Енергетична криза Китаю: причини та перспективи розв’язання проблем
Нині Китай переживає одне з найсерйозніших відключень електроенергії за десятиліття. До 28 вересня у 22 провінціях було вжито заходів щодо зниження навантаження різного ступеня.
Про це повідомляє IHS Markit. Для країни, яка в основному підтримувала надійність енергопостачання упродовж двох десятиліть стійкого зростання, дивно бачити, що майже дві третини країни страждають від нестачі електроенергії — і не в періоди пікового попиту влітку або взимку, йдеться у повідомленні.
Обмежена подача палива обмежує виробництво теплової енергії
Наразі 12 провінцій назвали брак вугілля ключовою причиною нормування електроенергії або віялових відключень, пише IHS Markit.
У трьох провінціях на північному сході Китаю — Ляонін, Цзілінь і Хейлунцзян, зокрема, порушено енергоспоживання навіть в житлових будинках, що є рідкісним явищем для країни, для якої енергопостачання домашніх господарств належить до пріоритетної категорії. Для більшості провінцій нормування електроенергії в промисловості залишається ключовим заходом.
Рисунок 1 - Виконання планів з енергоспоживання й нормування потужності
Джерело: IHS Markit.
Для цих 12 провінцій брак вугільної електроенергії через брак палива й стрімкого зростання цін на вугілля є основною причиною відключення електроенергії.
До вересня 2021 року ціна на енергетичне вугілля, як повідомляється, збільшиться в тричі у порівнянні з минулим роком. Водночас політики зажадали, щоб тарифи на вугільну електроенергію залишалися на рівні мережевих орієнтирів, які розраховувалися в періоди значно нижчих цін на вугілля.
Попри зміну політики, якою кілька днів тому схвалено 10%-не підвищення місцевої еталонної ціни на електроенергію в низці провінцій, це підвищення цін лише неістотно знизить втрати вугільних генераторів. Така невідповідність між ринковими цінами на вугілля та жорстко регульованими цінами на електроенергію призвело до перебоїв в енергопостачанні в минулому, особливо коли ціни на вугілля були високими.
Зростання цін на вугілля пов'язане з низкою потрясінь з боку пропозиції. Збої в постачаннях вугілля на внутрішньому ринку почалися з антикорупційної кампанії у Внутрішній Монголії торік, за якою наступили декілька раундів посилених перевірок безпеки та екологічних перевірок.
Крім того, згідно з новими правилами виробництва, вугільникам тепер заборонено виробляти продукцію понад затверджену заводську потужність — практика, яка була дозволена раніше. Імпорт вугілля також був ослаблений повенями в Індонезії, санкціями на імпорт в Австралії, а також новими спалахами COVID-19 в Монголії.
Збільшити обсяг видобутку газу, щоб заповнити дефіцит енергії, що працює на вугіллі, складно, з огляду на низьку частку газу в структурі потужностей й високу вартість блакитного палива. На газ припадає 4% всіх утворювальних потужностей по країні, у порівнянні з 49% для вугілля. Навіть в провінції з найбільшим парком газових електростанцій — в провінції Гуандун, газ становить 20% від загальної потужності в порівнянні з 46% для вугілля. Перехід на спотовий ринок СПГ для забезпечення додаткових постачань для додаткового вироблення електроенергії на газі також означає навіть більш серйозні втрати, ніж при використанні енергії на вугіллі при поточних рівнях цін на паливо.
Крім нестачі палива, недостатня потужність Гуандуна обумовлює подвійний удар. Китайська південна енергосистема недавно повідомила, що дефіцит постачання в Гуандуні досягає 7 ГВт під час останнього дефіциту електроенергії, що становить близько 5% від пікового навантаження провінції з урахуванням графіка й позапланового технічного обслуговування, перевантаження мережі, брак палива тощо.
Офіційне зауваження Ляоніна дає альтернативне пояснення. Вітроенергетика була названа основною причиною віялових відключень електроенергії для побутових споживачів електроенергії в період з 23 по 25 вересня. Однак у порівнянні з місцевим імпортом теплової енергії й електроенергії з інших провінцій, на які припадає 59% і 15% від загального обсягу енергопостачання, відповідно, енергія вітру грає набагато меншу роль з часткою менш як 8%. Більш того, до позапланових відключень електроенергії Ляонін вже застосовував планове нормування електроенергії для промислових споживачів майже на два тижні, що було викликано різким скороченням імпорту теплової енергії з Внутрішньої Монголії, сусідній провінції, яка також відчуває дефіцит електроенергії.
