Дивись, що підписуєш. Або про уважність, яйця і комунікацію. У трьох частинах.
За мотивами історії вихідного дня із закупівлями Міноборони, про це всі, мабуть, прочитали, або почули. Тож, аби сильно не повторюватися, а коротко, історія в тому, що Дзеркало Тижня дало статтю Юрія Ніколова, де була частина засекреченого документа про закупівлю їжі для військових на 2023 рік. Й там ціни були суттєво вищі навіть нинішніх роздрібних. Особливо на яйця – 170 грн за десяток, причому, що на яйця вищого сорту, що на яйця «першого» (в острах яєць детально не розбираюся, зазвичай на око прикидаю, коли беру; та якось інтуїтивно вбачається, що яйця першого сорту мали б бути трохи дешевшими).
Пробігся я то тих товарах і позиціях. І от чесно скажу, зради там, за одним винятком, не побачив. Чому? Бо інфляція. Це закупівля на 2023 рік. Порівнювати ціни листопада-грудня 2022 із закупівельними цінами на 2023, як би сказати, не зовсім коректно без урахування очікуваного зростання. Яке, яким воно буде, ще досить невідомо, і тут я особисто більше обережний песиміст. В тому сенсі, що вважаю, тут і зараз, що інфляція цього року буде знову болючою, і, якщо і меншою за минулорічні 26.6% р/р, то ненабагато. Бо той постійно діючий фактор, який зумовив високу інфляцію у 2022, нікуди не подівся. Війна, обстріли, зростання витрат, обмеження імпорту. Плюс є ще один фактор, якого не було, принймні, у першій поливні минулого року. «Гривневий навіс» /за аналогією з «рубльовим навісом» пізнього СРСР/, та ліквідність, яка зараз на поточних рахунках населення, і яка минулого року приросла на майже на 150 млрд грн (до 596 млрд, це більше 30%). Зараз воно «стерилізується» Нацбанком в тих самих депозитних сертифікатах, які досить часто (і досить даремно, імхо) критикують неекономісти. Це може стати значною проблемою, коли воно вийде «в ринок», особливо, якщо НБУ таки почне знижувати ставки.
Це до того, що інфляційні очікування досить значні, й ще зарано казати про перемогу над інфляцією, вона з нами, і буде з нами, ціни зростатимуть, це треба брати до уваги при аналізі таких контрактів.
Взагалі – особиста думка, звичайно, така, непрофесійна, думка вголос (це спеціальний дисклеймер на випадок, якщо хтось, як то прийнято в журналістів, захоче це вирвати з контексту та зробити новину а-ля «експерт пояснив» - нічого він не пояснив, так, у фейсбук написав «від балди») – ті ціни, які ми бачимо, дуже схожі на «фактичні закупівельні ціни листопада» помножені на річну інфляцію за підсумками листопада (чи жовтня). Яку Держстат дає публічно за багатьма категоріями. Щось на кшталт «купуємо зараз курячі стегна за 95 грн/кіло, що там в нас з індексом цін бацили у жовтні? 125.1, пане полковнику! Добре, множ 95 на 1.251 й пиши в контракті» J.
Це називається «метод лінійної екстраполяції». Його дуже полюбляють в держорганах, бо його легко обґрунтувати цифри. Другий за «улюбленістю» метод після «візьми якийсь чужий прогноз».
Тому, можливо, так і з’явилися там ці яйця по 170 – бо ж за минулий рік яйця подорожчали майже вдвічі. Держстат нам дає +81.4% р/р у жовтні та +98.8% р/р у листопаді. Якщо цю динаміку лінійно екстраполювати на листопадово-жовтневі ціни, то воно десь так і вийде, по 170 за 10.
«However, the egg only got larger and larger, and more and more human: when she had come within a few yards of it, she saw that it had eyes and a nose and mouth; and when she had come close to it, she saw clearly that it was HUMPTY DUMPTY himself» (c) Through the Looking-Glass,
And What Alice Found There.
Інша річ, що це так просто не екстраполюється, коли такі значні скачки цін або інші значні відхилення.
Це я до того, що логіку таких цін зрозуміти, в принципі, десь можна.
Але важливі деталі, яйця в даному випадку.
Кінець першої частини, далі буде друга і третя частина.
Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Facebook.
