Кількість центробанків, які розглядають необхідність враховувати в монетарній політиці виклики, пов’язані зі кліматичними змінами, активно зростає.
Для України ці питання також набувають усе більшої актуальності з огляду на те, що частка сільськогосподарського виробництва у ВВП сягає до 10%, а обсяги експорту аграрної продукції й продуктів її перероблення – 48% від загального обсягу експорту товарів.
Варто зазначити, зростання волатильності врожайності різних культур може вплинути на зміну ціни активів, у тому числі в заставі у банків. Відтак, завданням центробанків за відповідних умов є мінімізація впливу цінових шоків, у тому числі шляхом розвитку фінансових ринків, зокрема страхування та запровадження оцінки активів з урахуванням можливого негативного впливу зміни клімату.
Вплив зміни клімату на економіку
В НБУ зазнають, що наразі проблема зміни клімату розглядається як істотний фактор впливу на всі сфери нашого життя: фінанси, макроекономіку, міжнародний розвиток, економіку праці та сільське господарство тощо. Однак вплив відповідних змін істотно різниться між країнами залежно від їхнього географічного розташування (Рuaschunder, 2019).
Регіонам, близьким до екватора, загрожує зниження врожайності кукурудзи та пшениці, тоді як у регіонах, розташованих ближче до полюсів, прогнозується зростання врожайності цих культур та цукрового буряку. Крім того, існує імовірність більш інтенсивного дозрівання культур, що, з одного боку, скорочує час, необхідний для отримання врожаю, а з другого – може знизити його поживну якість. Крім того, негативним може бути вплив зміни ареалів існування шкідників та комах, що запилюють рослини (Mbow та ін., 2019).
Згідно зі звітом проведених досліджень (Batten, 2020) розмежовують дві ключові категорії ризиків для економіки: Прямі (безпосередні), які виникають унаслідок кліматичних подій. Останні можуть бути тривалими й поступовими (наприклад, затоплення або, навпаки, опустелювання територій, що може зробити їх непридатними для землеробства; в інших районах може виникнути потреба в додаткових інвестиціях – для спорудження дамб, систем зрошування, виведення/завезення нових сортів культур). Однак можуть бути й результатом одномоментних подій – повеней, посухи, граду тощо, частота і потужність яких, імовірно, зростатиме. Другою категорією ризиків є наслідки існуючої та потенційної майбутньої кліматичної політики держав.
Плани переходу на зелену енергетику можуть призвести до подорожчання електроенергії та зумовити необхідність створення маневрових потужностей; запровадження податків на викиди вуглецю та/або метану й інших парникових газів – до зниження обсягів виробництва в сільському господарстві світу, передусім тваринництві, адже останнє згідно з оцінками FAO відповідальне за 14.5% викидів парникових газів. Ще одним прикладом є можливе обмеження на видобуток енергоресурсів (наприклад, заборона крекінґу). На основі тривалих досліджень впливу зміни клімату організація Germanwatch та Університет Нотр-Дам розробили рейтинги країн за впливом на них кліматичних змін.
Germanwatch оцінює (на щорічних даних із 1999 року) втрати від надзвичайних кліматичних подій за заданий рік та сукупно з початку часового ряду, а також те, наскільки в кожному поточному році країна ефективно боролася зі зміною клімату. Університет Нотр-Дам із 1997 року запустив програму, яка щороку дає оцінку вразливості країн до зміни клімату за шістьма секторами життєзабезпечення (продовольство, вода, здоров’я, екосистемні послуги, середовище існування людини та інфраструктура) й готовність країн протистояти цим змінам через інвестиції. Стислий опис і місце України в цих рейтингах наведено в таблиці 1.
Таблиця 1 - Рейтинги окремих країн за впливом на них змін клімату
| Назва | Метод | Місце України | Топ-3 зверху | Топ-3 знизу |
| Довгостроковий індекс кліматичного ризику (CRI), (вище=гірше) | Середньорічні втрати (кількість загиблих та прямі втрати ВВП) від надзвичайних кліматичних подій | 94 зі 180 | Катар Сінгапур Бахрейн | Порто Ріко М’янма Гаїті |
Індекс ефективності боротьби зі змінами клімату Climate Change Performance Index (вище=краще) | Чотири категорії: скорочення викидів парникових газів, розвиток ВДЕ, зменшення споживання енергії та кліматична політика країни | 17 з 61 | Швеція Данія Мороко | США Саудівська Аравія Китайський Тайбей (Тайвань) |
| Загальний індекс ND-GAIN (Notre Dame Global Adaptation Initiative), (вище=краще) | Складається з індексу вразливості й індексу готовності (див. нижче) | 68 зі 181 з враховуючи розмір ВВП -19 зі 181 | Норвегія, Нова Зеландія, Фінляндія = Нова Зеландія Грузія, Домініка | Сомалі Чад, Еритрея = Катар, Кувейт Бруней |
| Індекс вразливості ND-GAIN (вище=краще) | Загальна вразливість у шести життєзабезпечуючих секторах: продовольство, вода, здоров'я, екосистемні послуги, середовище існування людини, інфраструктура | 39 зі 181 з урах. розміру ВВП - 1 зі 181 | Швейцарія Норвегія, Люксембург = Україна, Білорусь, Киргизстан | Сомалі, Нігер, Соломонові о-ви = Катар, Сінгапур Нігер |
| Індекс готовності ND-GAIN (вище=краще) | Спроможність країни інвестувати в адаптаційні дії за трьома компонентами — економічна, інституційна та соціальна готовність | 92 зі 181 з урах. розміру ВВП - 58 зі 181 | Нова Зеландія, Сінгапур, Норвегія = Нова Зеландія, Тувалу, респ. Корея | Сомалі Ерітрея, ЦАР = Катар, Кувейт Екв. Гвінея |
Джерело: НБУ.