Нормування потужності як запобіжного контролю енергоспоживання
«Подвійне управління» для обмеження загального енергоспоживання й зниження енергомісткості є ключовим заходом, який уряд Китаю прийняв для досягнення своїх кліматичних цілей.
Кожна провінція підпорядковується двом обов'язковим цільовим показникам, тобто межі енергоспоживання й зниженню енергомісткості ВВП, в рамках п'ятирічних планів. На 2021 рік національна мета — зниження енергомісткості приблизно на 3%, яка потім розбивається на провінційні мети й передається урядам відповідних провінцій.
Однак більш сильне, ніж очікувалося, відновлення промисловості після пандемії в поєднанні з хвилями тепла в деяких регіонах призвело до зростання попиту на електроенергію в Китаї до 10-річного максимуму - 17% в першій половині 2021 року.
Тим часом, щоб стимулювати відновлення економіки, з минулого року уряду також послабили контроль над багатьма енергомісткими галузями.
В результаті понад дві третини провінцій Китаю не виконали хоча б одну зі своїх відповідних цілей «подвійного контролю» в першій половині 2021 року, згідно з попереджувальними висновками, оприлюднених Національним комітетом з розвитку і реформ (NDRC) в серпні 2021 року. Це відбулося менш ніж через рік після того, як глава держави Сі Цзіньпін дав важливі обіцянки в Організації Об'єднаних Націй.
Після попередження NDRC відстаючі регіони почали застосовувати заходи з обмеження потужності у вересні, сподіваючись виконати свої річні цільові показники.
Як довго триватиме енергетична криза й чи повториться в довгостроковій перспективі?
Заходи «подвійного контролю» були та будуть стійкою політикою Китаю, спрямованою на досягнення своїх кліматичних цілей й допомогу в реструктуризації економіки в напрямку нових секторів, менш енергомістких.
Хоча не очікується, що суворе й раптове нормування електроенергії, обумовлене заходами подвійного контролю, вийде за межі кінця 2021 року інвестиції в енергомісткі галузі та галузі з високим рівнем викидів, імовірно, будуть обмежені по всій країні в довгостроковій перспективі, що відповідає амбіціям Китаю по декарбонізації.
Прагнення уряду збільшити внутрішній видобуток вугілля націлене на поступове поліпшення пропозиції в наступні кілька місяців, хоча будь-яке додаткове виробництво, швидше за все, не зможе задовольнити збільшений попит вугілля для забезпечення зимового періоду. Крім того, збільшення кількості інспекцій по забезпеченню безпеки на шахтах напередодні зимових Олімпійських ігор в Пекіні може привести до ще більших перебоїв в постачанні.
Попит на вугілля буде швидко рости в найближчі тижні, оскільки опалювальний сезон в Північно-Східному Китаї починається 15 жовтня, а 15 листопада — в іншій частині Північного Китаю.
Таким чином, очікується, що нинішній дефіцит вугілля та дефіцит електроенергії збережуться й, ймовірно, посиляться. Це також посилить наявні труднощі з поповненням запасів на електростанціях. Прибережні електростанції вже щосили намагаються підтримувати запаси вугілля протягом десяти днів у порівнянні з середнім показником у вісімнадцять днів протягом того ж періоду у 2020 році.
Навіть після того, як проблема нестачі палива буде вирішена, в середньостроковій перспективі зберігається ризик браку електроенергії, зазначають аналітики IHS Markit. Попит на електроенергію в Китаї продовжує зростати, в той час, як навантаження стає все більш піковим, суворі обмеження на розширення вугільного парку й швидке зростання періодичних поновлюваних джерел енергії ще більше знижують надійність системи. Це зробить надійні та гнучкі джерела енергії більш цінними в системі, створивши потенційні можливості для гнучких генерувальних ресурсів, таких як газові джерела енергії та накопичення енергії, але наскільки швидко обидва можуть бути розширені в наступні кілька років, ще належить побачити, враховуючи невизначеність.
Нагадаємо, Катай опинився у владі повноцінної енергетичної кризи через різке зростання цін на вугілля та навантаження на енергосистему. Встановивши жорсткі штрафи для тих, хто не дотримується вимог, багато компаній скоротили обсяги виробництва або повністю зупинили виробництво. За останній місяць тонна енергетичного вугілля на біржі Чженчжоу подорожчала на 40%, до 192,4 долара — нового рекорду за 8 років. У порівнянні з минулим літом ціни зросли вдвічі.