Економічні наслідки пандемії COVID-19 для економік країн з ринком, що формується (Emerging Markets) виявилися значно серйознішими минулої світової фінансової кризи 2008-09 років. На відміну від минулих криз, вжиті в країнах (ЕМ) у відповідь заходи політики виявилися такими ж рішучими, як і в розвинених економіках.
Пандемію не подолано, а традиційні економічні заходи вже майже вичерпані. В арсеналі урядових кроків залишаються нетрадиційні заходи, проте їх супроводжують ризики. Для побудови адекватної економічної політики, МВФ дослідили проблему використання нетрадиційних економічних заходів в умовах поточної кризи.
Пандемія не завершується
Економіки країн з ринком, що формується ще повною мірою випробують на собі наслідки пандемії COVID-19, а це загрожує як населенню цих країн, так і їх економікам. Такі країни, як Китай, Уругвай і В'єтнам, змогли стримати поширення вірусу, тоді як такі держави, як Бразилія, Індія і ПАР, продовжують боротьбу зі зростанням числа інфікованих, повідомляють в МВФ.
Економічний вплив коронакризи виявився більш руйнівним, оскільки економіки країн з ринком, що формується зазнали впливу численних шоків. Крім наслідків, викликаних обмеженням внутрішньої економічної активності, ситуацію погіршує падіння зовнішнього попиту.
Внаслідок скорочення туристичних потоків особливо постраждали країни, які залежать від туристичної галузі, а також держави — експортери нафти, що зіткнулися з обвалом цін на сировинні ресурси. З огляду на прогнозоване падіння обсягів світової торгівлі та цін на нафту на 10% і 40%, відповідно, економікам країн з ринком, що формується доведеться дуже важко, зазначають в МВФ. Така ситуація очікується попри стабілізацію відтоку капіталу і звуження спредів за суверенними облігаціями у порівнянні зі надзвичайною волатильністю, яка спостерігалася на ринку в березні 2020 року.
Не дивно, що в останньому бюлетені МВФ «Перспективи розвитку світової економіки» за червень у 2020 році в економіках країн з ринком, що формується очікується зниження економічного зростання на 3,2%, що стане найбільшим падінням для цієї групи країн за всю історію.
Для порівняння, під час світової фінансової кризи 2008-09 років зростання в цій групі країн істотно скоротиться, але все ж відновившись, становлячи позитивну величину у 2,6% у 2009 році.
Рішучі заходи економічної політики
Без надзвичайних заходів підтримки економіки та населення, вплив коронакризи міг бути набагато важчим. Дійсно, завдяки рішучим заходам політики в розвинених економіках вдалося розгорнути ситуацію на ринку, що дозволило економікам країн з ринком, що формується відновити операції із залучення зовнішнього фінансування у квітні та травні 2020 року. В результаті відновлення операцій обсяг емісії облігацій з початку року досяг рекордного рівня близько 124 млрд доларів США станом на кінець червня 2020 року. Однак не у всіх країнах ситуація складалася настільки вдало. Експортери палива, країни з прикордонним ринком і з високим рівнем заборгованості потерпають від більш серйозного фінансового шоку, в результаті чого різко зросла їх вартість запозичень або — що ще гірше — вони були позбавлені доступу до ринків.
Завдяки заходам державної політики в розвинених економіках, економіки країн з ринком, що формується отримали простір для маневру, щоб пом'якшити вплив економічних потрясінь.
Рисунок 1 – Напруга на валютному ринку в великих країнах ЕМ
Джерело: МВФ.
Як бачимо, на рисунку (рис. 1), більшою мірою застосовувалися заходи коригування валютних курсів, використання резервів було помірним.
Відтак на відміну від минулого досвіду, коли економіки країн з ринком, що формується, як правило, вдавалися до посилення економічної політики, щоб запобігти стрімкому відтоку капіталу, перешкоджаючи тим самим впливу ослаблення курсу національної валюти на інфляцію, цього разу антикризові заходи в економіках країн з ринком, що формується виявилися аналогічні заходам, яких вживає в розвинених економіках. Більшість економік країн з ринком, що формується помірно використовували резервні буфери капіталу, допускаючи більш істотне коригування валютних курсів, при цьому багато країн в міру потреби надавали ліквідність для підтримки функціонування ринку. Такі країни, як Польща та Індонезія, вдалися до ще більшого пом'якшення макропруденційних заходів, щоб підтримати кредитування економіки.
