Держбюджет-2021: зміни фіскального сектору та прогноз
Попри різке пом’якшення в IV кварталі 2021 року, фіскальна консолідація була стрімкішою, ніж передбачалося й у порівнянні з іншими країнами регіону. Дефіцит зведеного бюджету, який у 2021 році становив 3.5% ВВП, помірно скорочуватиметься надалі.
Про це повідомив Нацбанк. Значною мірою це буде зумовлено обмеженими можливостями фінансування через жорсткіші умови на світових фінансових ринках і високу премію за ризик для України. Державний та гарантований державою борг у 2021 році як відношення до ВВП істотно скоротився – нижче 50% – і продовжить знижуватися в наступні роки, забезпечуючи більшу стійкість і гнучкість державних фінансів, а також підвищуючи інвестиційну привабливість країни, йдеться у повідомленні.
Фіскальна політика у 2021 році
У ІV кварталі 2021 року, що типово для відповідного періоду, зведений бюджет виконано зі значним дефіцитом. Первинне сальдо, скориговане на циклічну позицію економіки України, стало від’ємним, сигналізуючи про м’якість політики.
Це стало наслідком значного нарощування видатків наприкінці 2021 року, насамперед завдяки суттєвим обсягам залучень у листопаді-грудні.
Таблиця 1 – Основні показники Державного бюджету України
Джерело: НБУ.
Попри значне пом’якшення наприкінці року, у цілому за 2021 рік фіскальна політика залишилася жорсткою. Доволі стрімка фіскальна консолідація у порівнянні з іншими країнами стала одним із чинників слабшого економічного відновлення, зазначають в Нацбанку. Зокрема це зумовлено обмеженими можливостями фінансування та необхідністю накопичення коштів перед значними борговими виплатами. Утім, навіть з огляду на значний ресурс, отриманий наприкінці року, та перевиконання плану доходів (неодноразово збільшеного протягом року) державний бюджет було виконано з дещо меншим, ніж затверджено, номінальним дефіцитом та значно меншим у відношенні до ВВП (3.7%). З урахуванням цього державні фінанси отримали певну «подушку ліквідності» на наступні періоди.
Рисунок 1 - Сальдо зведеного бюджету, % ВВП
Джерело: НБУ.
Враховуючи профіцит місцевих бюджетів, дефіцит зведеного бюджету також зменшився відносно попереднього року (до 186.9 млрд грн, або 3.5% ВВП). На прогнозному горизонті бюджетна консолідація триватиме зокрема завдяки стійкому економічному зростанню, однак буде помірнішою, ніж у 2021 році.
Зокрема, у 2022 році очікується незначне подальше скорочення дефіциту (до 3.2% ВВП), а у 2024 році – навіть нижче 3%. Така політика дасть змогу забезпечувати вищу стійкість і гнучкість державних фінансів.
Бюджетні надходження
Упродовж року податкові надходження зростали високими темпами завдяки подальшому пожвавленню внутрішнього попиту і високим цінам на сировинні товари. Зовнішня кон’юнктура та рекордні врожаї сприяли значним прибуткам підприємств і відповідно зростанню надходжень від податку на прибуток. Крім того, суттєво збільшилися обсяги надходжень від рентних платежів. Значні темпи зростання заробітних плат підтримували стабільне збільшення надходжень від ПДФО, а сталий внутрішній попит і високий імпорт – від ПДВ та акцизів.
Рисунок 2 - Внески в річну зміну доходів зведеного бюджету, в. п
Джерело: НБУ.
Загалом саме завдяки економічним факторам план доходів державного бюджету навіть зі змінами був перевиконаний (на 2.8%). Вищі на майже 28% податкові надходження забезпечили зростання загальних доходів, попри нижчі, ніж у 2020 році, дивіденди від держпідприємств.
На прогнозному періоді зростання доходів уповільниться до 8–11% на рік. Основні причини цього – вщухання інфляційних процесів, насамперед промислової інфляції, помірніше зростання номінальних доходів населення, а також слабші фінансові результати підприємств в умовах високої вартості енергоресурсів.
