Як війна впливає на інфляцію та інвестиції в Україні: цінова динаміка і прогноз
У березні 2022 року споживча інфляція в річному вимірі прискорилася до 13,7% (із 10,7% у лютому). У місячному вимірі ціни зросли на 4,5%, свідчать дані Держстату.
В Нацбанку пояснюють, інфляція зросла внаслідок порушення ланцюгів постачання, нерівномірним попитом, збільшенням витрат бізнесу та фізичним знищенням активів підприємств через повномасштабний напад росії на Україну, йдеться в повідомленні пресслужба регулятора. Крім того, прискорення інфляції може пояснюватися ймовірним значним зростанням цін у частково захоплених регіонах через блокування російськими загарбниками постачання товарів. Стрімке зростання цін насамперед позначилося на вартості харчових продуктів, фармацевтичних товарів та пального.
Про це повідомляє ICU. Внаслідок пожвавлення інтересу інвесторів на борговому ринку, в держбюджет надійшло понад 143 млн євро, що стало найбільшим залученням через валютні ОВДП у 2022 році.
Ми вирішили висвітлити цінові фактори в умовах війни в Україні та інвестиційний попит на тлі подій на фронті.
Інвестиційний попит на ОВДП у євро
Уперше з початку розміщення військових ОВДП Мінфін розмістив минулого тижня валютні ОВДП, номіновані в євро, які привабили основний інтерес інвесторів на первинному ринку. Внаслідок цього бюджет отримав понад 143 млн євро на додачу до запозичень у національній валюті. Це стало найбільшим залученням через валютні ОВДП цього року.
Таблиця 1 - Облігації, що були розміщені на аукціоні, млн. грн.
Джерело: ICU.
Як бачимо із даних таблиці (табл. 1), із 5.6 млрд грн залучених коштів валютні облігації забезпечили 4.6 млрд грн (143 млн євро). Попит на гривневі інструменти становив майже мільярд гривень.
Останній раз значний попит на валютні ОВДП спостерігався ще в середині січня, коли безпеково-інформаційне тло було відносно спокійним. Проте вже напередодні російського вторгнення спроба розмістити облігації в євро була невдалою. Мінфін спромігся залучити лише 7 млн євро попри те, що перед розміщенням інвестори отримали від погашення та купонних платежів за внутрішнім боргом понад 353 млн євро. Не зацікавили валютні облігації інвесторів і в середині березня, коли бюджет зміг залучити менш як $12 млн.
Слід зауважити, коливання цін на єврооблігації зменшилися у порівнянні з попередніми тижнями, але у підсумку вони знизилися на 3-8%. Однак інвестори все ще закладають в оцінку істотні ризики погіршення спроможності України обслуговувати власні борги через війну. Українські єврооблігації з погашенням у 2023-2033 роках інвестори оцінюють на рівні 39-49 центів на долар, що всього на 2-4 центи менше ніж за тиждень до цього. Такий рівень цін відповідає дохідності до погашення на рівні 22-72%. Єврооблігації з погашенням 2022 року оцінюються на рівні 62 центи на долар, що еквівалентно дохідності 171% станом на минулу п'ятницю.
Аналітики ICU зазначають, такий інтерес до валютних облігацій міг бути обумовлений досить великою перервою в розміщеннях ОВДП, номінованих у євро, – вони пропонувалися лише вдруге у 2022 році. Напевно, попит був підтриманий позитивними новинами про звільнення частини українських територій та позитивні перспективи у переговорному процесі. Якщо позитивні тенденції зберігатимуться надалі, то наступного тижня попит може знову зміститися до валютних інструментів в доларах США. Щодо гривневих ОВДП, то попит на них буде стриманим через обмежену ліквідність, оскільки з 9 березня не було погашень інструментів в нацвалюті, прогнозують в ICU.
Стан української економіки іноземні інвестори залишаються й надалі стриманими. Тож вони не поспішають покращувати свої оцінки українських єврооблігацій. Заяви іноземних розвідок та українських військових про накопичення ворогом сил для нового наступу на сході країни спричинили уповільнене зниження цін.
Прискорення інфляції у березні
Наразі індекс споживчих цін – це єдиний показник, який продовжує публікувати Держстат у період війни. Збір та публікацію інших макроекономічних даних, зокрема індексу цін виробників, тимчасово призупинено через неможливість звітування компаніями, що знаходяться в зоні проведення бойових дій.
Як зазначено вище, споживчі ціни у березні зросли на 4.5% м/м у березні, що свідчить про істотне прискорення інфляції в річному вимірі до 13.7% проти 10.7% у лютому.
Ціни на харчові продукти зросли на 19.6% р/р у березні (у порівнянні із 14.9% у лютому) і були ключовим чинником інфляції. Ціни на транспорт (+16.4%) та послуги охорони здоров’я (+12.1%) також істотно зросли. Базова інфляція прискорилася до 10.5% р/р у березні у порівнянні з 8.2% р/р у лютому.
Рисунок 1 – Цільовий діапазон, ціль НБУ та інфляційна динаміка
Джерело: ICU.
Суттєве прискорення інфляції від початку повномасштабної війни росії проти України було очікуваним насамперед через появу значних проблем із постачанням товарів споживання. Після того як російські війська відступили з північних регіонів, низка компаній відновили роботу або ж наростили виробництво. Водночас поліпшилася логістика. Відтак тиск на ціни з боку факторів обмеженої пропозиції дещо пом’якшиться (проте не зникне) у послідуючі місяці.
Окрім цього негативно впливає на ціни обмежений імпорт споживчих товарів. Поточні валютні обмеження дозволяють придбання іноземної валюти лише для закупівлі товарів критичного імпорту, і їх пом’якшення найближчим часом не очікується. Руйнування інфраструктури для зберігання паливно-мастильних матеріалів навіть у тих регіонах, які досить віддалені від зони бойових дій, негативно тисне на споживчі ціни. Безумовно, зростання цін на пальне та витрат на перевезення перекладається на кінцевого споживача.
Водночас влада вжила певних заходів для того, щоб пом’якшити ціновий тиск, зокрема, було зафіксовано на довоєнному рівні 29.3 грн/дол офіційний обмінний курс долара, і в недавніх комунікаціях представники Нацбанку повідомили, що фіксований курс зберігатиметься до завершення війни. Це створюватиме певний ціновий якір для імпортованих товарів, зазначають в ICU. Також парламент проголосував за зміни до законодавства та істотно знизив опосередковані податки, які збираються малим та середнім бізнесом. Також повністю скасовано акцизний збір та зменшено ставку ПДВ на паливо.
Слід зауважити, логістичні труднощі, які погіршили експорт зернових та рослинної олії, створюють достатню пропозицію цих товарів на внутрішньому ринку й гарантують відносну стабільність цін на такі товари.
Загалом аналітики ICU прогнозують, що споживча інфляція зростатиме й надалі, проте повільнішими темпами, ніж у березні 2022 року. Тож аналітики залишають незмінними очікування зростання інфляції в діапазоні 25-30% восени переважно через вплив чинників обмеженої пропозиції товарів та послуг. Оскільки у поточних умовах інфляційні ризики навряд чи можуть бути знижені інструментами монетарної політики, експерти не очікують, що унеможливлює довоєнну політику інфляційного таргетування в найближчі місяці.