Як і більш розвинених країн, багато економік країн з ринком, що формується, в тому числі Таїланд, Мексика та ПАР, протягом цього періоду вдавалися до пом'якшення монетарної політики. У деяких випадках на тлі обмежених можливостей для подальшого зниження відсоткових ставок і нестабільності на ринку країни вперше вдалися до нетрадиційних заходів політики. До них відноситься купівля державних і корпоративних облігацій, хоча їх обсяги до теперішнього часу залишалися незначними у порівнянні з більш розвиненими великими економіками. Що стосується заходів для стримування відтоку капіталу, то до сьогодні вони, навпаки, застосовувалися досить обмежено.
Аналогічна картина характерна і для заходів фіскально-бюджетної політики. Економіки країн з ринком, що формується вдалися до пом'якшення податково-бюджетної політики, намагаючись подолати кризу у сфері охорони здоров'я, підтримати населення та підприємства й компенсувати вплив економічних шоків. Попри те що ці зусилля поступалися за масштабом заходів в розвинених економіках, вони значно перевершили кроки, зроблені в часи світової фінансової кризи.
Від традиційних до нетрадиційних заходів політики
Попри ці зусилля, прогноз МВФ для економік країн з ринком, що формується затьмарюється через збереження серйозної невизначеності. Поміж численних ризиків, ключовий обумовлений тим, що криза у сфері охорони здоров'я може виявитися затяжною, а це створює загрозу життю населення й може обумовити ще важчі економічні наслідки. Подолати більш серйозний спад буде нелегко, оскільки до початку кризи більшість економік країн з ринком, що формується вже зіткнулися з обмеженими можливостями для проведення традиційних заходів податково-бюджетної та монетарної політики, а також для підтримки зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, можливості для реалізації економічних заходів протягом останніх місяців вже вичерпані.
З огляду на обмеження простору для економічних заходів деякі країни будуть змушені більше вдатися до нетрадиційних заходів — від стримування цін і введення торгових обмежень до більш нетрадиційних заходів монетарної політики та послаблень регулюючих заходів в частині кредитування та фінансування. Деякі з цих заходів, які також застосовуються низкою розвинених економік і в країнах з низьким рівнем доходів, вельми затратні, особливо у випадку їх активного застосування. Так, наприклад, обмеження експорту можуть обернутися серйозною дестабілізацією системи багатосторонньої торгівлі, а стримування цін може загальмувати потоки товарів тим, хто найбільше їх потребує.
Дієвість інших нетрадиційних заходів політики буде залежати від спроможності інституційних структур, тобто від того, наскільки проведена в країні монетарна політика заслуговує довіри. В міру оцінки масштабів кризи, яка продовжується, залишається обмаль часу на те, щоб належним чином оцінити ризики та вигоди таких дій, зазначають в МВФ.
Небезпека ще не минула
Економіки країн з ринком, що формується досить успішно пройшли перший етап кризи, однак наступний етап може виявитися значно важчим. Коронавірус не слабшає, фінансові умови як і раніше нестійкі, а простір для маневру обмежений — особливо в країнах з високим ризиком економічної неприйнятності боргу. Ця група країн вельми велика. Приблизно в третини всіх економік країн з ринком, що формується до початку кризи вже відзначався високий рівень боргу і, згідно з оцінками МВФ, відсутні або стрімко скорочуються можливості для додаткових дискреційних заходів фіскально-бюджетної політики. Як наголошують у Фонді, у третини країни з ринками, що формуються або обмежені, або відсутні можливості для проведення бюджетної політики в умовах затяжної кризи (рис. 2).
Рисунок 2 – Відсутність бюджетного простору
Джерело: МВФ.
У міру продовження кризи виникає серйозна небезпека того, що на тлі проблем з ліквідністю з'являться побоювання з приводу платоспроможності. Крім критичного рівня суверенного боргу, в ряді економік країн з ринком, що формується викликає тривогу надзвичайно високий ризик дефолтів за корпоративними облігаціями. Більш того, криза завдала більш серйозний удар по бідному населенню, що в умовах посилення нерівності ще більш ускладнить задачу проведення економічної політики в багатьох країнах.
В підсумку важливо зазначити, з огляду на комплексний характер відповідних викликів та завдань, для їх подолання, необхідне застосування всебічних заходів економічної політики, наголошують в МВФ. По-перше, заходи на внутрішньому ринку повинні мати на меті забезпечення більш довготривалого і всеосяжного економічного зростання. По-друге, у випадках відсутності повноцінного доступу до ринків необхідно вдаватися до програм залучення допомоги двосторонніх і багатосторонніх кредиторів. До теперішнього часу МВФ надав 22 економікам країн з ринком, що формується фінансову допомогу в обсязі приблизно 72 млрд доларів США (52 млрд СДР).
В країнах з економічно неприйнятним рівнем боргу будуть потрібні своєчасні та довгострокові рішення щодо розв’язання цих проблем шляхом пошуку механізмів широкого розподілу навантаження між кредиторами, в тому числі в приватному секторі, наголошують в МВФ.