Видатки держбюджету
Видатки протягом року зростали нерівномірно з традиційним нарощуванням наприкінці року. Нерівномірність була пов’язана з ефектами бази порівняння та необхідністю акумулювання ресурсу напередодні боргових виплат. У IV кварталі зростання видатків прискорилося, попри високу базу порівняння наприкінці 2020 року (значні витрати фонду Covid-19). Утім, попри надолуження виконання плану, за підсумками року збереглося недофінансування видатків (на 1.4%). Це зумовлювалося як економією на обслуговуванні боргу, так і процедурними чинниками.
Рисунок 3 - Внески в річну зміну видатків зведеного бюджету, в. п., функціональна класифікація
Джерело: НБУ.
Прискорилося зростання соціальних видатків шляхом збільшених обсягів пільг і субсидій населенню на оплату ЖКП і впровадження програми «є-Підтримки». Також тривало зростання витрат на оплату праці, що пов’язано в тому числі із плановим підвищенням у грудні МЗП і тарифних окладів у бюджетному секторі. Загалом соціальні витрати бюджету залишалися вагомим джерелом зростання доходів домогосподарств, що підтримувало споживчий попит. Високими темпами продовжили зростати індивідуальні споживчі витрати СЗДУ, зокрема на освіту, культуру та спорт. Утім, попри ускладнення епідемічної ситуації восени та підвищення зарплат медикам, витрати на охорону здоров’я наприкінці року були меншими ніж торік переважно через ефект бази порівняння.
Водночас збільшено видатки інвестиційного спрямування, зокрема на дорожнє господарство. Також прискорилося зростання таких колективних витрат, як оборона та екологія, хоча зростання інших (державне управління та громадський порядок) було помірним.
Попри економію на обслуговуванні боргу завдяки міцнішому курсу гривні, витрати за цією статтею у 2021 відчутно зросли (на близько 27% у порівнянні з 2020 роком). Це викликано збільшенням обсягів залучень, у тому числі короткострокових, на фінансування розширеного дефіциту пандемічного 2020 року. Водночас наслідком цього стало посилення боргового навантаження, що звузило можливості для підтримки економіки в наступні періоди.
Очікується, що уряд проводитиме контрциклічну фіскальну політику в наступні роки. В умовах сталого зростання економіки поступово впроваджуватимуться заходи фіскальної консолідації. Видатки держави зростатимуть і надалі, проте нижчими темпами (7–10% на рік). Зростання бюджетних видатків на оплату праці та соціальне забезпечення буде вищим за рівень інфляції, підтримуючи зростання реальних доходів населення. Капітальні видатки зростатимуть повільніше за соціальні, проте перевищуватимуть 3% ВВП на всьому прогнозному періоді.
Державний та гарантований державою борг
Бюджетні потреби у IV кварталі профінансовано шляхом як накопичених раніше коштів на рахунках уряду, так і доволі значних запозичень. Зокрема, залучено пільгове фінансування від МВФ, а також ЄС і Світового банку. Наприкінці року, насамперед у грудні, розміщено значні обсяги ОВДП у гривні, тоді як випуск ОВДП в іноземній валюті практично відповідав виплатам. Як і торік, це дало змогу не лише надолужити видатки, а й накопичити ресурс для фінансування бюджетних потреб у першому півріччі 2022 року.
Рисунок 4 - Чисті залучення державного бюджету, млрд грн
Джерело: НБУ.
Обсяг державного та гарантованого державою боргу збільшився в абсолютному вимірі як у IV кварталі у порівнянні з попереднім, так і загалом за рік. Окрім чистих боргових залучень, додатковими факторами збільшення боргу наприкінці року стали випуск ОВДП з метою капіталізації ПАТ «Українська фінансова житлова компанія», а також надання державних гарантій, у тому числі на погашення заборгованості перед виробниками електроенергії з ВДЕ. Водночас завдяки зростанню номінального ВВП борг як відношення до ВВП за рік скоротився – до 49.5% за оцінкою Нацбанку.
Поступова фіскальна консолідація та подальше зростання економіки сприятимуть закріпленню показника державного та гарантованого державою боргу на рівні близько 45% ВВП у 2022–2024 роках. Це підвищить фіскальну стійкість та інвестиційну привабливість країни, а також збереже можливості для нарощування державних стимулів на випадок погіршення загальної економічної ситуації.