Війна, зброя, військовослужбовці – найголовніше для досягнення Перемоги у відсічі агресії. Водночас, усі перелічені та інші складові потребують забезпечення. Забезпечення – це стабільна, незалежна та функціонуюча економіка й Український бізнес, працюючий незважаючи на усі виклики та тиски обставин.
Саме для збереження паритету між необхідністю залучення мобілізаційного ресурсу для військових дій та економічного ресурсу для матеріального забезпечення ведення таких дій, і функціонує бронювання працівників.
Забронювати своїх працівників може лише те підприємство, яке визнано критично важливим для функціонування економіки України в особливий період (далі – критичне підприємство).
Для набуття статусу критично важливого підприємства необхідно відповідати 3 із 7 наведених нижче критеріїв:
- сума сплачених податків за попередній рік – більше еквіваленту 1 500 000 €;
- надходження в іноземній валюті – більше еквіваленту 32 000 000 €;
- стратегічне значення для економіки та безпеки (лише для унікальних підприємств);
- відсутність заборгованості за ЄСВ;
- розмір середньої ЗП більший середнього розміру ЗП у регіоні за 4 квартал 2021 року (15 000, 00 – 23 000, 00 тис грн);
- важливе значення для територіальної громади, або галузі економіки;
- є резидентом Дія.City.
З аналізу наведених критеріїв вбачається, що кожне, функціонуюче підприємство має, принаймні, відсутність заборгованості з ЄСВ – плюс 1 критерій вже наявний.
Якщо Ваша компанія сплачує великі за обсягом податки/має великі надходження в іноземній валюті та має ринкову офіційну заробітною плату (14-18 тис грн у регіонах та 23 тис грн у Києві) Ви вже можете бути визнані критичним підприємством (окремо слід розглядати резидентів ДіяСіті – все дуже швидко, прозоро та якісно у такому випадку).
Якщо ж такі критерії – відсутні, звернемось до критерію «важливе значення для територіальної громади, або галузі економіки». Такий критерій означає, що профільні міністерства та ОВА встановлюють свої додаткові критерії критичних підприємств. Таких критеріїв – сотні, для прикладу:
- обробіток більше 500 га с/г угідь, або має не менше 20 працівників – для аграрних підприємств;
- здійснення відновлення об'єктів, які постраждали від військової агресії за довгостроковими договорами, або міжміські перевезення – для підприємств, що працюють у сфері інфраструктури;
- забезпечення розвитку фізичної культури та спорту, або розвитку олімпійського руху – для компаній, що здійснюють діяльність у спортивній сфері;
- підприємство працевлаштувало ВПО, які становлять 5% від кількості усіх працівників підприємства, або експортувало 50% виробленої продукції – Львівська ОВА;
- виробництво товарів, виконання робіт та надання послуг, необхідних для задоволення потреб громади та наявність 10 працівників – Київська ОВА.
Наведений перелік додаткових критеріїв від міністерств та ОВА є лише ілюстраційним та прикладовим. Повторимось, існують сотні додаткових критеріїв критичності й велика кількість підприємств мають змогу бути визнанні такими.
Уявімо, що ми отримали статус критично важливого підприємства. Після отримання такого статусу, підприємство може подати відповідні документи для бронювання працівників, забезпечуючи таким чином безперервність своєї діяльності під час мобілізаційних заходів.
Як було раніше:
- подаємо списки до органу, що визнав нас критично важливим;
- списки передаються до Міноборони/Генштабу;
- погоджені/непогодженні списки передаються до Мінекономіки, яке приймає: (1) наказ про бронювання, або ж (2) лист про відмову;
- орган, що визнав нас критично важливим направляє нам відповідні документи щодо результатів розгляду наших списків;
- у разі позитивного результату – підприємство оформлює в ТЦК відстрочку для своїх працівників.
Наразі, бронювання працівників може відбуватись за описаним вище планом, або ж, як обіцяють представники Мінцифри у липні 2024 року ми отримаємо додаткову опцію бронювання працівників через «ДІЯ» у реальному часі. Але як то кажуть «на краще надійся, але на розум свій покладайся», або як вбачаю я з практики – чим далі, тим важче, суперечливіше, неоднозначніше і, найголовніше, буква закону та нормативно-правових актів суб’єктивно трактується виконавцями на місцях так, як хочуть вони, або ж як їм наказало їх керівництво. Водночас, із гарної підтримкою професійних адвокатів – справедливість та закон досягає свого.
Маючи великий досвід у бронюванні зазначимо, що найбільше проблем виникає саме із оформленням відстрочи працівнику, який уже заброньований.
Тобто, отримання наказу про бронювання Вашого працівника зовсім не означає неможливість його призову до лав Сил Оборони. Після отримання наказу про бронювання працівника, підприємство зобов'язане оформити відстрочку своєму працівнику.
Проблема полягає в тому, що, наразі, існує колізія в регуляторних актах. Згідно ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підприємство зобов'язане оформити заброньованому працівнику відстрочку в ТЦК за місцезнаходженням підприємства, а згідно порядку бронювання -у ТЦК працівника. Вихід та розроблений практичний механізм подолання цієї колізії – знаємо. Так само і знаємо порядок подолання суб’єктивних вимог посадових осіб на місцях, наприклад, про надання додаткових, не передбачених законодавством, пояснень та документів.
Ідентична історія, на жаль, виникає із тимчасовим виїздом заброньованих працівників закордон.
Заброньовані працівники можуть виїжджати закордон у відрядження з обов’язковою вимого ПОВЕРНЕННЯ, що ми також підтримуємо. Водночас, необхідно розуміти усі «тонкості та нюанси» для успішного перетну кордону для виїзду та в’їзду в Україну у зв'язку з відрядженням.
На завершення, резюмуємо - дійсно багато підприємств можуть отримати бронювання, навіть якщо на їх думку – це не можливо. Більшість наших клієнтів, які вже успішно забронювали працівників, вважали, що вони не «підпадають» під критерії критичних підприємств та не можуть бронювати працівників. Однак, ми знаємо, що це не так.
Беззаперечно, кожен case – індивідуальний, важливо знайти кваліфікованого юриста/адвоката для вирішенні нагальної потреби, а потреба у нас усіх спільна – Перемога, яка досягається як на фронті військових дій, так і на фронті забезпечення життєздатності, стабільності та функціональності нашої, Української економіки.
Артем Ковбель, аудитор та фінансист, співзасновник аудиторської компанії Crowe Erfolg.
