Гроші на вітер, або що не так з IT- інфраструктурою судів
Відсутність належної IT- інфраструктури гальмує реалізацію судової реформи в Україні. Такими є висновки Рахункової палати, про що йдеться на сайті відомства.
Утім, це не означає, що відсутні спроби створити належну IT- інфраструктуру. При створенні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи витрачені значні кошти, із яких нерезультативно - майже 103 млн грн, зазначають аудитори відомства.
Фактор IT- інфраструктури: недофінансування зі присмаком криміналу
Відсутність належної ІТ-інфраструктури, що унеможливлює належне використання інформаційних систем та забезпечення електронного правосуддя гальмують реалізацію судової реформи.
Про це свідчать результати аудиту ефективності використання коштів держбюджету Державною судовою адміністрацією України на забезпечення заходів з інформатизації, проведеного Рахунковою палатою.
В Рахунковій палаті зазначають, упродовж 2018 - 2020 років Державна судова адміністрація України на заходи з інформатизації загалом використала 981 млн грн: на інформатизацію (придбання засобів інформатизації та послуг з інформатизації) − 927 млн грн та ліцензування наявного програмного забезпечення 54 млн гривень.
В рамках реалізації заходів з інформатизації протягом 2018 − 2020 років на закупівлю засобів інформатизації, оргтехніки та серверного обладнання було спрямовано - 457 млн грн. На послуги з інформатизації витрачено майже 367 млн грн. На створення та побудову Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи близько 103 млн грн, а на легалізацію програмного забезпечення майже 54 млн грн.
Проте, зазначають у відомстві, потреба у бюджетному фінансуванні заходів з інформатизації органів судової влади та легалізації комп’ютерних програм не повністю забезпечувалася, зокрема за 2018 рік – 64,7% та 51% відповідно, у 2019 році – 31,8% та 36,1%, а у 2020 році – 25,5% та 13,9%.
Неналежний рівень фінансування дозволяв лише частково забезпечити потреби судів засобами інформатизації, у тому числі й для формування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Окрім цього, без належного внутрішнього контролю використовувалися бюджетні кошти, рішення щодо їх використання були несвоєчасними та неефективними, а окремі з них містили ознаки кримінальних правопорушень, йдеться в аудиторському висновку. Як наслідок, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не створена та не впроваджена у законодавчо рекомендований термін.
Відтак станом на 1 січня поточного року місцеві та апеляційні суди були забезпечені персональними комп’ютерами на 89,9%, серверним обладнанням − 75,9% та оргтехнікою − 95,1%. У відомстві наголошують, що внаслідок доукомплектування наявних засобів фіксування з функцією аудіо- та відеозапису середній рівень забезпечення залів судового засідання системами відео- конференц-зв’язку збільшився лише до 60%.
В Рахунковій палаті зазначають, що підприємство «Інформаційні судові системи», підпорядковане Державній судовій адміністрації України, та органи судової влади при плануванні й використанні упродовж звітного періоду, використали бюджетні кошти нерезультативно на інформатизацію - близько 104 млн грн та неекономно − 4,7 млн грн, з яких ДП «Інформаційні судові системи» – 89,3 млн грн та 4,6 млн грн відповідно. Крім того, майже 192 млн грн використані з порушенням законодавства, з яких ДП «Інформаційні судові системи» – 12,8 млн гривень.
Державне підприємство «Інформаційні судові системи» також неефективно управляло коштами в розмірі 66 млн грн та майном вартістю понад 4 млн гривень. Порушено бюджетне законодавство при плануванні видатків держбюджету в обсязі 3,1 млн грн. Також зафіксовано несвоєчасне та неправильне відображення в бухгалтерському обліку й фінансовій звітності фінансово-господарських операцій обсягом майже 60 млн грн, з яких ДП «Інформаційні судові системи» – 47,5 млн гривень.
Аудитом також встановлено, що упродовж 2018 - 2020 років легалізація комп’ютерних програм Державною судовою адміністрацією України була частковою, зокрема низка судів у т.ч. Печерський районний суд міста Києва використовували неліцензійні програмні продукти. Це не лише порушення авторських прав, а й суттєвий рівень кіберризиків.
Аудиторами також виявлено порушення через використання 873 тис. грн на зарплати власних працівників ДП «Інформаційні судові системи» за розробку модуля «Автоматизований розподіл», який фактично відсутній. Це має ознаки кримінального правопорушення щодо привласнення, розтрати майна (коштів) або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, зазначають в Рахунковій палаті.
Оцінка витрат на Єдину судова інформаційно-телекомунікаційну систему
Державна судова адміністрація України упродовж 2018 – 2020 років витратила на створення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) нерезультативно майже 103 млн гривень. Система досі не функціонує, попри проведення низки організаційних заходів, зазначають в Рахунковій палаті.
Фактично, виділені кошти на побудову, впровадження та адміністрування ЄСІТС, на власний розсуд ДП «Інформаційні судові системи» використали на заробітні плати 64,3 млн грн. Також, на зарплати «пішли» призначені на послуги з впровадження, супроводження та адміністрування підсистем ЄСІТС - 21,1 млн грн. В тому ж напрямку витратили кошти на проведення двох аудитів (8,1 млн грн); розробку заходів із забезпечення створення та функціонування ЄСІТС (5,1 млн грн); придбання комп’ютерного обладнання та серверів для розробки та тестування програмного забезпечення ЄСІТС (4,2 млн гривень).
В Рахункові палаті зазначають, ДП «Інформаційні судові системи» фактично самостійно формували Концепцію побудови системи, Технічне завдання та техніко-економічне обґрунтування. Допущені помилки в процесі зміни Концепції та її технічного завдання, призвели до зростання в 5,5 раза вартості програмного забезпечення.
Аудит встановив, що у 2018 році лише 41% працівників загальної чисельності ДП «Інформаційні судові системи», а у 2019 році – 38% мали відповідну кваліфікацію, що дозволяла брати участь у побудові ЄСІТС. Фактично, до побудови ЄСІТС залучали психолога, юриста, економіста, вчителя, еколога, металурга, будівельника, водія.
Аудитом встановлено, що ДП «Інформаційні судові системи» за власний кошт було придбано підсистему «Єдиний контакт-центр судової влади України» вартістю 92,1 тис. грн. До придбання продукту підприємство розробляло аналогічний, який в процесі тестування виявився непридатним до використання. Водночас витрати на зарплати працівникам, які були долучені до розробки, лише у 2019 році становили понад 3 млн грн, а загальні – перевищували майже втричі. Відтак вартість придбання ДП «Інформаційні судові системи» за власні кошти програмного забезпечення, яке введено в промислову експлуатацію, нижча майже в сотню разів, ніж обсяг витрат підприємства на створення аналогічного непрацездатного власного програмного продукту, зазначають в Рахунковій палаті.