Варто зазначити, рейтинги не є прямо порівнянними між собою, бо концентруються на різних параметрах.
Місце України в наведених рейтингах – переважно у першій (кращій) половині, а в одному з них (Індекс вразливості ND-GAIN) з урахуванням відносного ВВП Україна навіть лідирує серед 181 країни світу. Це пов’язано з тим, що в Україні в основному помірний континентальний клімат, тому негативний вплив його зміни протягом найближчого десятиріччя буде меншим у порівнянні з країнами, розташованими ближче до екватора. Щобільше, тепліший клімат може привести до зростання врожайності на Поліссі, а збільшення в повітрі кількості вуглецю та підвищення температури можуть скоротити період дозрівання рослин.
Водночас через зміни клімату Україна постане й перед низкою викликів, зокрема збільшення волатильності врожаїв, світових цін, посилення конкурентів та падіння попиту з боку тваринництва.
Збільшення волатильності врожаїв
Через тепліший клімат можна очікувати посилення проблем зі зниженням річної кількості опадів у родючих районах півдня і сходу, де доступність води вже обмежена, а на заході – підвищення ймовірності руйнівних повеней. Вищий вміст вуглецю і вища середньодобова температура можуть пришвидшити дозрівання, але й водночас – знизити харчову цінність зернових.
Сільське господарство є сезонним і досить сильно піддається погодним ризикам, а відтак залежить від опадів, тоді як в Україні під поливом знаходиться лише 6% оброблюваних земель. Посухи 2003, 2006, 2007, 2010 та 2012 років призвели до зниження врожайності пшениці в Україні на 10-30%.
Негативний вплив на врожаї можуть зумовлювати й екстремальні погодні умови – буревії, гради, зливи, посухи, різкі перепади температури, ймовірність яких зростає внаслідок кліматичних змін.
Зростання волатильності світових цін
Зростання волатильності врожаїв спричинить значні коливання попиту і пропозиції, які визначають світові ціни. Також на ціни впливатиме політика розвинутих держав щодо використання біопалива або скорочення поголів’я худоби.
Посилення конкурентного середовища
Зростання середньорічних температур може сприяти підвищенню врожаїв і в сусідніх з Україною країнах, зокрема РФ. Збільшення пропозиції зерна з одного регіону може знизити світові ціни на нього.
Падіння попиту з боку тваринництва
Тваринництво є одним із найбільших виробників парникових газів, передусім метану. Як наслідок боротьби зі зменшенням викидів може позначитися на попиті на зерно та кукурудзу на фураж. Поява нових технологій, зокрема «штучного м’яса», також може посилити негативний вплив на попит.
Україна може утримувати свої експортні позиції за шляхом збільшення продуктивності й близькості портів, програм розвитку річкового транспорту й удосконалення наявної інфраструктури.
Водночас через традиційний захист агросектору в Євросоюзі таке скорочення попиту, ймовірно, буде поступовим.
Експерти агровиробництва стверджують, посушливість можна частково компенсувати штучною іригацією і переходом до сортів, виведених для більш посушливого клімату. Для цього, однак, важливим є працюючий ринок землі, який має зацікавити власника у підтриманні та збільшені цінності цього активу, зазначають в Нацбанку.
Для зменшення впливу екстремальних погодних умов необхідне поліпшення інфраструктури – від відновлення/збільшення площі лісосмуг до побудови водовідводів з метою зменшення ерозії ґрунтів унаслідок повеней. Україна може утримати загальні обсяги експорту шляхом більшої географічної диверсифікації.
Роль центрального банку
Очікувана більша волатильність внутрішніх і зовнішніх цін на продукцію агровиробництва може впливати на успішність дотримання цілі щодо інфляції, особливо враховуючи значну вагу продуктів харчування в ІСЦ (майже 45%).
В підсумку варто зазначити, в НБУ наголошують, одним із методів мінімізації негативних ефектів є розвиток фінансових ринків, особливо ринку страхування і ринку форвардних операцій. Зміна клімату і пов’язані екстремальні погодні умови можуть негативно вплинути на вартість активів, зокрема землі, нерухомості, виробничих потужностей тощо. Оскільки ці активи можуть бути заставою за кредитами, зміна їхньої ціни несе ризики для банківської системи. Також значна кількість страхових компаній розраховує свої премії на основі історичних даних без припущення щодо їхньої значної зміни в майбутньому. Серед інших цілей, Нацбанк сприяє фінансовій стабільності, у тому числі стабільності банківської системи, тому набуло актуальності приділення уваги можливим змінам оцінки якості активів з урахуванням впливу змін клімату.
