій, до цього працювала в VoxUkraine, яка фінансується коштом грантів фонду Джорджа Сороса. Наступний за списком, Анатолій Глазунов — службовець департаменту фінансової стабільності. Співпрацює з Київською школою економіки Тимофія Милованова, теж пов'язану з грантами. Варто зазначити Анатолій Глазунов в переліку одержувачів фінансування від даної організації. Старший економіст НБУ Валентина Сінніченко також до працевлаштування в Нацбанку працювала в Київській школі економіки Милованова.
Наступний за списком — Дмитро Круковець, який працює в департаменті монетарної політики. Дмитро є випускником вже згаданої Київської школи економіки. Працевлаштувався в Нацбанк після випуску зі школи Милованова та участі в спільних проєктах. Службовець департаменту монетарної політики Софія Дунець, також проходила підготовку КШЕ Тимофія Милованова, а до служби в НБУ працювала івент-менеджером в проєкті «Сусідство ЄС» (грант Європейського союзу). Наступний, це Віктор Грабовський, який обіймає посаду в департаменту ліцензування. До НБУ, працював в адвокатській компанії, яка надавала послуги Максу Нефьодову у справі про недостовірне декларування. Святослав Шевченко, ще один із виступаючих, представляє наразі відділ комунікацій Нацбанку. До цього працював на каналі «Громадське», який також фінансується коштом грантових структур. Марія Панга, яка також до працевлаштування в НБУ закінчила Київську школу економіки Милованова. І, нарешті, Олег Ткач – спеціаліст управління корпоративного фінансування НБУ. Попри те, що Олег не налужить до жодної із грантових структур при місячній зарплаті у 28 тис. грн., у березні цього року придбав квартирою за 1 млн. грн. Перед цим, згідно з декларацією, отримав «подарунок» на суму в 900 тис. гривень. В правовій державі напевно йому варто було б поспілкуватися з органами боротьби з корупцією, проте НАБУ в Україні незалежне так само, як і НБУ. І заключний зі списку – молодий службовець департаменту фінансового моніторингу Юлія Горбатюк. На парламентських виборах помічена в співпраці з політичною партією Володимира Гройсмана.
Як можемо переконатися, біографія цих людей є простим поясненням, чому вони виступають за «збереження незалежності Нацбанку». Якщо ж сказати більш доступно – виступ винятково за збереження всієї ієрархії та «потрібного порядку» в інтересах різноманітних фондів, або просто відвертих ворогів України.
Слід також наголосити, президент Зеленський має тісний діалог безпосередньо з керівництвом МВФ. Щодо ситуації навколо керівництва НБУ, президент запевнив Крісталіну Георгієву, що стоїть на засадах збереження незалежності НБУ. Адже, це є вимогою в рамках поточної програми, яку підтримує МВФ. Гарант також запевнив, що жодного незаконного втручання в діяльність НБУ не допустить, адже розумна та зважена монетарна й фінансова політика – це ключ до більш активного інвестування та інклюзивного зростання.
