Десять важливих економічних новин дня: що потрібно знати про ціни, бюджет та зарплату
Сьогодні в оглядах економічних новин вчергове йшлося про монетарні рішення, падіння ціни на нафту, закупівлі російського газу, проєкт держбюджету та реалізацію сировинних товарів.
Ми сфокусувалися на десяти аспектах, які відображають поточні тенденції та перспективи, зокрема, нині ухвалено рішення ЄЦБ уперше підвищити ставку одразу на 0,75 в.п. для стримування інфляції. Згідно з планами уряду запланованого підвищення мінімальної зарплати у наступному році не буде. Китай скуповує зріджений газ з росії за пів ціни. Індія продовжує купувати російську нафту пояснюючи це стратегією приборкання інфляції.
Держстат дав оцінку стану економіки в умовах війни. У серпні лісгоспи продали 585 тис. кубометрів необробленої деревини на 1,58 млрд грн. Держава розподілила прибуток ПриватБанку.
Таким є наш дайджест десяти основних економічних подій п’ятниці, 9 вересня, на випадок, якщо ви щось пропустили.
ЄЦБ уперше підвищив ставку одразу на 0,75 в.п.
Європейський центральний банк (ЄЦБ) уперше у своїй історії підвищив базову ставку одразу на 0,75 в.п. – з 0,5% до 1,25%.
Відтак ставку за депозитами підвищили до 0,75% (раніше вона була на нульовому рівні). За маржинальними кредитами ставка зросла – до 1,5%. Європейський центробанк заявив, що йде на такий крок заради повернення інфляції до середньострокової цілі у 2% з нинішніх 9,1%.
У ЄС виступили щодо ліміту цін на газ: запровадити у цілому, не лише на російський
Близько 10 країн Європейського Союзу вимагають ввести обмеження щодо ціни на газ для всіх постачальників. Деякі з них попереджають, що застосування цінової рестрикції лише до російської сировини може підштовхнути путіна до повного припинення постачання газу у Європу.
За словами офіційних представників країн-членів Євросоюзу, які виступають проти пропозиції ввести обмеження виключно на імпорт російського газу — Італія, Польща і Греція.
Газова війна: VNG звернулася до уряду Німеччини за підтримкою
Третій за величиною імпортер газу в Німеччині VNG (Verbundnetz Gas) вирішив звернутися до уряду з проханням про фінансову підтримку.
Звернутися VNG до уряду спонукали проблеми, які виникли у компанії через газову війну, розв'язану проти Німеччини російською федерацією. Зазнається, що Verbundnetz Gas мала два контракти на закупівлю газу з росії – один із Газпром Експортом, а другий – з компанією Gazprom Germania, яка з квітня під управлінням Німеччини та змінила назву на Securing Energy for Europe. Обидва контракти наразі не виконуються.
Другий тиждень поспіль падають ціни на нафту
У п'ятницю, 9 вересня, ціни на нафту дещо виросли, оскільки інвестори побачили загрозу росії припинити експорт нафти та газу деяким покупцям. Але через агресивне підвищення ставок центральними банками та спалаху COVID-19 в Китаї нафта продовжує падіння другий тиждень поспіль.
Ф'ючерси на нафту марки Brent виросли на 0,3% до $89,42 за барель. Ф'ючерси на нафту марки West Texas Intermediate (WTI) виросли на 0,2% до $83,69.
Китай за пів ціни скуповує зріджений газ з росії
Декілька партій скрапленого газу зі свого експортного заводу «Сахалін-2» росія продала Китаю з поставкою у грудні за майже вдвічі нижчою від поточних котирувань ціною.
Bloomberg вдалося з’ясувати, що відповідний тендер завершився на початку цього тижня. Такий крок є вигідним для обох країн, пише агентство: Китай може забезпечити дешевше газопостачання та перепродавати поставки від дорогих експортерів комунальним підприємствам Європи та Азії, а росія отримує попит на паливо для отримання прибутку.
Японія та Південна Корея, які традиційно є основними напрямками для Сахалінського СПГ, припинили закуповувати спотові поставки із заводу після повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Індія пояснила, чому купує російську нафту
Міністерка фінансів Індії Нірмала Сітхараман заявила, що імпорт російської нафти є частиною стратегії країни по управлінню рівнем інфляції.
За її словами, прем'єр-міністр Індії заслуговує на похвалу за балансування торговельних та міжнародних відносин на тлі західних санкцій.
Вона неодноразово заявляла, що країні потрібно продовжувати купувати енергоносії у росії, щоб стримувати інфляцію.
Запланованого підвищення мінімальної зарплати у наступному році не буде
У проєкті бюджету на 2023 рік Мінфін планує залишити мінімальну заробітну плату на рівні грудня 2021 року, тобто 6500 грн.
За словами заступника міністра, у наступному році видатки на пенсійне та соціальне забезпечення не зменшуються, а деякі із них будуть збільшені.
Близько 5,5 млрд грн буде закладено на забезпечення житлом ветеранів війни, адже ця категорія громадян украй важлива. Також буде забезпечено своєчасну виплату пенсій, соціальних допомог, виплати заробітних плат медикам та освітянам. Мінімальна заробітна плата буде на рівні грудня минулого року, – зазначили у відомстві.
Лісгоспи продали у серпні необробленої деревини на 1,6 мільярда
У серпні лісгоспи продали 585 тис. кубометрів необробленої деревини на 1,58 млрд грн. «За серпень 2022 року на біржах разом було реалізовано 585,72 тис. куб. м необробленої деревини на 1,58 млрд грн (з ПДВ)», — йдеться в повідомленні. Найбільше необробленої деревини продали підприємства Закарпатської, Житомирської та Рівненської областей, відповідно, 119,3 тис. куб. м, 89,2 тис. куб. м та 54,3 тис. куб.м.
Згідно з даними Асоціації деревообробних підприємств, найбільший попит мала деревина трьох порід дерев, зокрема, сосна – 40%, ялина – 17% та бук – 9%.
Держава розподілила прибуток ПриватБанку
Кабмін затвердив річний звіт АТ КБ «ПриватБанк» за 2021 рік. На виплату дивідендів до державного бюджету буде спрямовано 80% прибутку банку.
Розподіл чистого прибутку банку за 2021 рік та розмір річних дивідендів, Уряд затвердив наступним чином, а саме: 80% чистого прибутку в розмірі 28,040 млрд гривень — на виплату дивідендів до державного бюджету; 5% чистого прибутку в розмірі 1,753 млрд гривень — до резервного фонду; 15% чистого прибутку в розмірі 5,258 млрд гривень — на покриття накопичених збитків минулих років.
Держстат дав оцінку падіння ВВП в умовах війни
Державна служба статистики України (ДССУ) оприлюднила першу оцінку реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в II кварталі 2022 року. Економіка впала на 37,2% проти аналогічного періоду 2021 року.
Водночас у порівнянні з I кварталом 2022 року (з урахуванням сезонного чинника) падіння склало 19,1%, йдеться у повідомленні. За оцінкою Держстату, ВВП I кварталі спостерігалося падіння ВВП на 15,1%.
Нагадаємо, аналітики INS Markit очікують, що після обвалу на 44% у 2022 році реальний ВВП України зросте на 28% у 2023 році та на 16% у 2024 році.