$ 42.32 € 43.36 zł 10.16
+1° Київ +1° Варшава -1° Вашингтон
Як держава підтримує бізнес під час війни: відбувся бізнес-форум «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади: курс на відновлення України”

Як держава підтримує бізнес під час війни: відбувся бізнес-форум «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади: курс на відновлення України”

09 Жовтня 2023 21:03

У Києві відбувся бізнес-форум «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади: курс на відновлення України». Представники Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, Торгово-промислової палати України, Міністерства економіки, асоціацій український підприємців та інших бізнес-організацій говорили про реформи під час війни, економічну стратегію та відновлення.

Детальніше про захід розповідає UA.NEWS.

 

Інституційний та економічний розвиток України


Уже пʼятий рік поспіль форум стає майданчиком для координації дій та визначення пріоритетів у реалізації інституційних та економічних реформ. Ці напрями визначені коаліціями бізнес-асоціацій, які представляють десятки тисяч підприємств різних галузей економіки.

Серед питань, які обговорили на форумі:

  • Робота підприємців в умовах воєнного стану. Відшкодування збитків та страхування воєнних ризиків. Релокація і повернення бізнесу.

  • Лібералізація податкової політики. Впровадження інституційних реформ.

  • Стратегічний план Відновлення України. Реалізація пріоритетних економічних реформ влади, українського бізнесу та громадянського суспільства.

  • Прозора приватизація державного майна. Сприяння українським виробникам.

  • Виклики щодо людського капіталу, міграційна політика.


 

Реформи під час війни: ціна зволікання


Під час першої дискусії «Реформи під час війни: ціна зволікання» обговорили питання:

  • відшкодування збитків та страхування воєнних ризиків;

  • відбудова за новими стандартами;

  • лібералізація податкової політики;

  • впровадження інституційних реформ, зокрема БЕБ, ДПС, ДМС.


Данило Гетманцев, Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, Дмитро Боярчук, виконавчий директор аналітичного центру CASE Ukraine, Грігол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України, член Наглядової Ради УРБ, Михайло Непран, перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України, член Наглядової ради УРБ, Олександр Чумак, президент Асоціації приватних роботодавців, Дмитро Кохан, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради, член Наглядової ради УРБ, Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців обговорили, як держава вже зараз допомагає українським бізнесам відшкодувати збитки, які вони отримали через повномасштабну війну.



Данило Гетманцев зазначив, що зараз у держави немає грошей на відшкодування збитків бізнесу. Але є способи, як вирішити цю проблему. Зокрема, це євроінтеграція – «те, що ми робимо уже зараз». Крім того, важливе страхування військових ризиків, розвиток Банку реконструкції та дія промислового безвізу.

Рішення про направлення Україні відсотків заморожених активів російського центробанку буде показником верховенства права. Але я не очікую на швидке відшкодування збитків, які росія завдала українцям, тому що процедурою займається Європа, США, які все одно мають керуватися законами, що не дозволяють зробити усе дуже швидко.

Данило Гетманцев

Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики


Дмитро Боярчук, виконавчий директор аналітичного центру CASE Ukraine, наголосив, що Україні потрібна лібералізація для росту.

Щоб відновити економіку, нам треба робити ліберальні кроки. Але лібералізацію потрібно реалізовувати за умови верховенства права. Якщо це не працюватиме – лібералізація приведе трохи до іншого.

Дмитро Боярчук

виконавчий директор аналітичного центру CASE Ukraine


Михайло Непран зауважив, що держава має швидше діяти у питанні відновлення збитків.

Якщо держава хоче затягнути якусь процедуру, представники влади розказують, що «це нам диктує МВФ і ще хтось». Діяти треба сьогодні.

Михайло Непран

перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України, член Наглядової ради УРБ


Данило Гетманцев пояснив, що влада повинна жорстко регулювати бізнес України. Пояснив на прикладі конкретної ніші: «У нас є ринок підакцизних товарів. Ми можемо скасувати обмеження з точки зору регуляції – так. А з точки зору ринку – ні. Бо прийде вже білий бізнес із зауваженнями.»



