Ексглаву Центрального банку Латвії засудили до шести років тюрми

Президент Банка Латвії з 2001 по 2019 рік Ілмар Римшевич отримав реальний термін ув’язнення з конфіскацією майна. Він за хабарі допомагав вирішувати питання банку Trasta komercbanka - одній з найбільших пралень грошей у країнах Балтії, яким володіли через підставних осіб українські нардепи Льовочкіни.

Вирок банкіру оголосив 20 грудня Ризький районний суд у Юрмалі. Другого підсудного — підприємця Маріса Мартінсонса — засуджено до п'яти років тюремного терміну, пише delfi.

Також суд вирішив конфіскувати майно Римшевича, включаючи об'єкти нерухомості, що йому належали. Екс-банкіру належить нерухомість у Гаркалнській волості Адазького краю та Вентспілському краях, а також квартира в Юрмалі.

Римшевич запевнив журналістів, що оскаржуватиме вирок, але подальших коментарів не надав. Захисник Мартінсона Дідзіс Вілемсонс також запевнив, що подасть апеляцію.

Римшевич і Мартінсонс були затримані Бюро з запобігання та боротьби з корупцією (KNAB) у лютому 2018 року. Генеральна прокуратура звинуватила Римшевича у хабарництві, а Мартінсона — у передачі хабара.

KNAB порушило цю справу після отримання показів двох представників Trasta komercbanka (ТКБ). Обидва фігурують у справі хабародавцями, але звільнені від кримінальної відповідальності, оскільки добровільно звернулися до правоохоронних органів з інформацією про цю подію. Ці особи — колишній член правління TKB Віктор Зіємеліс та колишній акціонер банку, нині вже покійний Ігор Буймістерс.

У 2010 році Буймістерс звернувся до Римшевича з проханням допомогти у вирішенні питань, пов'язаних із Комісією ринку фінансів та капіталу (FKTK), в обмін на поїздку на Камчатку. У 2012 році цей акціонер звертався до Римшевича з новим проханням допомогти у вирішенні інших питань. Римшевич вимагав 500 000 євро, які мали бути сплачені двома частинами - до і після рішення FKTK.

Римшевичу вдалося вплинути на FKTK, щоб комісія ухвалила рішення, очевидно сприятливі для Trasta komercbanka, водночас визнано, що одночасно ухвалювалися й несприятливі рішення. Як один із засобів допомоги TKB, наданої Римшевичем, прокуратура назвала консультування при підготовці відповідей на питання, задані FKTK у зв'язку з ліквідністю банку та проблемами нерезидентів.

У прокуратурі також пояснили, що Римшевич не зміг повністю виконати те, що від нього вимагали, тому було виплачено лише першу частину винагороди, або 250 000 євро. Мартінсон виступав у цьому кримінальному злочині як посередник — він отримав 10% від загальної суми хабара. Прокурор додав, що хабар був даний готівкою.

У рамках додаткових звинувачень Римшевичу та Мартінсонсу також висунуто звинувачення у відмиванні грошей на суму 250 000 євро. Генеральна прокуратура вважає, що Римшевич використав хабар у розмірі 250 тисяч євро для покупки нерухомості від імені компанії, співвласником якої став таємно. Також щодо цієї компанії розпочато процес застосування примусового впливу, оскільки зазначене відмивання грошей здійснювалося у сфері цієї юридичної особи. Звинувачення пов'язане з угодою, в рамках якої компанія MM Investīcijas, що офіційно належить Мартінсону, придбала нерухомість у Юрмалі.

Нагадаємо, згідно з розслідування Центру з дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP), володіли банком Trasta Komercbanka через підставних осіб українські нардепи Сергій та Юлія Льовочкіни. 33% акцій латвійського банку мав партнер Льовочкіна Іван Фурсін, а 43% - гендиректор Trasta Komercbanka Ігор Буймістерс. Останній також вважався діловим партнером Льовочкіна. Банк був однією з фінустанов, через рахунки яких вивели 20 млрд доларів з бюджету рф протягом 2011-2014 років.