Як насильство в сім'ї обумовлює загрозу економічному розвитку
Припинення насильства стосовно жінок — це не лише моральний обов'язок цивілізованої спільноти, нові дані показують, що це може допомогти економіці.
Про це повідомляє МВФ. Це називається «тіньовою пандемією» - зростання фізичного, сексуального та емоційного насильства щодо жінок відбувається в умовах ізоляції та соціальних потрясінь, викликаних глобальною кризою в галузі охорони здоров'я.
Ми вирішили висвітлити ключові аспекти дослідження МВФ, які розкривають насильство в сім'ї як фактор загрози економічному розвитку.
Економічні витрати домашнього насильства вищі під час спадів і можуть утруднити відновлення
Для багатьох жінок у всьому світі немає місця небезпечнішого, ніж їхній власний будинок. Коли світ відзначає Міжнародний день боротьби проти насильства щодо жінок, зрозуміло, що пандемія посилила це насильство.
Зловживання у будь-якій формі докорінно неприпустимі і є порушенням основних прав людини. Нове дослідження аналітиків МВФ показує, що насильство щодо жінок й дівчат є серйозною загрозою економічному розвитку в регіоні, де насильство в сім'ї досить поширене, зокрема в Африці на південь від Сахари.
Результати дослідження МВФ показують, що зростання насильства щодо жінок на 1 відсотковий пункт пов'язане зі зниженням рівня економічної активності на 9% (відповідно до даних нічного освітлення).
Витік суспільства
Насильство щодо жінок і дівчаток впливає на загальний стан економіки як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі.
У короткостроковій перспективі жінки з сімей, які зазнають насильства, ймовірно, працюватимуть менше годин і працюватиме менш продуктивно. У довгостроковій перспективі високий рівень домашнього насильства може зменшити кількість жінок у складі робочої сили, звести до мінімуму надбання жінками навичок та освіти та призвести до скорочення державних інвестицій у цілому, оскільки більше державних ресурсів спрямовується на охорону здоров'я та судові послуги.
Попередні дослідження показали, що домашнє насильство коштує країні 1-2% від ВВП. Однак у цих дослідженнях використовуються прості механізми обліку і часто не враховується потенційний зворотний причинно-наслідковий зв'язок.
У дослідженні аналітиків МВФ використовується новий підхід, зіставляючи дані глибокого опитування жінок у регіоні із супутниковими зображеннями, та використовуються відповідні технічні методи для розв’язання проблем ендогенності.
Експерти МВФ проаналізували дані обстеження демографії та охорони здоров'я Агентства США з міжнародного розвитку, зібрані з 1980-х років до теперішнього часу. Опитування передбачали конкретні питання жінкам щодо жорстокого поводження.
Дані надходять із 18 країн Африки на південь від Сахари, що охоплюють понад 224 райони та понад 440 тис. жінок, що становить близько 75% жіночого населення Африки на південь від Сахари.
Опитування показали, що понад 30% жінок у регіоні зазнавали домашнього насильства у тій чи іншій формі.
Рисунок 1 – Кількість випадків домашнього насильства у тій чи іншій формі
Джерело: МВФ.
Щоб виміряти вплив на економічний розвиток на регіональному рівні, у МВФ порівняли дані обстеження із супутниковими даними про нічне освітлення, надані Національним управлінням океанічних та атмосферних досліджень США. Нічні супутникові дані можуть бути потужним інструментом для вимірювання економічної активності, коли показник економічної активності, що найчастіше використовується — валовий внутрішній продукт — недоступний на субнаціональному рівні.
Аналітики виявили, що високий рівень насильства щодо жінок і дівчат пов'язаний із нижчою економічною активністю, в основному через значне скорочення зайнятості жінок. Фізичне, психологічне та емоційне насильство, з яким стикаються жінки, ускладнює їм отримання чи збереження роботи.
Виходячи з цього, якщо країни Африки на південь від Сахари, включені у вибірку, знизять рівень гендерного насильства ближче до середньосвітового рівня (23% жінок, які зазнають жорстокого поводження), що може призвести до довгострокового приросту ВВП приблизно на 30%.
Наслідки пандемії
Економічний спад, наприклад, спад, викликаний пандемією, може сприяти зростанню насильства в сім'ї. Це підвищує економічні витрати домашнього насильства у порівнянні зі звичайними часами.
Дослідження МВФ також розкрило інші докази негативного впливу домашнього насильства на економічну активність. Домашнє насильство більш згубне для країн, де відсутні закони про захист від домашнього насильства, і для країн, багатих на природні ресурси, де видобувна промисловість з більшою ймовірністю витіснить більш значну кількість робочих місць, орієнтованих на жінок, і призведе до зниження економічного впливу жінок.
Аналітики також виявили, що економічні витрати насильства щодо жінок є нижчими в таких країнах, як Південна Африка, де менший гендерний розрив в освіті між партнерами та де жінки мають більше повноважень у прийнятті рішень, ніж в інших країнах Африки на південь від Сахари.
Припинення насильства щодо жінок є безперечним моральним обов'язком, але дослідження МВФ показують, що це також важливо з економічної точки зору. Економічні витрати домашнього насильства вищі під час спадів і можуть ускладнити відновлення.
Країни наразі повинні докласти зусиль для посилення законів та захисту від домашнього насильства. Сильні закони матимуть вирішальне значення для запобігання насильству щодо жінок, захисту жертв домашнього насильства та заохочення участі жінок у робочій силі.
Розширення можливостей здобуття освіти для дівчаток – важливий крок у більш довгостроковій перспективі. Скорочення розриву в гендерній освіті дає жінкам більше економічної свободи та менше можливостей для впливу та контролю з боку чоловіків.
У зусиллях щодо більш ефективного відновлення після пандемії політика підтримки жінок та боротьби з гендерним насильством важлива як ніколи, зазначають у МВФ.