Підняли питання і про мобілізацію працівників. Учасники форуму пояснили, що деякі підприємства не можуть підтримувати виробництво, адже кваліфіковані люди йдуть на фронт.

Це спільна проблема і спільна біда. Треба звертатися до Міністерства економіки, щоб вони працювали над цим разом із Міністерством оборони.

Данило Гетманцев

Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики


 

Економічна стратегія: куди прямує Україна?


Друга дискусія на форумі була присвячена таким питанням:

  • бачення економічних пріоритетів від представників бізнесу, влади та громадянського суспільства;

  • стратегічний план відновлення;

  • прозора приватизація;

  • виклики щодо людського капіталу;

  • сприяння українським виробникам;

  • оновлення законодавства про соціальний діалог.


Олексій Соболєв, заступник Міністра економіки України, Галина Третьякова, голова Комітету Верховної Ради України з питань з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, Іван Таршин, співвласник групи компаній «ГрадОлія», Марія Шевчук, директорка IT Ukraine Association, Ігор Марчук, член Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій, та інші говорили про те, як бізнес має комунікувати із владою та який напрям у економічному розвитку має обрати Україна.



Експерти зазначили, що дефіцит державного бюджету України на наступний рік складає більше 40 мільярдів гривень. Проте держава успішно кредитує підприємців для їхнього розвитку.

Більше 18 мільярдів гривень – закладено на програму Доступних кредитів 5-7-9%. Більше 57 тисяч підприємців уже скористалися такою пропозицією. 250 мільярдів грн кредитів уже було видано.

Ігор Марчук

член Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій


Крім того, Іван Марчук наголосив, що понад 1 мільярд гривень заклали на розвиток індустріальних парків. Також 3 мільярди гривень заклали на підтримку інвестицій.

Для інвестицій структурували круті умови: звільнення від податків та зборів, імпорт устаткування, обладнання без мита і ПДВ тощо. Також працює підтримка ветеранської спільноти, мікрогранти. Держава, дійсно, піклується про стан підприємництва у важкі часи. Але будь-яка підтримка має грунтуватися на законодавчій базі.

Ігор Марчук

член Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій


Обговорили також розвиток сфери IT, яку назвали однією із найперспективніших в Україні. Марія Шевчук назвала дві головні проблеми індустрії: потрібне бронювання людей, адже спеціалістів часто мобілізують, також дуже необхідні тимчасові виїзди за кордон, тому що IT-компанії розвивають міжнародні співпраці.



Основною тезою бізнес-форуму «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади: курс на відновлення України» все ж стала думка про те, що український бізнес отримує підтримку від міжнародних спонсорів, допомогу від влади, але підприємцям не вистачає грамотного врегулювання їхньої діяльності на законодавчому рівні. Тож відповідні комітети та міністерства мають чути потреби бізнесменів та працювати над реформами законодавства.

Захід організували Національна бізнес-коаліція та Українська Рада Бізнесу, які об’єднали понад 200 бізнес-асоціацій, що представляють 40 тисяч підприємств з усієї країни. Форум відбувся за сприяння Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ) – незалежного фасилітатора Національної бізнес-коаліції.


Авторка: Надія Кибукевич


Нагадаємо, державний та гарантований державою борг України у серпні 2023 року зріс на 1,01 млрд дол. США і станом на 31 серпня становив 133,93 млрд дол. США.

Також писали, Голова Нацбанку Андрій Пишний вважає, що ситуація на міжбанківському валютному ринку після запровадження керованої гнучкості потроху стабілізується. На третій день нової курсової політики НБУ навіть зміг відновити купівлю валюти. За оцінками аналітика ICU Михайла Демківа, у перший день «керовано-плаваючого курсу» обсяг інтервенцій міг становити $520 млн, але в другий він значно скоротився – приблизно до $230 млн.