Згідно з прогнозами Національного банку, трирічна тенденція зростання доходів у 2020 році має припинитися. Зростання зарплат після зняття карантинних обмежень малоймовірне, прогнозує регулятор. Побоювання спалаху другої хвилі пандемії коронавірусу стримуватиме відновлення робочих місць. А відтак, тенденції указують на скорочення й доходів фізичних осіб-підприємців, що формує біля чверті наявного доходу українців – цей сегмент карантинні обмеження зачепили чи не найбільше.
Отже, як змінилася оплата праці українців за видами економічної діяльності, та як зросла заборгованість з виплати зарплат.
Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у травні 2020 року становила 10542 грн, що у 2,2 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (4723 грн), повідомляє Державна служба статистики України (ДССУ).
Як зазначає Держстат, розмір середньої номінальної заробітної плати у порівнянні з квітнем збільшився — на 1,1%, а за останні 12 місяців (відносно травня 2019 року) – на 3,0% (рис. 1).
Рисунок 1 - Динаміка середньої заробітної плати у 2019-2020 роках
Джерело: ДССУ.
Індекс реальної заробітної плати у травні 2020 року у порівнянні з квітнем 2020 року становив 100,8%, а відносно травня 2019 року – 101,4%.
Зарплати за видами економічної діяльності
Варто зазначити, окрім погіршення пропозиції на ринку праці внаслідок коронакризи, негативно на доходах українців позначилося падіння зарплати трудових мігрантів. У березні – квітні 2020 року вона в доларовому еквіваленті знизилася на 9% р/р, попри те, що за чотири місяці все ще спостерігався неістотний приріст. Причиною є незначна інтенсивність трудової міграції.
Проте в Україні існують професії, які зберегли рівень оплати праці на докризовому рівні, а деякі демонструють зростання (табл. 1).
Таблиця 1 - Заробітна плата штатних працівників за видами економічної діяльності у травні 2020 року
Джерело: ДССУ.
Отже, як бачимо з даних таблиці, зростання зарплат у травні 2020 року спостерігається у будівництві, проте торішні показники свідчать про початок відновлення галузі, адже до травня 2019 року зарплата в поточному році становить лише 82,9%. Тимчасове розміщування й організація харчування також відображає зростання, але на тлі торішніх показників середня зарплата в цій сфері становить лише 56,9%.
Коронакриза обумовила різке зростання кредитних ризиків у банківському секторі, що обумовило нарощування резервів під здійсненням активних операцій. Резерви формуються коштом отриманих прибутків, а відтак це спричинило прямий вплив на зарплати у сфері фінансової та страхової діяльності. Зарплати в фінансовому та страховому секторі зазнали падіння в поточному році до 93%, а проти торішніх показників становлять 99,7%. Нагадаємо, згідно з прогнозами НБУ, у зв’язку з коронакризою, у кредитному портфелі банківського сектору частка неповернутих кредитів зросте на 10%.
У зв’язку з пандемією позиція «Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги» демонструє зростання до 110,6% р/р, проти квітня поточного року зростання становить - 108,7%.
Найвищі показники демонструє «Професійна, наукова та технічна діяльність» - 114,1% р/р, проте зростання до квітня поточного року становить - 105,5%.
Заборгованість із виплати заробітної плати на 1 червня 2020 року
Станом на 1 червня 2020 року загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати зросла, й становила 3142,8 млн.грн, або 104,9% у порівнянні з 1 травня 2020 року, йдеться в повідомленні Держстату.
Рисунок 2 - Динаміка заборгованості з виплати заробітної плати на економічно активних підприємствах у 2019–2020 роках (на 1 число відповідного місяця)
Джерело: ДССУ.
Як повідомляє Держстат, заборгованість працівникам економічно активних підприємств станом на 1 червня 2020 року також зросла й становила 1958,3 млн. грн (107,5% у порівнянні з 1 травня 2020 року). Найбільш істотним зростанням заборгованості зарплат є сфери, які найбільше постраждали від коронакризи — Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок. Заборгованість на 1 травня у сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку становить - 261,4%.
